Біологічна роль і використання в медицині сполук сірки

Масова частка сірки в організмі людини складає 0,16 %. Добова потреба дорослого організму — 4,5 г. Сірка входить до складу білків та амінокислот (цистеїн, метіонін), які приймають участь у процесах тканинного дихання. Гормон інсулін, вітамін В. містять сульфгідрильні (HS^-) та місткові (— S—S—) групи.

В елементному стані сірка не токсична, але деякі її сполуки дуже токсичні. Наприклад, вдихання сірководню, концентрація якого в повітрі становить 5 • 10^-4 %, приводить до непритомності й навіть до смерті. Цей газ токсичніший за ціанід гідрогену. Н₂S — дуже підступний: через декілька хвилин після його вдихання настає при­туплення нюху, людина перестає відчувати неприємний запах сірко­водню і продовжує отруюватися.

За дві тисячі років до н.е. у Давньому Єгипті застосовували сірку для виготовлення косметичних засобів для лікування захво­рювань шкіри. В арсеналі сучасної медицини теж є декілька лікарсь­ких препаратів неорганічного ряду, які містять сірку:

Сірка осаджена у вигляді мазей використовується для лікуван­ня таких захворювань шкіри, як себорея, псоріаз та інші.

Сірка очищена застосовується як протиглистний засіб при пероральному прийомі та зовнішньо при деяких захворюваннях шкіри.

Розчин з масовою часткою сірки 1 % у соняшниковій олії ви­кликає пірогенну реакцію. Його використовують у вигляді ін’єкцій при лікуванні деяких форм шизофренії.

Натрію тіосульфат у вигляді розчину з масовою часткою 30 % використовують для внутрішньовенних ін’єкцій при тяжких алер­гічних захворюваннях, отруєннях хлором, сполуками арсену, мерку­рію, Плюмбуму, синильною кислотою та ціанідами.

Для лікування корости тіосульфат натрію використовують зов­нішньо у вигляді розчину з масовою часткою 60 %. При взаємодії його з хлоридною кислотою виділяється сірка та оксид сірки (ІV):

дія яких обумовлює антипаразитарні властивості Na₂SO₃S

Загальновідомо, що селен збільшує еластичність тканин та над­ходження кисню до серцевого м’яза. Але надлишок селену приво­дить до підвищеної втоми, випадіння волосся та розхитування зубів. Цей елемент організм людини одержує з м’ясом, рибою, хлібом гру­бого помолу, молочними продуктами.

20 Тема “ Елементи V а групи ”

Рекомендована література:

- Основна.

Е.Г. Оганесян, А.З. Книжник “Неорганическая химия”. с. 267-274, 275-278

- Додаткова.

Є.Я. Левітін, А.М. Бризицька, Р.Г. Клюєва “Загальна та неорганічна хімія”

с. 342-351.

Орієнтовна картка для самостійної роботи з літературою до теми

“ Елементи V А групи ” (2 г.)

Основні завдання	Вказівки	Відповіді
Вивчити: І. Електрону формулу нітрогену. ІІ. Поясніть чому амоніак може утворювати катіон при взаємодії з кислотами.	Складіть рівняння реакції горіння азоту. Підтвердити хімічні властивості азоту , як речовини за алгоритмом (додається).

Матеріали для самоконтролю.

Питання

1. Як змінюються радіуси атомів елементів V А групи збільшенням заряду ядра?

2. Як змінюються окисно-відновлені властивості елементів V А групи збільшенням заряду ядра?

Розрахункові задачі (нетипові)

1. Яку масу нітратної кислоти можна отримати із азоту масою 5 кг, якщо вихід продуктів складає 90% від теоретичного.

Проблемно-ситуативна задача:

1. Складіть характеристику амоніаку за алгоритмом (додається).

2. Складіть рівняння реакції взаємодії амоніаку з оксидом Cu₂ (ІІ) при нагріванні.

3. Складіть рівняння реакцію спалювання амоніаку при відсутності каталізатора.