Завдання

1. Проаналізувати і описати швидкість зміни ялина – м’яколистяні породи – ялина у випадку а) вирубування лісосіки; б) пожежі; в) вітровалу.

Контрольні питання

1. Якою є найзагальніша причина зміни порід під час переходу корінних деревостанів в похідні.

2. Які лісові деревні породи є піонерними, а які лісо твірними?

3. У чому заключається перевага берези і осики на перших етапах поселення на лісосіці?

4. Чому відновленняберези і осики під наметом ялини не відбувається?

5. Через скільки років ялина змінить м’яколистяні породи?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА3

Прогнозування змін дуба ялиною та змін ялиці буком

і зворотній процес

Мета роботи: ознайомлення із змінами дубом ялиною та змін ялиці буком і зворотних процесів. Напрацювання навиків аналізу причин сукцесійних змін ялини дубом в залежності від віддалення від ареалів цих порід та їх еколого-біологічних особливостей.

Загальні теоретичні поняття

Зміна дуба ялиною. С.І. Коржинський стверджував, що така зміна неминуча у зв’язку з тіньовитривалістю ялини. Г.І. Танфільєв, заперечуючи йому, доводив, що боротьба за існування виникає в певних фізико-географічних умовах, які і є вирішальними. Г. Ф. Морозов переконував, що неправильно інтерпретувати питання про лісозміни, спираючись лише на яку-небудь одну біологічну властивість деревної породи, наприклад тіньовитривалість. Лісозміна обумовлена географічною зоною, едафічними умовами і ступенем відповідності цим умовам усієї сукупності біологічних рис деревної породи, що вивчається. У конкретних кліматичних і едафічних умовах перемагає та порода, для якої ці умови найбільш відповідні. Так, для зміни дуба ялиною в їх ареалах, що збігаються, можна виділити три райони з характерною ситуацією:

1. вздовж північної межі ареалу дуба, де кліматичні і ґрунтові умови не відповідають більшості його біоекологічних вимог, спостерігається періодична зміна дуба ялиною;

2. у більш південній смузі, де умови сприяють спільному зростанню цих порід, спостерігається періодична зміна дуба ялиною і зворотній процес залежно від кліматичних умов;

3. на межі з Лісостепом і у Лісостепу, де конкретні ґрунтово-кліматичні умови відповідають біологічним та екологічним властивостям дуба, зміна його ялиною, як правило, не відбувається. Зокрема, можна відзначити, що сходи ялини тут гинуть під опадом дуба і його супутників, особливо підліску з ліщини.

Зміна ялиці буком і зворотний процес.Лісозміна викликана комплексом екологічних факторів,серед яких вирішальними є антропогенні, іноді біотичні і абіотичні. Зміну яличниківбучинниками може викликати утворення щільної товстої підстилки з опаду бука, в якій сходи ялиці зависають, або насіння не має умов для проростання.

Провісником зміни або відновлення лісостану одного із цих едифікаторів є накопичення під пологом материнського деревостану ярусу зімкнутого підросту. Тому найчастіше ялиця замінюється буком внаслідок більш раннього плодоношення бука, високою якістю його насіння, розбіжністю насіннєвих років у бука і ялиці, меншою вимогливістю бука до едафічних умов, підвищеною вимогливістю до вмісту у ґрунті кальцію, незначною ксерофітністю, здатністю до вегетативного поновлення. Він встигає першим сформувати під пологом яличника ярус свого підросту, в гущі якого немає умов для виживання сходів ялиці.

Але односторонньої спрямованості поновлюваного процесу в Карпатах не існує. Там, де під наметом встигає сформуватись зімкнутий підріст ялиці, її перемога у боротьбі за існування забезпечена. Ялиця у мішаних насадженнях випереджає бук у рості на два-три класи бонітету, а запас яличників у два рази вищий за бучинників. Специфічне розгалуження і форма крони бука і ялиці, їх різна поглинаюча здатність, будова кореневих систем і розподіл коріння за горизонтами ґрунту, різночасність споживання поживних речовин, тривалість життя і хід зростання сприяють формуванню бідомінантних лісостанів цих порід.