1.3.Правова охорона компонування інтегральних мікросхем

Розвиток науково-технічної діяльності, інформатизація

суспільства та генезис його технологічної складової призвів до появи в останні десятиліття нових результатів творчості, що потребують створення належного механізму правової охоро­ни. Одним із нових об'єктів інтелектуальної власності є топо­графії інтегральних мікросхем. Компонування інтегральної мікросхеми, або інакше топографія інтегральної мікросхеми як особливий об'єкт права, інтелектуальної власності, являє собою зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мі­кросхеми та з'єднань між ними. Інтегральна мікросхема – це мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, при­значений для виконання функції електронної схеми, елемен­ти і з'єднання якого неподільно сформовані в об'ємі і (або) на поверхні матеріалу, що стає основою такого виробу, незалеж­но від способу його виготовлення. Саме таке визначення дано топографії інтегральної мікросхеми і самої інтегральної мі­кросхеми статтею 1 Закону України "Про охорону прав на то­пографії інтегральних мікросхем".

Компонування ІМС вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо воно є оригі­нальним, відповідно до ст. 471 ЦК України.

Не охороняються права на ідеї, способи, системи, техноло­гії або закодовану інформацію, які можуть бути втілені в топо­графію ІМС.

Компонування ІМС визнається оригінальним, якщо воно є результатом інтелектуальної діяльності його автора, не створе­но шляхом прямого відтворення (копіювання) іншого компону­вання ІМС, має відмінності, що надають йому нові властивості, і не було відомим у галузі мікроелектроніки до дати подання за­явки або до дати його першого використання. Дата першого ви­користання компонування ІМС — це дата, коли використання компонування ІМС стало відомим у галузі мікроелектроніки.

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на топо­графії інтегральних мікросхем", компонування ІМС визнаєть­ся оригінальним доти, доки не доведено протилежне. Отже, основною і юридично значимою ознакою, необхідною для на­дання компонуванню правової охорони, є оригінальність.

Компонування інтегральної мікросхеми визнається оригі­нальним, якщо інформація про нього була розкрита автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію, але не раніше ніж за два роки до дати подан­ня заявки про реєстрацію цього компонування.

Існують різні варіанти класифікації ІМС: за видом оброблю­ваної інформації – цифрові й аналогові, за ступенем інтеграції елементів – малі, середні та надвеликі. Разом з тим вид мікро­схеми не має правового значення. Особливості конкретної мі­кросхеми визначає підбір і взаємне розташування її елементів.

Відповідно до ст. 473 ЦК суб'єктами права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми є:

1. автор компонування ІМС. Автором компонування визна­ють фізичну особу, завдяки творчій праці якої воно створене. Якщо компонування інтегральної мікросхеми створення спільно кількома фізичними особами, кожного з цих осіб визнають автором такого компонування. Неодмінною умовою виник­нення співавторства на компонування є особистий творчий внесок розробника в його створення. Особи, які надали автору лише технічну, організаційну або матеріальну допомогу чи сприяли оформленню права на використання компонування, на співавторство претендувати не можуть;

2. інші особи, які набули права на компонування ІМС за законом або за договором. Такими особами можуть бути:

   • роботодавець, якщо компонування ІМС створене в по­ рядку виконання службових обов'язків або за завданням роботодавця;

   • спадкоємці, при цьому особисті немайнові права творця у спадщину не передаються, однак спадкоємці можуть висту­ пити на їхній захист у разі порушення останніх будь-якими особами.

Переданням власником компонування ІМС права володін­ня на компонування ІМС та надання дозволу (ліцензії) на його використання здійснюють у межах строку дії свідоцтва.

Договір про передачу права володіння на компонування ІМС або договір на надання дозволу на використання компо­нування ІМС (ліцензійний договір) вважають дійсними, якщо їх складено в письмовій формі та підписано сторонами. На під­ставі ліцензійного договору можна отримати виняткову або невиняткову ліцензію на використання зареєстрованого ком­понування ІМС.

Якщо власником компонування ІМС є декілька осіб, всі дії, пов'язані з наданням дозволу на використання компону­вання ІМС, визначає угода між ними, а право підписання до­кументів, які подають на реєстрацію, може бути надане одній особі за наявності відповідної довіреності.

Рішення про реєстрацію заявленого компонуван­ня інтегральної мікросхеми приймає Державна служба інтелектуальної власності України та вносить відповідний запис до Державного реєстру України типографій ІМС. Про реєстрацію компонування також публікуються відомості у офіційному бюлетені, після якого будь-яка особа може ознайомитись з матеріалами справи. Державна служба інтелектуальної власнос­ті видає заявникові свідоцтво.

Свідоцтво діє десять років від дати подання заявки до Дер­жавної служби інтелектуальної власності України.