Прогнозування ціни

По-друге, підприємцю важливо з’ясувати, на що можна розраховувати при поставці товару на ринок, тобто яку ціну можна очікувати за товар. Так як підприємництво являє собою форму ризикової діяльності, то підприємець прагне скоротити ступінь можливого ризику. Він може цього домогтися, якщо в основу розрахунків покласти не якусь усереднену або ринкову ціну даного (або аналогічного) товару, а гранично низьку (для даного ринку) ціну. Якщо такі міркування в майбутньому реально не підтвердяться, підприємцю це не зашкодить. Навпаки, ефективність його діяльності буде вищою за розрахункову. У випадку підтвердження припущення можна розраховувати на передбачуваний ефект, виходячи із мінімально припустимого ступеня ризику.

Ціна товару – це кількість грошових одиниць, що отримує підприємець від споживача за переданий товар. Слід розрізняти оптову та роздрібну ціни, які формуються у залежності від місця партнера в системі ринкових відносин. Це зауваження досить суттєве: якщо підприємець-виробник має власну мережу роздрібної торгівлі, то він одержує 100% ціни товару, що встановилася на споживчому ринку. Якщо підприємець реалізує товар через посередника, то, як правило, він одержує 85% (а то і менше) ціни товару. відповідно 15% (і більше) ціни має посередник для компенсації своїх витрат і забезпечення прибутку.

Таким чином, підприємцю необхідно знати ринкову ситуацію навіть у тому випадку, якщо він виходить на ринок через посередника для того, щоб зі знанням справи вести переговори. Виробник товару, який реалізує товар посередникам, перед укладанням угоди із посередником міркує приблизно так.

На ринку ціна на мій товар становить 100 грн. Я продаю посереднику1000 товарних одиниць, але знаю, що 10% прибутку на вкладений капітал - для посередників звичайна річ. Крім цього, посереднику потрібно відшкодувати власні витрати з просування товару на ринок і його реалізації у розмірі 20 тис. грн. У випадку повної реалізації всієї партії посередник отримає: 100 грн.×1000 = 100 тис. грн. За вирахуванням витрат його доход складе 80 тис. грн., а його прибуток має бути не меншим за 10% (70 тис. грн.). Виходить, я можу йому продати партію товару не дорожче, ніж за 73 тис. грн. Ця сума (73 тис. грн.) і буде початковою у переговорах. Звичайно, ця сума має відповідати розміру витрат виробництва та прибутку, що я планую одержати.

Однак, виявлення можливого рівня ціни ще не є остаточною підставою для прийняття підприємницького рішення.

Розрахунок витрат виробництва

По-третє, підприємцю потрібно розрахувати розмір власних витрат, пов’язаних із виробництвом товару.

У цьому випадку (на відміну від визначення можливої ціни) за основу підприємницьких розрахунків беруться не середні і не поточні витрати виробництва певного (або аналогічного) товару, а гранично високі витрати.

Витрати підприємця, які пов’язані з виробництвом товару, можна розрахувати за формулою (1.1):

Вп = Ав + Вс + Врс + Нв ,

(1.1)

де В_п - витрати підприємця;

А_в – амортизаційні відрахування;

В_с – вартість сировини;

В_рс – вартість робочої сили;

Н_в – накладні витрати.