Операції з цінними паперами

У біржовий список допускаються акції акціонерних товариств, облігації, державні боргові зобов’язання, похідні цінні папери. Порядок ведення біржового списку складається із процедури включення цінних паперів у біржовий список; підтримки належного рівня біржового списку (лістинг); процедури тимчасового призупинення котирування та виключення цінних паперів зі списку.

Розроблена методика оцінки інвестиційної привабливості цінних паперів акціонерних компаній реалізована у вигляді програмного продукту. Навіть фахівець середньої кваліфікації може за допомогою персонального комп’ютера у лічені секунди отримати необхідні дані про цінні папери компаній і зробити потрібні розрахунки.

В операціях із цінними паперами використовуються такі поняття, як номінальна ціна (номінал), ціна пропозиції, ціна угоди (ціна купівлі). Для аналітика важливим є виявлення: 1) процентного співвідношення ціни купівлі до ціни пропозиції; 2) процентного відношення ціни покупки (угоди) до номінальної ціни.

При здійсненні біржових угод головною діючою особою є маклер. Маклер реєструє всі побажання клієнтів щодо купівлі-продажу акцій і визначає, при якому курсі здійснюється максимальний обіг. Це курс касових операцій, або єдиний курс. Плата маклеру, який виступає посередником в угодах із цінними паперами, називається куртажем.

Ф’ючерси

Ф’ючерсний контракт дає право власнику купити або продати певну кількість товару за встановленою ціною в майбутньому (дата фіксується в контракті). Потрібно знати, що контракт являє собою тільки право купити або продати, але не право власності на товар - предмет контракту. При плануванні ф’ючерсної угоди підприємець виходить із того, що при підвищенні ціни на товар в майбутньому, він намагатиметься купити контракт, а при зворотному положенні – продати контракт.

Таким чином, ф’ючерсна угода визначається і як термінова угода, тобто угода на певний строк, припускає лише перехід права купівлі-продажу товару, але не права власності на товар. Інакше кажучи, вона не передбачає зобов’язання поставити або прийняти обумовлений у договорі товар. Із цієї причини ф’ючерсний договір іноді називають паперовим, а ф’ючерсну угоду - паперовою угодою.

Ф’ючерсний договір не може бути анульований або ліквідований у традиційному сенсі. Ліквідація такого договору відбувається шляхом укладання протилежної угоди на однакову (зазначену в контракті) кількість товару або (що трапляється рідко) у зв’язку з поставкою реального товару на умовах контракту.

Однак ф’ючерсні контракти укладаються не через очікування одержати реальний товар, а з метою одержати різницю ціни на товар. Різниця в ціні визначається як її перевищення або зниження між двома моментами часу - терміном підписання контракту (ціна на момент підписання контракту) і строком його виконання (ціна на момент підписання контракту із протилежною умовою: якщо ф’ючерсний контракт укладений на покупку, то його ліквідація відбувається через його продаж, і навпаки).

Наприклад, 10 листопада 2007 р. продавець продав на Лондонській біржі металів партію нікелю за ціною 4740,5 дол. США за тонну з поставкою через 3 місяці. Однак до 10 лютого 2008 р. ціна на нікель піднялася до 4785 дол. США за тонну. У цій ситуації продавець є стороною, що програла, і змушений буде при ліквідації такого ф’ючерсного контракту, укладеного 10 листопада 2007 р., виплатити покупцю10 лютого 2008 р. суму в 44,5 дол. США за кожну тонну партії нікелю, проданої за ф’ючерсом. Покупець, навпаки, буде стороною, що виграла, і тепер (10 лютого 2008 р.) функції сторін змінилися на прямо протилежні:

• продавець ф’ючерсного контракту (на 10 листопада 2007 р.) стає 10 лютого 2008 р. покупцем контракту на таку ж кількість цього товару, але на момент ліквідації контракту;

• покупець ф’ючерсного контракту (на 10 листопада 2007р.) перетворюється в продавця 10 лютого 2008 р.

У дійсності суб’єкти ф’ючерсної угоди після підписання контракту не вступають у відносини один з одним (з приводу цієї угоди). Вони реєструють підписані ф’ючерсні контракти у розрахунковій палаті біржі. Таким чином, розрахункова палата разом з іншими функціями займається реєстрацією ф’ючерсних контрактів, також через неї здійснюються платежі.

У цей час майже на всіх біржах розроблені й застосовуються стандартизовані форми ф’ючерсних контрактів, що полегшує і прискорює процедуру їх укладання та ліквідації.

Ф’ючерсні угоди укладаються для спекуляції на біржі або для страхування від можливих змін ціни на товар, тобто хеджування.

Ф’ючерсні угоди слід відрізняти від термінових угод на реальний товар, якого у продавця на момент підписання документів не має, але який, як передбачається, буде в нього через певний час; і тоді (це фіксується в контракті) реальний товар буде передано покупцю. При цьому, якщо партнери не впевнені в стабільності цін за період, що виокремлює момент укладання угоди на реальний товар від моменту поставки товару, то вони одночасно можуть укласти фіктивний контракт, що не припускає поставку реального товару (ф’ючерсний контракт). Ф’ючерсний контракт в таких умовах є формою страхування партнерів від ризику зміни ціни. Хоч це важливо для покупця (є побоювання про більш високу ціну), але і продавець погоджується на таке, так як це дає можливість обом сторонам прогнозувати свої операції. Якби не існувало такої можливості - укладати паралельно з контрактом на реальний товар інший, фіктивний (ф’ючерсний) контракт, то партнери серйозно ризикували. При цьому можливі такі варіанти:

1. Ціна на момент постачання товару могла б підвищитися у порівнянні із ціною, що існувала на момент підписання контракту. У цій ситуації покупцю довелося б заплатити більше високу ціну.

Наприклад, покупець припускав, що він заплатить за товар 100 грошових одиниць, а так як відбулося підвищення ціни, то фактично він платить 120 грошових одиниць. Але покупець цього не передбачав, в такій ситуації йому важко планувати свою діяльність. Використання ф’ючерсного контракту мінімізує такий ризик: якщо ціна зростає, то приріст ціни (на момент поставки товару в порівнянні з моментом укладання контракту) він одержить від розрахункової палати біржі. Іншими словами, він виплатить продавцю ціну 120 грошових одиниць, але 20 грошових одиниць йому поверне розрахункова палата. Таким чином, фактично він придбає товар за ціною 100 грошових одиниць.

2. Ціна на момент постачання могла знизитися у порівнянні з ціною, що існувала на момент укладання договору на поставку реального товару.

У такій ситуації продавець сподівався на одержання 100 грошових одиниць, а ціна упала до 80 грошових одиниць. Це означає, що він одержить тільки 80 грошових одиниць. Але, якщо разом з типовим договором продавець уклав ще і ф’ючерс, то при ліквідації ф’ючерса він одержить від розрахункової палати біржі 20 грошових одиниць (як різницю в ціні). І таким чином, він не несе ризику, пов’язаного зі зміною ціни.