Модуль 3

Тема 1. Нетрадиційні (інші) об’єкти права інтелектуальної власності

1. Нетрадиційні (інші) об’єкти права інтелектуальної власності. Правова охорона селекційних досягнень;

2. Поняття та ознаки наукового відкриття;

3. Правова охорона компонування інтегральних мікросхем;

4. Правова охорона раціоналізаторської пропозиції.

1.1.Нетрадиційні (інші) об’єкти права інтелектуальної власності. Правова охорона селекційних досягнень

До нетрадиційних об’єктів права інтелектуальної власності належать:

• сорт рослин та порода тварин;

• наукові відкриття;

• топографія (компонування) інтегральних мікросхем;

• раціоналізаторські пропозиції.

Закон України "Про охорону прав на сорти рослин" визна­чає, що сорт рослин – це окрема група рослин (клон, лінія, гі­брид першого покоління, популяція), яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови надання правової охо­рони:

• по-перше, може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;

• по-друге, може бути відмінна від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;

• по-третє, може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення у незмінному вигляді цілих рос­ лин сорту.

Об'єктом права на сорт рослин є селекційне досягнення у рослинництві, одержане штучним шляхом або шляхом відбо­ру, і таке, що має одну або кілька господарських ознак, які відрізняють його від існуючих сортів рослин.

Сорт вважається охороноздатним – придатним для набут­тя права на нього як на об'єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, вирізняльним, од­норідним та стабільним.

Сорт вважається новим, якщо на дату надходження заявки на видачу патенту на сорт до Установи України матеріал цього сорту не був відомий цивільному обігу:

• на території України більше одного року;

• на території будь-якої іншої країни для винограду, декора­тивних деревних рослин, плодових культур та лісових порід більше шести років та більше чотирьох років для інших культур.

Сорт відповідає умові вирізняльності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сор­ту, загальновідомого до дати, на яку заявка вважається пода­ною. Сорт, що протиставляється заявленому, вважається за­гальновідомим, якщо:

• поширений на певній території в будь-якій державі;

• відомості про прояви його ознак стали загальнодоступ­ними у світі, зокрема шляхом їх опису в будь-якій оприлюд­неній публікації;

• він представлений зразком у загальнодоступній колекції;

• йому надано правову охорону і/або його внесено до офі­ційного реєстру сортів в будь-якій державі, при цьому його вважають загальновідомим від дати подання заявки на надання права чи внесення до реєстру.

Сорт вважається однорідним, якщо, з урахуванням особли­востей його розмноження, рослини цього сорту залишаються достатньо схожими за своїми основними ознаками, відзначе­ними в описі сорту.

Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки, відзначені в описі сорту, залишаються незмінними після нео­дноразового розмноження чи, в разі особливого циклу розмно­ження, наприкінці кожного такого циклу.

Отже, сорт вважають придатним для поширення в Україні, якщо він придатний для правової охорони, може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для по­ширення як такий, що становить загрозу життю і здоров'ю людей, завдає шкоди тваринному і рослинному світу, збере­женню довкілля.

Сортові присвоюється назва, яка має його однозначно іден­тифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви наявного в Україні і державах-учасниках сорту того самого чи спорідне­ного виду. Вона поєднує його родове чи видове позначення і власну назву. Остання може бути виражена будь-яким словом, комбінацією слів, комбінацією слів і цифр або комбінацією лі­тер і цифр. Сорт потрібно поширювати в Україні та в інших державах під однією і тією самою назвою.

Сорт вважається патентоспроможним, коли всі наведені умови будуть наявні у своїй сукупності.

Суб'єктами права інтелектуальної на сорти рослин є:

1. автор сорту рослин;

2. інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин за договором чи законом.

Особа, яка створила сорт, визнається автором сорту. Вона набуває особисте немайнове право авторства від дати держаної реєстрації сорту. Право авторства не відчужуються, не переда­ється і діє безстроково. Автор сорту має право за своєю вимо­гою одержати свідоцтво про право на авторство на сорт рос­лин, право пропонувати його назву, вводячи до назви своє ім'я. Колектив авторів сорту, який є результатом їх спільної творчої праці, має однакові права, якщо інше не передбачено письмовим договором між ними.

Іншими особами, які набувають тільки майнові права інте­лектуальної власності (немайнові права їм не належать, оскіль­ки вони належать винятково автору сорту рослин) можуть бути:

• роботодавці, якщо сорт рослин було створено в порядку виконання службових обов'язків або за завданням роботодав­ця, якщо договір між ним і автором не передбачає інше;

• спадкоємці, вони стають власниками тільки прав, які не пов’язані нерозривно з особою автора і можуть переходити до інших осіб;

• інші особи — автор (автори) можуть передати своє право на подання заявки іншій особі, у результаті чого заявником може стати й не сам селекціонер.

Державна служба з охорони прав на сорти рослин, видає авторові (авторам) свідоцтво про авторство на сорт, а за­явникові – патент.

Строк чинності майнових прав на сорт рослин вичерпуєть­ся через ЗО років, а щодо дерев та винограду — через 35 років, що їх відраховують з 1 січня року, який іде за роком держаної реєстрації цих прав. Немайнові права діють безстроково.

Породою тварин вважають створену внаслідок цілеспрямо­ваної творчої діяльності групу племінних тварин (породу, по­родний тип, лінію, сім'ю тощо), яка має високі генетичні озна­ки, що стійко передаються їхнім нащадкам.

Племінною твариною за Законом України "Про племінну справу у тваринництві" від 21 грудня 1999 року є чистопород­на чи отримана за затвердженою програмою природного вдо­сконалення тварина, яка має племінну (генетичну) цінність і може використовуватися у селекційному процесі відповідно до чинних загальнодержавних програм селекції.

Об'єктом права на породу тварин є селекційне досягнення у тваринництві. Об'єктами пле­мінної справи у тваринництві є велика рогата худоба, свині, ві­вці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові зві­рі, яких розводять з метою одержання від них певної продукції.

9. Яким вимогам повинна відповідати порода тварин, щоб бути патентоспроможною?

Патентоспроможний результат селекційних досягнень по­винен відповідати таким критеріям:

1. бути новими;

2. мати ознаки вирізняльності, однорідності, стабільності.

Породу тварин вважають новою, якщо на дату подання за­явки на видачу патенту племінний матеріал селекційного до­сягнення не продавався і не передавався іншим способом ін­шим особам самим селекціонером, його правонаступником, а також не використовувався за їхньою згодою.

Селекційне досягнення має вочевидь відрізнятися від будь-якого іншого селекційного досягнення, що існує на момент подання заявки.

Порода тварин має бути досить однорідною за своїми мор­фологічними, фізіологічними, хімічними та іншими ознака­ми, якщо зважати на окремі відхилення, які можуть мати міс­це у зв'язку з особливостями розмноження.

Породу тварин вважають стабільною, якщо їхні основні ознаки залишаються незмінними після неодноразового роз­множення або, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного циклу розмноження.

Право на породу тварин може засвідчуватися патентом. Право власності на племінні ресурси засвідчується племінним свідоцтвом (сертифікатом).

10. Хто є суб'єктом права інтелектуальної власності на породу тварин?

Суб'єктами права інтелектуальної власності на породу тва­рин є:

1. автор породи тварин;

2. інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на породу тварин за законом чи за договором.

Іншими особами, які набували тільки майнові права інтелектуальної власності можуть бути:

• роботодавці, якщо породу тварин було створено в порядку виконання службових обов'язків або за завданням робото­давця, якщо договір між ним і автором не передбачає інше;

• спадкоємці, вони стають власниками тільки прав, які не пов'язані нерозривно з особою автора і можуть переходити до інших осіб;

• інші особи — автор (автори) можуть передати своє право на подання заявки іншій особі, в результаті чого заявником може стати й не сам селекціонер.

Державна служба інтелектуальної власності України видає авторові (авторам) свідоцтво про авторство на породу тварин, а заявникові — патент.

Строк чинності виняткових майнових прав на інтелектуаль­ної власності на породу тварин спливає через тридцять років, що відраховуються від року, наступного за роком державної ре­єстрації породи тварин. Немайнові права діють безстроково.