Б) завдання за варіантами

Варіант 1. Охарактеризувати неконтрольований параметр “стік”, відповівши на такі запитання:

• що таке стік, якими характеристиками (показниками) можна його описати;

• якими природними і антропогенними умовами визначається інтенсивність стоку;

• як він впливає на екосистему “Азовське море”;

• які можливі екологічно небезпечні варіанти змін стоку;

• як контролювати стік;

• якими повинні бути екологічні нормативи змін і впливу цього фактора на екосистему “Азовське море”.

За принципом варіанту 1 охарактеризувати решту контрольованих параметрів: варіант 2 – “водообмін”,варіант 3 – “якість стоку”, варіант 4 – “риборозведення”, варіант 5 – “промисел”.

Виконати задачі щодо блоку II:

Загальне завдання. Охарактеризувати механізми впливу солевмісту на інші характеристики і біоценоз екосистеми “Азовське море”.

Завдання за варіантами. Пояснити суть причинно-наслідкових зв’язків:

а) варіант 6 – між забрудненням середовища екосистеми і групами її біоценозу;

Випаровування

Неконтрольовані параметри настройки

Контрольовані параметри настройки

Температура

Опади

Риборозведення

Вітер

Стік

Водообмін

Якість стоку

Промисел

Солевміст

Азот

Фосфор

Кремній

Фітопланктон

Зоопланктон

Бентос

Біогени

Кормова база

ІІ

І

Нафтопродукти

Детергенти

Феноли

Пестициди

Осетрові

Лящ

Судак

Тарань

Тюлька

Хамса

Бичок

Іншівиди

III

Забруднення

Кисень

Популяції риб

Рис. 5. Схема регулювання процесів в екосистемах Азовського моря: І, ІІ, ІІІ – контури регулювання

б) варіант 7 – між забрудненням середовища екосистеми і біогенами;

в) варіант 8 – між киснем та кормовою базою мікробіоти екосистеми;

г) варіант 9 – між кормовою базою мікробіоти екосистеми і популяціями риб;

д) варіант 10 – між киснем і популяціями риб екосистеми.

Контрольні питання

1. У чому проявляється цілісність та динамічність водних екосистем?

2. Перерахувати шляхи впливу екологічних факторів на екосистему.

3. Від чого залежить характер їх впливу ?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА6

Тема: Антропогеннийвплив на активізацію та підсиленнястихійнихприроднихявищ та їх “ланцюговувзаємодію”

Мета роботи:сформувати уяву про джерела виникнення і взаємозв’язок стихійних природних явищ, небезпеку їх активізації та підсилення людською діяльністю. Виробити навики визначення антропогенних причин і наслідків цих явищ, розробки заходів щодо запобігання або зниження потенційної небезпеки даних стихійних явищ для людей, народного господарства та природного довкілля.

Загальні теоретичні поняття

Стихійні явища природи – природні явища, які проявляються як могутні сили природи, здатні все зруйнувати, які звичайно не підкоряються впливу людини. До них відносяться, наприклад, тропічні циклони, смерчі, блискавки, повені, цунамі, землетруси, виверження вулканів, снігові лавини, селі, каменепади, зсуви та ін. Ці явища виникають у природі незалежно одне від одного, проявляються у взаємодії одне з одним і часто їх виникнення зумовлюється дією людини. Незалежно від джерела зародження стихійні явища характеризуються значною потужністю та різною тривалістю – від декількох хвилин (снігові лавини) до декількох годин (селі), днів (зсуви) та місяців (паводки) [1].

Не зважаючи на глибоку різницю у суті, всі природні стихійні явища підкоряються трьом загальним закономірностям: 1) по-перше, для кожного виду може бути встановлена специфічна просторова приуроченість; 2) по-друге, - певна повторюваність; зокрема, чим більша інтенсивність явища, тим рідше воно повторюється з тією ж силою; 3) по-третє, з певною надійністю може бути встановлена залежність руйнівного ефекту стихійних бід від розмаху, тривалості та інтенсивності геологічних та гідрологічних процесів. Тому при всійнесподіваності того чиіншого виду стихійногоявищайогоможливапрояваможе бути передбачена. В результатіпроведенняретельнихрозрахунків та дослідженьможназапроектувати і побудуватизахисніспоруди, здійснити заходи щодозапобіганнянанесеннязбитківприродним ресурсам та об’єктам народного господарства. Але коли стихійніявищавиникають у взаємозв’язкуодне за одним, то циклічністьїхпрояву та закономірністьнаслідків, як правило, порушується: у таких взаємодіях вони спостерігаютьсячастіше і їхруйнівна сила збільшується [1]. Тому для запобіганнятакихприроднихкатаклізміввеликезначеннямаютьекологічниймоніторинг та прогноз.

У процесі господарського освоєння природних ресурсів, яке часто проводили у минулому з порушенням природоохоронного законодавства як у нашій країні, так і за кордоном, а також інтенсивного розвитку промисловості природне довкілля зазнало суттєвої трансформації, знизилась стабільність природних систем. З іншого боку, багато промислових підприємств та інженерних комунікацій створювали з порушенням технологій будування, без належного наукового обґрунтування, без побудови спеціальних споруд, призначених як для захисту негативного впливу на довкілля, так і для захисту самих об’єктів від стихійних явищ. Це пояснюється споживацьким відношенням до природних ресурсів, дотримуванням лише відомчих інтересів, а іноді й волюнтаризмом у природокористуванні. Все це сприяє активізації й підсиленню стихійних явищ, які щорічно наносять суттєві збитки народному господарству: комунікаціям транспорту, енергетики та зв’язку, промисловим та аграрним підприємствам, населеним пунктам, а також руйнують природні екосистеми, погіршують умови життя.

В цілому вплив антропогенної діяльності на стихійні природні явища може бути таким:

1) активізує або загальмує їх;

2) не породжує нових, невідомих раніше в природі генетичних процесів, але може викликати природні явища, які раніше не спостерігали у даному районі, не були властиві для природи даної території;

3) вона може впливати на природні процеси безпосередньо або опосередковано, швидко чи повільно;

4) механізмїївпливузалежитьвідконкретнихприродних умов та типу процесу.

Завдання

Етап 1. Аналіз умов, визначення потенційних наслідків виникнення стихійних природних явищ у результаті антропогенного впливу на природне середовище та формування програми дій щодо їх запобіганню. Варіантами індивідуальних завдань є окремі типи людської діяльності, різні варіанти їх поєднань у один комплексний вплив та різні причинно-наслідкові пари “вплив-явище” (за рис. 15).

1. Перерахувати причини, яківикликаютьстихійніприродніявища, та фактори, щосприяютьцимпроцесам, при конкретних типах антропогеннихвпливів на природненавколишнєсередовище.

2. Сформулювати мету (господарськунеобхідність) або причину данихантропогеннихвпливів. Визначитивідомство та галузьнародногогосподарства, в компетенціїякихзнаходятьсяцівидидій на природнедовкілля.

3. Визначитичерговістьабовзаємозв’язкиміжстихійнимиявищамиданоговаріантуекологічноїпроблеми (використовуючи рис. 6)

Рис. 6. Виникнення стихійних явищ від антропогенного впливу на природне середовище

4 . Назвати вірогідні регіони (райони), яким притаманні ці екологічні проблеми.

5. Датиперелікможливихнаслідківпри даномутипі (типах) екологічних проблем. Спрогнозуватирозвитокпроцесу (процесів) – найбільшвірогіднісценарії.

6. Запропонувати заходи щодозапобіганняабозниженняпотенційноїнебезпекиданихстихійнихявищ для людей, народного господарства та природного довкілля.

Етап 2. Визначення потенційних причин виникнення стихійних природних явищ та їх наслідків у “ланцюгу” взаємодії між ними (див. рис. 16). Варіантами індивідуальних завдань є типи стихійних природних явищ.

1. Перерахувати причини, які викликають дане стихійне природне явище: а) природні – за рис. 16; б) антропогенні – за рис.15, а також включити свої варіанти причин.

2. Скласти всі потенційно можливі логічні ряди стихійних явищ за причинно-наслідковими зв’язками “ланцюгової” взаємодії між ними. Наприклад, для повені: 1) повені → зсуви ґрунту → гірські обвали, падіння каміння → селі → водна ерозія і т.д.; 2) повені → водна ерозія → селі і т.д.; 3) повені → водна ерозія → зсуви ґрунту і т.д.