- •Матеріали для самостійної роботи студентів і курсу відділення “Фармація” з дисципліни “Неорганічна хімія”
- •1 Тема «Вступ. Основні поняття та закони хімії.»
- •Основні поняття та закони хімії Атомно-молекулярна теорія
- •Основні поняття хімії
- •Відносні атомні та молекулярні маси. Моль, молярна маса
- •Основні закони хімії Закон збереження маси речовин
- •Закон сталості складу
- •Закон кратних відношень
- •Закон еквівалентів
- •Закон об’ємних відношень
- •Закон Авогадро та його наслідки
- •2 Тема «Класи неорганічних сполук»
- •Номенклатура оксидів
- •Одержання оксидів
- •Хімічні властивості оксидів
- •Номенклатура основ
- •Одержання гідроксидів
- •Хімічні властивості основ
- •Амфотерні гідроксиди
- •Кислота
- •Номенклатура солей
- •Традиційні та систематичні назви аніонів кислот
- •Методи одержання солей
- •Хімічні властивості солей
- •3 Тема “Номенклатура неорганічних сполук”
- •4 Тема “Періодичний закон д.І. Менделєєва та його тлумачення на основі електронної будови атомів” (3 г.)
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •Описання періодичної системи
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва на основі теорії будови атома
- •5 Тема “Хімічний зв’язок”
- •Хімічний зв’язок і будова молекул
- •Основні параметри хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв’язок
- •Властивості ковалентного зв’язку
- •Напрямленість ковалентного зв’язку
- •Теорія гібридизації
- •Полярність
- •Металічний зв’язок
- •6 Тема “ Будова молекул”
- •Міжмолекулярна взаємодія
- •Водневий зв’язок
- •7 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •Швидкість хімічної реакції
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин
- •Вплив температури на швидкість реакції
- •Каталіз
- •8 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна рівновага
- •Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє
- •9 Тема “ Вода”
- •10 Тема “ Розчини”
- •Основні параметри стану розчину — це температура, тиск та концентрація.
- •11 Тема “ Властивості розчинів електролітів ”
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •Внаслідок дії розчинника
- •Дисоціація кислот, основ, солей.
- •Ступінь та константа дисоціації
- •Іонні рівняння реакцій
- •12 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні реакції
- •Ступінь (стан) окиснення елементів
- •13 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні властивості простих речовин та сполук елементів
- •14 Тема “ Комплексні сполуки.”
- •Основні положення координаційної теорії
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •15 Тема “ Комплексні сполуки.” (2 г.)
- •16 Тема “ Елементи VII – а групи”
- •Поширення в природі. Одержання
- •Фізичні та хімічні властивості хлору
- •17 Тема “Елементи VII – а групи” (2 г.)
- •18 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Загальна характеристика
- •Оксиген
- •Біологічна роль та використання Оксигену в медицині
- •19 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Поширення в природі та одержання сірки
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук сірки
- •20 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Загальна характеристика елементів vа групи
- •Нітроген
- •Поширення в природі та одержання азоту
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Водневі сполуки Нітрогену
- •Оксиди Нітрогену
- •21 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Природні сполуки та одержання фосфору
- •Фізичні та хімічні властивості фосфору
- •Арсен, Стибій, Вісмут
- •Природні сполуки і одержання
- •Прості речовини. Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки Арсену, Стибію і Вісмуту
- •22 Тема “ Елементи-неметали IV та ііі а групи”
- •Загальна характеристика елементів iva групи
- •Карбон Поширення в природі
- •Алотропні видозміни і фізичні властивості вуглецю
- •Активоване вугілля
- •Кисневі сполуки Карбону
- •23 Тема “ Елементи – метали іv а та ііі а груп”
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Біологічна роль і застосування у медицині сполук елементів іvа групи
- •24 Тема “ Елементи vі в групи”
- •Загальна характеристика d-елементів
- •Загальна характеристика елементів vів групи
- •Біологічне значення елементів vів групи
- •25 Тема “ Елементи viі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vіів групи
- •Біологічне значення і використання в медицині сполук Мангану
- •26 Тема “ Елементи viіі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vііів групи
- •Характеристика елементів тріади Феруму
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук Феруму, Кобальту та Ніколю
- •27 Тема “ Елементи і в та іі в груп”
- •Загальна характеристика елементів ів групи
- •Поширення в природі та одержання металів підгрупи Купруму
- •Біологічна роль та використання в медицині сполук Купруму, Аргентуму і Ауруму
- •Загальна характеристика елементів іів групи
- •Поширення в природі і одержання металів підгрупи Цинку
- •Сполуки Цинку та Кадмію
27 Тема “ Елементи і в та іі в груп”
Рекомендована література:
- Основна.
Е.Г. Оганесян, А.З. Книжник “Неорганическая химия”. с. 367-368, 371-373, 376
- Додаткова.
Є.Я. Левітін, А.М. Бризицька, Р.Г. Клюєва “Загальна та неорганічна хімія”
с. 444-446, 45, 453-457.
Орієнтовна картка для самостійної роботи з літературою до теми
“ Елементи І В та ІІ В груп” (2 г.)
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді |
Вивчити: І. Електронну будову атомів елементів: Cu, Ag, Au |
Поясніть на основі електронної будови металічні властивості цих елементів. |
|
Матеріали для самоконтролю.
Задачі
1. Як виконати перетворення (скласти рівняння реакції):
Cu Cu(NO3)2 CuO Cu(OH)2 CuSO4 CuCl2
Задача (нетипова, нестандартна):
1. Суміш Cu з оксидом міді (ІІ) обробили 30% розчин нітратної кислоти, отримає 2,8 л оксиду нітрогену (ІІ). Відомо, що в суміші масова
частка Сu складала 40%. Розрахуйте масу розчина нітратної кислоти, яка була витрачена.
Питання:
1. Поясніть чому золото реагує з “Царской водкой”. Складіть рівняння реакції електронно-іонним методом.
Загальна характеристика елементів ів групи
До елементів ІВ групи періодичної системи належать Купрум Сu, Аргентум Аg та Аурум Аu. Хоча усі вони є передостанніми d- елементами у своєму періоді, атоми їх містять на d-підрівні не 9, а 10 електронів; їх загальна валентна конфігурація
(п-1)d 10ns1
Подібно до елементів ІА групи Купрум, Аргентум та Аурум мають по одному електрону на s-підрівні зовнішнього шар
Порівняно з лужними металами вони характеризуються набагато більшим значенням першого потенціалу іонізації, відносної електронегативності.
Завдяки наявності одного s-електрона у зовнішньому шарі ці елементи мають характерний ступінь окиснення +1. У зв’язку з тим, що відносно легко відбувається збудження та перехід електронів із d- на 5-підрівснь, елементи підгрупи Купруму можуть утворювати сполуки у ступенях окиснення +2 та +3.
Для Аргентуму найбільш характерний ступінь окиснення +1, для Купруму +2, для Ауруму +3. Усі вони мають яскраво виражену здатність до комплексоутворення. Як і для більшості d-елементів, із збільшенням ступеня окиснення тенденція до утворення аніонних комплексів зростає. Залежно від ступеня окиснення елементів їх координаційні числа у комплексах змінюються від 2 до 6.
Поширення в природі та одержання металів підгрупи Купруму
Усі елементи IB групи належать до малопоширених у земній корі. Вони існують як у вільному стані, так і у вигляді сполук. Купрум найчастіше знаходиться у природі у формі сульфідів (Cu2S — мідний блиск, CuFS2 — мідний колчедан) та кисневмісних сполук (Сu2O — куприт, (СuOН)2С03 — малахіт). Крім аргентиту Ag2S Аргентум міститься в поліметалічних рудах. Аурум також є у домішках поліметалічних руд, але в основному у природі воно знаходиться в самородному стані. З кисневмісних руд Купрум безпосередньо відновлюють вугіллям (коксом), а сульфідні руди перш за все випалюють на повітрі. До утвореного при цьому рідкого шлаку, який містить Cu2S, додають флюс та продувають повітрям. Внаслідок цього відбувається вигоряння Сульфуру та виділення металічної міді. «Бороновану» мідь очищають електролізом.
Срібло одержують при переробці поліметалічних (Ag, Pb, Zn) сульфідних руд. Після їх випалювання срібло міститься у розплаві цинку. У розплаві срібло та цинк знаходяться над свинцем. Із суміші срібла та цинку останній відганяють (tкип Zn = +906 °С), а свинець видаляють у вигляді оксиду. Одержане срібло очищають електролізом.
Із золотовмісних руд золото переважно одержують хімічним способом. Для цього золото від пустої породи відділяють промиванням водою, а потім його розчиняють у ртуті або у розчині ціаніду калію в присутності кисню.
