- •Матеріали для самостійної роботи студентів і курсу відділення “Фармація” з дисципліни “Неорганічна хімія”
- •1 Тема «Вступ. Основні поняття та закони хімії.»
- •Основні поняття та закони хімії Атомно-молекулярна теорія
- •Основні поняття хімії
- •Відносні атомні та молекулярні маси. Моль, молярна маса
- •Основні закони хімії Закон збереження маси речовин
- •Закон сталості складу
- •Закон кратних відношень
- •Закон еквівалентів
- •Закон об’ємних відношень
- •Закон Авогадро та його наслідки
- •2 Тема «Класи неорганічних сполук»
- •Номенклатура оксидів
- •Одержання оксидів
- •Хімічні властивості оксидів
- •Номенклатура основ
- •Одержання гідроксидів
- •Хімічні властивості основ
- •Амфотерні гідроксиди
- •Кислота
- •Номенклатура солей
- •Традиційні та систематичні назви аніонів кислот
- •Методи одержання солей
- •Хімічні властивості солей
- •3 Тема “Номенклатура неорганічних сполук”
- •4 Тема “Періодичний закон д.І. Менделєєва та його тлумачення на основі електронної будови атомів” (3 г.)
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •Описання періодичної системи
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва на основі теорії будови атома
- •5 Тема “Хімічний зв’язок”
- •Хімічний зв’язок і будова молекул
- •Основні параметри хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв’язок
- •Властивості ковалентного зв’язку
- •Напрямленість ковалентного зв’язку
- •Теорія гібридизації
- •Полярність
- •Металічний зв’язок
- •6 Тема “ Будова молекул”
- •Міжмолекулярна взаємодія
- •Водневий зв’язок
- •7 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •Швидкість хімічної реакції
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин
- •Вплив температури на швидкість реакції
- •Каталіз
- •8 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна рівновага
- •Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє
- •9 Тема “ Вода”
- •10 Тема “ Розчини”
- •Основні параметри стану розчину — це температура, тиск та концентрація.
- •11 Тема “ Властивості розчинів електролітів ”
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •Внаслідок дії розчинника
- •Дисоціація кислот, основ, солей.
- •Ступінь та константа дисоціації
- •Іонні рівняння реакцій
- •12 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні реакції
- •Ступінь (стан) окиснення елементів
- •13 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні властивості простих речовин та сполук елементів
- •14 Тема “ Комплексні сполуки.”
- •Основні положення координаційної теорії
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •15 Тема “ Комплексні сполуки.” (2 г.)
- •16 Тема “ Елементи VII – а групи”
- •Поширення в природі. Одержання
- •Фізичні та хімічні властивості хлору
- •17 Тема “Елементи VII – а групи” (2 г.)
- •18 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Загальна характеристика
- •Оксиген
- •Біологічна роль та використання Оксигену в медицині
- •19 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Поширення в природі та одержання сірки
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук сірки
- •20 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Загальна характеристика елементів vа групи
- •Нітроген
- •Поширення в природі та одержання азоту
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Водневі сполуки Нітрогену
- •Оксиди Нітрогену
- •21 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Природні сполуки та одержання фосфору
- •Фізичні та хімічні властивості фосфору
- •Арсен, Стибій, Вісмут
- •Природні сполуки і одержання
- •Прості речовини. Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки Арсену, Стибію і Вісмуту
- •22 Тема “ Елементи-неметали IV та ііі а групи”
- •Загальна характеристика елементів iva групи
- •Карбон Поширення в природі
- •Алотропні видозміни і фізичні властивості вуглецю
- •Активоване вугілля
- •Кисневі сполуки Карбону
- •23 Тема “ Елементи – метали іv а та ііі а груп”
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Біологічна роль і застосування у медицині сполук елементів іvа групи
- •24 Тема “ Елементи vі в групи”
- •Загальна характеристика d-елементів
- •Загальна характеристика елементів vів групи
- •Біологічне значення елементів vів групи
- •25 Тема “ Елементи viі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vіів групи
- •Біологічне значення і використання в медицині сполук Мангану
- •26 Тема “ Елементи viіі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vііів групи
- •Характеристика елементів тріади Феруму
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук Феруму, Кобальту та Ніколю
- •27 Тема “ Елементи і в та іі в груп”
- •Загальна характеристика елементів ів групи
- •Поширення в природі та одержання металів підгрупи Купруму
- •Біологічна роль та використання в медицині сполук Купруму, Аргентуму і Ауруму
- •Загальна характеристика елементів іів групи
- •Поширення в природі і одержання металів підгрупи Цинку
- •Сполуки Цинку та Кадмію
8 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
Рекомендована література:
- Основна.
Е.Г. Оганесян, А.З. Книжник “Неорганическая химия”. с. 189-194
- Додаткова.
Є.Я. Левітін, А.М. Бризицька, Р.Г. Клюєва “Загальна та неорганічна хімія” с. 142-156.
Орієнтовна картка для самостійної роботи з літературою до теми
“ Швидкість хімічної реакції.” (2 г.)
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді |
Вивчити: І. Поняття: хімічна рівновага; константа хімічної рівноваги; якою формулою вона визначається. ІІ. Сформулюйте принцип Ле-Шательє. |
Як буде діяти збільшення тиску і температури на зміщення рівноваги: 2 СО СО2 + С + Q Використати для рішення поняття: хімічна рівновага, принцип Ле-Шательє |
|
Матеріали для самоконтролю.
Задачі
А. В яку сторону зміщується рівновага реакції при збільшенні:
а) концентрації хлориду станнум (2);
б) хлориду станнум (4)
SnCl2+2FeCl3 SnCl4+2FeCl2.
Б. Поясніть, чому в системі Н2(газ) + J 2 2HJ (газ) зміна тиску не зміщує рівновагу.
Хімічна рівновага
Хімічні реакції бувають оборотні та необоротні. Необоротні реакції перебігають тільки в одному напрямку та проходять практично до кінця. Прикладом необоротних реакцій є реакції термічного розкладу дихромату амонію, нітрату калію, гідроксиду алюмінію:
Кінцеві продукти цих реакцій неможливо сполучити між собою, щоб отримати вихідні речовини.
Оборотні реакції одночасно перебігають у двох взаємно протилежних напрямках і не проходять до кінця. Наприклад, реакція:
при температурі декілька сотень градусів практично необоротна, тобто реакція відбувається з утворенням води V2= 0). В цьому випадку повністю витрачаються водень і кисень. Але при 2000 С починає відбуватися зворотна реакція — водяна пара помітно розкладається на водень та кисень. Оборотність процесу призводить до того, що швидкість прямої реакції, завдяки витраті водню та кисню, зменшується. Швидкість зворотної реакції (розкладання води) навпаки, збільшується. Через деякий час швидкість прямої реакції (V1) стане рівною зворотній (V2). Такий стан називають рухомою або динамічною хімічною рівновагою. За одиницю часу утворюється така кількість молекул води, яка розкладається на молекули водню та кисню. У стані рівноваги концентрації вихідних речовин та продуктів реакції заданих умов залишаються незмінними. Такі концентрації називають рівноважними. їх позначають не символом С, а формулою реагенту в квадратних дужках.
Кількісною характеристикою хімічної рівноваги є константа рівноваги К. Для реакції;
аА
+ bВ
сС
+ dD,
згідно з законом діяння мас, швидкість прямої та зворотної реакцій виражають рівняннями:
У стані рівноваги швидкості прямої та зворотної реакцій однакові, тобто V1 = V2, отже можна прирівняти і праві частини рівняння:
Відношення констант швидкості прямої та зворотної реакцій також є константою. Її називають константою рівноваги даної реакції і позначають К.
де [А], [В],[С], [D] — рівноважні концентрації речовин А, В, С, D; а, b,c, d — показники степені, які чисельно дорівнюють стехіометричним коефіцієнтам у рівнянні реакції.
Права частина рівняння складається з рівноважних концентрацій, а ліва — з постійної за даної температури величини.
Кожна рухома хімічна рівновага характеризується своєю константою, яка не залежить від концентрації реагуючих речовин, оскільки величини k та k1 відношенням яких вона є, від концентрації не залежать. Значення константи рівноваги знаходять на основі експериментальних даних або обчислюють. Вирази констант рівноваги деяких гомогенних реакцій наведені нижче:
Для гетерогенних реакцій у вираз константи рівноваги, аналогічно виразу закону діяння мас, входять концентрації лише тих речовин, які перебувають у газовій або рідкій фазах:
Величина константи рівноваги залежить від природи реагуючих речовин і температури. Константа рівноваги визначає глибину перебігу процесу в момент досягнення стану рівноваги. Чим більша величина К, тим повніше взаємодіють речовини.
