- •Матеріали для самостійної роботи студентів і курсу відділення “Фармація” з дисципліни “Неорганічна хімія”
- •1 Тема «Вступ. Основні поняття та закони хімії.»
- •Основні поняття та закони хімії Атомно-молекулярна теорія
- •Основні поняття хімії
- •Відносні атомні та молекулярні маси. Моль, молярна маса
- •Основні закони хімії Закон збереження маси речовин
- •Закон сталості складу
- •Закон кратних відношень
- •Закон еквівалентів
- •Закон об’ємних відношень
- •Закон Авогадро та його наслідки
- •2 Тема «Класи неорганічних сполук»
- •Номенклатура оксидів
- •Одержання оксидів
- •Хімічні властивості оксидів
- •Номенклатура основ
- •Одержання гідроксидів
- •Хімічні властивості основ
- •Амфотерні гідроксиди
- •Кислота
- •Номенклатура солей
- •Традиційні та систематичні назви аніонів кислот
- •Методи одержання солей
- •Хімічні властивості солей
- •3 Тема “Номенклатура неорганічних сполук”
- •4 Тема “Періодичний закон д.І. Менделєєва та його тлумачення на основі електронної будови атомів” (3 г.)
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •Описання періодичної системи
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва на основі теорії будови атома
- •5 Тема “Хімічний зв’язок”
- •Хімічний зв’язок і будова молекул
- •Основні параметри хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв’язок
- •Властивості ковалентного зв’язку
- •Напрямленість ковалентного зв’язку
- •Теорія гібридизації
- •Полярність
- •Металічний зв’язок
- •6 Тема “ Будова молекул”
- •Міжмолекулярна взаємодія
- •Водневий зв’язок
- •7 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •Швидкість хімічної реакції
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин
- •Вплив температури на швидкість реакції
- •Каталіз
- •8 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна рівновага
- •Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє
- •9 Тема “ Вода”
- •10 Тема “ Розчини”
- •Основні параметри стану розчину — це температура, тиск та концентрація.
- •11 Тема “ Властивості розчинів електролітів ”
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •Внаслідок дії розчинника
- •Дисоціація кислот, основ, солей.
- •Ступінь та константа дисоціації
- •Іонні рівняння реакцій
- •12 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні реакції
- •Ступінь (стан) окиснення елементів
- •13 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні властивості простих речовин та сполук елементів
- •14 Тема “ Комплексні сполуки.”
- •Основні положення координаційної теорії
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •15 Тема “ Комплексні сполуки.” (2 г.)
- •16 Тема “ Елементи VII – а групи”
- •Поширення в природі. Одержання
- •Фізичні та хімічні властивості хлору
- •17 Тема “Елементи VII – а групи” (2 г.)
- •18 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Загальна характеристика
- •Оксиген
- •Біологічна роль та використання Оксигену в медицині
- •19 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Поширення в природі та одержання сірки
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук сірки
- •20 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Загальна характеристика елементів vа групи
- •Нітроген
- •Поширення в природі та одержання азоту
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Водневі сполуки Нітрогену
- •Оксиди Нітрогену
- •21 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Природні сполуки та одержання фосфору
- •Фізичні та хімічні властивості фосфору
- •Арсен, Стибій, Вісмут
- •Природні сполуки і одержання
- •Прості речовини. Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки Арсену, Стибію і Вісмуту
- •22 Тема “ Елементи-неметали IV та ііі а групи”
- •Загальна характеристика елементів iva групи
- •Карбон Поширення в природі
- •Алотропні видозміни і фізичні властивості вуглецю
- •Активоване вугілля
- •Кисневі сполуки Карбону
- •23 Тема “ Елементи – метали іv а та ііі а груп”
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Біологічна роль і застосування у медицині сполук елементів іvа групи
- •24 Тема “ Елементи vі в групи”
- •Загальна характеристика d-елементів
- •Загальна характеристика елементів vів групи
- •Біологічне значення елементів vів групи
- •25 Тема “ Елементи viі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vіів групи
- •Біологічне значення і використання в медицині сполук Мангану
- •26 Тема “ Елементи viіі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vііів групи
- •Характеристика елементів тріади Феруму
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук Феруму, Кобальту та Ніколю
- •27 Тема “ Елементи і в та іі в груп”
- •Загальна характеристика елементів ів групи
- •Поширення в природі та одержання металів підгрупи Купруму
- •Біологічна роль та використання в медицині сполук Купруму, Аргентуму і Ауруму
- •Загальна характеристика елементів іів групи
- •Поширення в природі і одержання металів підгрупи Цинку
- •Сполуки Цинку та Кадмію
Хімічні властивості оксидів
Основні оксиди. Основні оксиди взаємодіють з кислотами і кислотними оксидами за звичайних умов та амфотерними оксидами і гідроксидами при сплавленні з утворенням солей:
MgO + H2SO4 = MgSO4 + H2O,
CaO + Zn(OH)2 = CaZnO2 + H2O.
Більшість основних оксидів безпосередньо з водою не взаємодіють. Лише оксиди лужних металів, кальцію, стронцію та барію взаємодіють з водою, утворюючи розчинні у воді основи — луги:
Na2O + Н2O = 2NaOH,
ВаО + Н2O = Ва(ОН)2.
Кислотні оксиди. Кислотні оксиди взаємодіють з основами та основними оксидами, з амфотерними оксидами та гідроксидами з утворенням відповідних солей:
SO3 + 2NaOH = Na2SO4 + Н2O,
3SO3 + 2A1(OH)3 = A12(SO4)3 + 3H2O.
Багато кислотних оксидів безпосередньо взаємодіють з водою, утворюючи кислоти. Так, при взаємодії оксиду сульфуру(VІ) з водою утворюється сульфатна кислота:
SO3 + Н2O = H2SO4.
При взаємодії оксиду фосфору(V) — ортофосфатна кислота:
Р2O5 + ЗН2O = 2Н3РO4.
Деякі кислотні оксиди при взаємодії з водою утворюють дві кислоти: оксид нітрогену(IV) утворює нітритну та нітратну кислоти:
2NO2 + Н2O = HNO2 + HNO3;
Кислотні оксиди здатні взаємодіяти з кислотами з утворенням комплексних та ізополікислот:
SiO2 + 6HF = H2[SiF6] + 2Н2O,
H2CrO4 + CrO3 = H2Cr2O7.
Деякі кислотні оксиди при сплавленні з карбонатом натрію утворюють солі:
SiO2 + Na2CO3 = Na2SiO3 + СO2.
Амфотерні оксиди одночасно проявляють властивості основних та кислотних оксидів. Амфотерні оксиди безпосередньо з водою не взаємодіють. Відносно кислот та кислотних оксидів амфотерні оксиди поводять себе подібно до основних. Так, оксид алюмінію при взаємодії з сульфатною кислотою або з оксидом сульфуру(VІ) утворює сульфат алюмінію:
А12O3 + 3H2SO4 = A12(SO4)3 + 3H2O,
AI2O3 + 3SO3 = A12(SO4)3.
Відносно основ та основних оксидів амфотерні оксиди поводять себе подібно до кислотних. При взаємодії з водними розчинами лугів або при сплавленні з оксидами та гідроксидами лужних та лужноземельних металів утворюють відповідні солі:
А12O3 + 6NaOH + ЗН20 = 2Na3[Al(OH)6],
АІ2O3 + CaO = Са(А1O2)2.
Основи
Основами називають електроліти, що дисоціюють у розчині з утворенням гідроксид-іонів ОН~.
NаОН → Na+ + ОН-
NН3 • Н2O←→ NН4+ + OH-
Кількість гідроксогруп у молекулі основи визначають їх кислотність. Наприклад, NаОН — однокислотна основа, Мg(ОН)2 — двокислотна, Сг(ОН)3 — трикислотна.
Катіонами основ найчастіше є катіони металів, але можуть бути й катіони, які складаються з декількох атомів. Наприклад, NН4+, ВіО+, Sb+, [Zn (NН3)4]2+, [Сг(Н2O)4С12]+ тощо.
По здатності розчинятися у воді основи поділяються на розчинні, малорозчинні та нерозчинні. Розчинні у воді основи називають лугами.
За силою (за ступенем дисоціації) основи поділяються на сильні NаОН, КОН, RbОН, СsОН, Ва(ОН)2; основи середньої сили Мg(ОН)2, Са(ОН)2, ТIOН та слабкі Sn(ОН)2, Сu(ОН)2, Ві(ОН)3 тощо.
Більшість слабких основ малорозчинні у воді. Розчинними основами є LiОН, NаОН, КОН, RЬОН, СsОН, Ва(ОН)2 та основи з комплексним катіоном [Сu(NН3)4](ОН)2, [Со(NН3)6](ОН)2тощо.