- •Матеріали для самостійної роботи студентів і курсу відділення “Фармація” з дисципліни “Неорганічна хімія”
- •1 Тема «Вступ. Основні поняття та закони хімії.»
- •Основні поняття та закони хімії Атомно-молекулярна теорія
- •Основні поняття хімії
- •Відносні атомні та молекулярні маси. Моль, молярна маса
- •Основні закони хімії Закон збереження маси речовин
- •Закон сталості складу
- •Закон кратних відношень
- •Закон еквівалентів
- •Закон об’ємних відношень
- •Закон Авогадро та його наслідки
- •2 Тема «Класи неорганічних сполук»
- •Номенклатура оксидів
- •Одержання оксидів
- •Хімічні властивості оксидів
- •Номенклатура основ
- •Одержання гідроксидів
- •Хімічні властивості основ
- •Амфотерні гідроксиди
- •Кислота
- •Номенклатура солей
- •Традиційні та систематичні назви аніонів кислот
- •Методи одержання солей
- •Хімічні властивості солей
- •3 Тема “Номенклатура неорганічних сполук”
- •4 Тема “Періодичний закон д.І. Менделєєва та його тлумачення на основі електронної будови атомів” (3 г.)
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •Описання періодичної системи
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва на основі теорії будови атома
- •5 Тема “Хімічний зв’язок”
- •Хімічний зв’язок і будова молекул
- •Основні параметри хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв’язок
- •Властивості ковалентного зв’язку
- •Напрямленість ковалентного зв’язку
- •Теорія гібридизації
- •Полярність
- •Металічний зв’язок
- •6 Тема “ Будова молекул”
- •Міжмолекулярна взаємодія
- •Водневий зв’язок
- •7 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •Швидкість хімічної реакції
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин
- •Вплив температури на швидкість реакції
- •Каталіз
- •8 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна рівновага
- •Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє
- •9 Тема “ Вода”
- •10 Тема “ Розчини”
- •Основні параметри стану розчину — це температура, тиск та концентрація.
- •11 Тема “ Властивості розчинів електролітів ”
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •Внаслідок дії розчинника
- •Дисоціація кислот, основ, солей.
- •Ступінь та константа дисоціації
- •Іонні рівняння реакцій
- •12 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні реакції
- •Ступінь (стан) окиснення елементів
- •13 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні властивості простих речовин та сполук елементів
- •14 Тема “ Комплексні сполуки.”
- •Основні положення координаційної теорії
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •15 Тема “ Комплексні сполуки.” (2 г.)
- •16 Тема “ Елементи VII – а групи”
- •Поширення в природі. Одержання
- •Фізичні та хімічні властивості хлору
- •17 Тема “Елементи VII – а групи” (2 г.)
- •18 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Загальна характеристика
- •Оксиген
- •Біологічна роль та використання Оксигену в медицині
- •19 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Поширення в природі та одержання сірки
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук сірки
- •20 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Загальна характеристика елементів vа групи
- •Нітроген
- •Поширення в природі та одержання азоту
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Водневі сполуки Нітрогену
- •Оксиди Нітрогену
- •21 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Природні сполуки та одержання фосфору
- •Фізичні та хімічні властивості фосфору
- •Арсен, Стибій, Вісмут
- •Природні сполуки і одержання
- •Прості речовини. Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки Арсену, Стибію і Вісмуту
- •22 Тема “ Елементи-неметали IV та ііі а групи”
- •Загальна характеристика елементів iva групи
- •Карбон Поширення в природі
- •Алотропні видозміни і фізичні властивості вуглецю
- •Активоване вугілля
- •Кисневі сполуки Карбону
- •23 Тема “ Елементи – метали іv а та ііі а груп”
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Біологічна роль і застосування у медицині сполук елементів іvа групи
- •24 Тема “ Елементи vі в групи”
- •Загальна характеристика d-елементів
- •Загальна характеристика елементів vів групи
- •Біологічне значення елементів vів групи
- •25 Тема “ Елементи viі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vіів групи
- •Біологічне значення і використання в медицині сполук Мангану
- •26 Тема “ Елементи viіі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vііів групи
- •Характеристика елементів тріади Феруму
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук Феруму, Кобальту та Ніколю
- •27 Тема “ Елементи і в та іі в груп”
- •Загальна характеристика елементів ів групи
- •Поширення в природі та одержання металів підгрупи Купруму
- •Біологічна роль та використання в медицині сполук Купруму, Аргентуму і Ауруму
- •Загальна характеристика елементів іів групи
- •Поширення в природі і одержання металів підгрупи Цинку
- •Сполуки Цинку та Кадмію
12 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
Рекомендована література:
- Основна. Е.Г. Оганесян, А.З. Книжник “Неорганическая химия”. с. 168-172
- Додаткова. Є.Я. Левітін, А.М. Бризицька, Р.Г. Клюєва “Загальна та неорганічна хімія” с. 78,210.
Орієнтовна картка для самостійної роботи з літературою до теми
“ Окисно-відновні реакції ” (2 г.)
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді |
Вивчити визначення: а) реакція окиснення; б) реакція відновлення. Вміти пояснити сутність процесів окиснення і відновлення. Вміти визначити ступень окиснення атомів в молекулах простих та складних речовин |
Скласти реакції окиснення та відновлення. Розрахувати ступень окиснення окисника у складі простої речовини і складної.
|
|
Матеріали для самоконтролю.
Питання
1. Поясніть чому процес окиснення та відновлення взаємопов’язані.
Задачі
1. Алюміній взаємодіє з концентрованими лугами згідно рівняння реакції
AL+NaOH+H2O Na[Al(OH)4] + 3H2
Складіть рівняння методом електронного балансу, підберіть коефіцієнти.
2. Нітратна кислота – сильний окисник, взаємодіє з неметалами згідно реакції J2 + HNO3 HJO3 + NO + H2O
Підберіть коефіцієнти та розрахуйте кількість йоду, який прореагував, якщо виділилось оксиду нітрогену (ІІ).
3. При прокалюванні барію нітрату отримали барію оксид, газ який має в складі нітроген, і газ, який входить до складу повітря. Складіть рівняння реакції і вкажіть окисник та відновник.
Алгоритм формування практичних вмінь та навичок
№ п/п |
Завдання |
Послідовність виконання |
1. |
Визначення ступеня окиснення елементів
|
KMn O4 +1+х -2·4 Молекула – електронейтральна частка речовини, тому +1+х = +8, звідти х = +7 Х – ступень окиснення Mn. |
Окиснювально-відновні реакції
За зміною ступеня окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин та продуктів їх взаємодії, хімічні реакції ділять на дві групи: до першої групи належать реакції, які перебігають без зміни ступеня окиснення елементів; до другого типу належать реакції, які перебігають зі зміною ступеня окиснення елементів. Такі реакції називають окиснювально-відновними:
Окиснювально-відновними називають реакції, які супроводжуються переходом електронів від одних молекул або іонів до інших, внаслідок чого змінюється ступінь окиснення елементів.
Ступінь (стан) окиснення елементів
Користуючись значеннями відносних електронегативностей елементів, можна кількісно оцінити стан атома у сполуці у вигляді так званого ступеня окиснення. Під ступенем окиснення розуміють електричний заряд атома у сполуці, який обчислюють із припущення, що сполука складається з іонів. Іншими словами, ступінь окиснення — умовний заряд, який мав би атом при повному переході електронних пар, що утворюють зв’язок, до більш електронегативного атома.
Для більшості елементів ступінь окиснення в їх сполуках перемінний. Елементи мають позитивні та негативні ступені окиснення. Значення позитивного ступеня окиснення відповідає числу відтягнутих від атома електронів, а значення негативного - числу притягнутих атомом електронів.
Ступінь окиснення позначають арабською цифрою зі знаком «+» або «-». Знак заряду записують перед цифрою.
Для обчислення ступеня окиснення елементів користуються такими положеннями:
1. Ступінь окиснення елемента в його простій речовині дорівнює нулю: Zn0, Са0, Н0, СІ0.
2. Сталий ступінь окиснення у сполуках мають лужні метали +1, лужноземельні +2, Флуор —1, Бор та Алюміній -3.
2. Для Гідрогену у більшості сполук характерний ступінь окиснення +1, але в гідридах металів, наприклад, NaH, СаН2 він дорівнює —1.
4. Ступінь окиснення Оксигену у більшості сполук дорівнює —2, але в пероксидах Н2О2, Na2O2 він дорівнює -1, у флуориді оксигену OF2 +2.
5. Максимальний позитивний ступінь окиснення елемента, як правило, дорівнює номеру групи в періодичній системі, в якій знаходиться елемент.
6. Нижчий негативний ступінь окиснення елемента дорівнює різниці між позитивним ступенем окиснення та цифрою вісім.
Наприклад, Сульфур знаходиться у шостій, а Хлор у сьомій групах періодичної системи, отже, їх максимальні позитивні ступені окиснення в сполуках будуть дорівнювати відповідно +6 і +7. Негативні ступені окиснення цих елементів дорівнюють різниці (6 - 8 = —2) для Сульфуру і (7 - 8 = —1) для Хлору.
7. Для елементів із змінним ступенем окиснення його значення обчислюють на основі формули сполуки та враховуючи, що сума ступенів окиснення всіх атомів у молекулі дорівнює нулю, а в іоні — заряду іона.
Ступінь окиснення та валентність елемента у більшості випадків не співпадають. Так, у неполярних молекулах Н2 та N2 ступені окиснення Гідрогену і Нітрогену дорівнюють нулю, а валентності відповідають 1 та 3:
Н-Н N=N
Невідповідність між ступенем окиснення і валентністю спостерігається також у полімерних молекулах.
У більшості випадків ступінь окиснення не відображає ступеня поляризації атомів у молекулах. Так, у молекулах НСl та NaCl ступінь окиснення Хлору приймають за -1, тоді як його ефективний заряд у неї дорівнює 0,18-, а в NaCl — близький до 1-.
