- •Матеріали для самостійної роботи студентів і курсу відділення “Фармація” з дисципліни “Неорганічна хімія”
- •1 Тема «Вступ. Основні поняття та закони хімії.»
- •Основні поняття та закони хімії Атомно-молекулярна теорія
- •Основні поняття хімії
- •Відносні атомні та молекулярні маси. Моль, молярна маса
- •Основні закони хімії Закон збереження маси речовин
- •Закон сталості складу
- •Закон кратних відношень
- •Закон еквівалентів
- •Закон об’ємних відношень
- •Закон Авогадро та його наслідки
- •2 Тема «Класи неорганічних сполук»
- •Номенклатура оксидів
- •Одержання оксидів
- •Хімічні властивості оксидів
- •Номенклатура основ
- •Одержання гідроксидів
- •Хімічні властивості основ
- •Амфотерні гідроксиди
- •Кислота
- •Номенклатура солей
- •Традиційні та систематичні назви аніонів кислот
- •Методи одержання солей
- •Хімічні властивості солей
- •3 Тема “Номенклатура неорганічних сполук”
- •4 Тема “Періодичний закон д.І. Менделєєва та його тлумачення на основі електронної будови атомів” (3 г.)
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •Описання періодичної системи
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва на основі теорії будови атома
- •5 Тема “Хімічний зв’язок”
- •Хімічний зв’язок і будова молекул
- •Основні параметри хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв’язок
- •Властивості ковалентного зв’язку
- •Напрямленість ковалентного зв’язку
- •Теорія гібридизації
- •Полярність
- •Металічний зв’язок
- •6 Тема “ Будова молекул”
- •Міжмолекулярна взаємодія
- •Водневий зв’язок
- •7 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •Швидкість хімічної реакції
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин
- •Вплив температури на швидкість реакції
- •Каталіз
- •8 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна рівновага
- •Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє
- •9 Тема “ Вода”
- •10 Тема “ Розчини”
- •Основні параметри стану розчину — це температура, тиск та концентрація.
- •11 Тема “ Властивості розчинів електролітів ”
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •Внаслідок дії розчинника
- •Дисоціація кислот, основ, солей.
- •Ступінь та константа дисоціації
- •Іонні рівняння реакцій
- •12 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні реакції
- •Ступінь (стан) окиснення елементів
- •13 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні властивості простих речовин та сполук елементів
- •14 Тема “ Комплексні сполуки.”
- •Основні положення координаційної теорії
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •15 Тема “ Комплексні сполуки.” (2 г.)
- •16 Тема “ Елементи VII – а групи”
- •Поширення в природі. Одержання
- •Фізичні та хімічні властивості хлору
- •17 Тема “Елементи VII – а групи” (2 г.)
- •18 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Загальна характеристика
- •Оксиген
- •Біологічна роль та використання Оксигену в медицині
- •19 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Поширення в природі та одержання сірки
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук сірки
- •20 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Загальна характеристика елементів vа групи
- •Нітроген
- •Поширення в природі та одержання азоту
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Водневі сполуки Нітрогену
- •Оксиди Нітрогену
- •21 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Природні сполуки та одержання фосфору
- •Фізичні та хімічні властивості фосфору
- •Арсен, Стибій, Вісмут
- •Природні сполуки і одержання
- •Прості речовини. Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки Арсену, Стибію і Вісмуту
- •22 Тема “ Елементи-неметали IV та ііі а групи”
- •Загальна характеристика елементів iva групи
- •Карбон Поширення в природі
- •Алотропні видозміни і фізичні властивості вуглецю
- •Активоване вугілля
- •Кисневі сполуки Карбону
- •23 Тема “ Елементи – метали іv а та ііі а груп”
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Біологічна роль і застосування у медицині сполук елементів іvа групи
- •24 Тема “ Елементи vі в групи”
- •Загальна характеристика d-елементів
- •Загальна характеристика елементів vів групи
- •Біологічне значення елементів vів групи
- •25 Тема “ Елементи viі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vіів групи
- •Біологічне значення і використання в медицині сполук Мангану
- •26 Тема “ Елементи viіі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vііів групи
- •Характеристика елементів тріади Феруму
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук Феруму, Кобальту та Ніколю
- •27 Тема “ Елементи і в та іі в груп”
- •Загальна характеристика елементів ів групи
- •Поширення в природі та одержання металів підгрупи Купруму
- •Біологічна роль та використання в медицині сполук Купруму, Аргентуму і Ауруму
- •Загальна характеристика елементів іів групи
- •Поширення в природі і одержання металів підгрупи Цинку
- •Сполуки Цинку та Кадмію
22 Тема “ Елементи-неметали IV та ііі а групи”
Рекомендована література:
- Основна. Е.Г. Оганесян, А.З. Книжник “Неорганическая химия”. с. 296-302.
- Додаткова. Є.Я. Левітін, А.М. Бризицька, Р.Г. Клюєва “Загальна та неорганічна хімія” с. 326-328, 340-341.
Орієнтовна картка для самостійної роботи з літературою до теми
“ Елементи-неметали IV та ІІІ А груп” (2 г.)
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді |
Вивчити: І. Електрону будову атома карбону
|
Поясніть чому карбон може утворювати як 2 та 4 валентних зв’язки. Перерахуйте хімічні властивості написом рівнянь реакцій |
|
Матеріали для самоконтролю.
Задачі
1. Складіть рівняння реакції відновлення вуглецем оксидів Fe2O3, Fe2O4, PbO. Складіть електронний баланс.
Типові, стандартні
1. Яку масу Cu можна отримати із його оксиду за допомогою 24 кг вуглецю якщо втрати Cu складає 5%?
Нетипові задачі
1. Нітрат міді (ІІ) прокалили до повного виділення бурого газу, потім змішали з вугіллям прокалили. Що отримали у ході реакції? Підтвердить рівняннями реакцій.
Проблемно-ситуативна задача
1. Через йодну воду пропустили суміш газів (оксид карбону IV, сірководень і сульфурдиоксид). Який склад суміші на виході?
2. Як відрізнити карбонати від гідрокарбонатів?
Загальна характеристика елементів iva групи
До p-елементів IV групи належать Карбон С, Силіцій Si, Германій Ge, Станум Sn і Плюмбум РЬ. Електронна конфігурація зовнішнього енергетичного рівня атомів цих елементів у незбудженому стані — ns2np2.
Атомні радіуси елементів IVA групи при переході від Карбону до Плюмбуму закономірно збільшуються, енергія іонізації та відносна електронегативність зменшуються, неметалічні властивості послаблюються, а металічні підсилюються.
Карбон істотно відрізняється від інших елементів IVA групи високим показником енергії іонізації. Карбон — типовий неметалічний елемент.
Германій має металічні ознаки, а Станум і особливо Плюмбум виявляють типові металічні властивості.
Карбон Поширення в природі
Карбон знаходиться в природі у вільному стані та в сполуках. Більша його частина входить до складу карбонатів СаСO3, МgСО3, нафти, природного газу, кам’яного і бурого вугілля. В атмосфері Карбон знаходиться у вигляді оксиду карбону(ІV) 0,03 %. У розчиненому стані оксид карбону(ІV) міститься в усіх природних водах. Велика роль Карбону у живій природі. Тканини тварин і рослин складаються із сполук Карбону. Рослини поглинають оксид карбону(ІV) і шляхом фотосинтезу утворюють життєвоважливі складні органічні сполуки.
Алотропні видозміни і фізичні властивості вуглецю
Вуглець існує у вигляді декількох алотропних видозмін — це алмаз, графіт, карбін і полікумулен. Так званий аморфний вуглець (сажа, деревне і кістяне вугілля) не є окремою алотропною модифікацією вуглецю, а складається з дрібнодисперсних кристалів графіту.
Алмаз— прозора безбарвна кристалічна речовина. Кожний атом утворює чотири міцні ковалентні зв’язки. По відношенню до будь-якого атома Карбону чотири найближчих сусідніх атома розташовані у вершинах правильного тетраедра. Міцні тримірні зв’язки у кристалічній решітці алмаза визначають його найважливіші фізичні та хімічні властивості.
Алмаз найтвердіший з усіх відомих у природі речовин. Він не проводить електричний струм, погано проводить теплоту, хімічно малоактивний. Кислоти і луги не діють на нього навіть при високій температурі. Алмаз горить лише у чистому кисні при 600—800 °С. Продуктом його горіння є оксид карбону(IV).
Алмази можна одержати штучно з графіту при високому тиску і високих температурах у присутності металічних каталізаторів (Сг, Fе, Рt).
Дуже висока міцність алмазу надає можливість використовувати його для обробки особливо твердих матеріалів, при бурових роботах. Добре відшліфовані прозорі кристали алмазу називають діамантами, з них виготовляють ювелірні прикраси.
Друга важлива модифікація карбону — графіт. Це сіро-чорна кристалічна речовина з металічним блиском. На відміну від алмаза графіт дуже м’який, добре проводить електричний струм. Графіту властиві тугоплавкість, жаростійкість і хімічна інертність.
Різниця у фізичних і хімічних властивостях алмаза і графіту обумовлена особливостями будови їх кристалів. Атоми Карбону в графіті розташовані у кутах правильних шестикутників, які знаходяться у паралельних площинах. Кожний атом Карбону на площині оточується трьома сусідами (гібридизація атомних орбіталей). В алмазі довжина зв’язку С—С досить мала (0,154 нм), але ще менша (0,134 нм) відстань між атомами Карбону в шарах графіту. Відстань між паралельними шарами графіту дуже велика (0,335 нм). Це вказує на існування лише слабкого зв’язку між шарами. Тому графіт має меншу за алмаз густину, легко розщеплюється на тонкі лусочки. Цим пояснюється здатність графіту залишати написи на папері.
У природі зустрічаються великі поклади графіту. Штучний графіт можна одержати шляхом сумісного нагрівання суміші коксу з піском і смолами у спеціальних печах при температурі близько 3000 °С з подальшою кристалізацією одержаного «аморфного вуглецю».
У зв’язку з тим, що графіт має здатність поглинати нейтрони, він є основним конструкційним матеріалом у ядерних реакторах.
Карбін — чорна дрібнокристалічна речовина. Одержують його дегідруванням ацетилену, з «п» молекул в умовах окиснювального процесу при прожарюванні до 1000 °С. При цьому одержують лінійний полімер, в якому атомні орбіталі Карбону знаходяться у стані sp-гібридизації:
Довжина зв’язку С—С у карбіні ще менша, ніж у графіті (0,126 нм). При нагріванні до 800 °С карбін перетворюється на графіт.
Одержано інший лінійний полімер Карбону — полікумулен, в якому
атоми Карбону з’єднані подвійними зв’язками:
