1.5. Суб'єкти патентного права

1.Одним з головних суб'єктів патентного права є винахід­ник – людина (фізична особа), інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель), а також автор промисло­вого зразка – людина (фізична особа), творчою працею якої створено промис­ловий зразок.

Не визнаються винахідниками, авторами промислового зразку фізичні особи, які не зробили особистого творчого вне­ску у створення винаходу (корисної моделі), промислового зразку, а надавали тільки технічну, організаційну чи матері­альну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.

Якщо декілька осіб спільною творчою працею створили об'єкт промислової власності мова йдеться співавторство. Всі відносини між співавторами можуть регулюватись на підставі договору, що укладається між ними. Винахідники, які спіль­но створили винахід (корисну модель), автори які створили промисловий зразок спільною працею, мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними. Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), автори які створили промисловий зразок спільною працею, мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними. У разі перегляду умов угоди щодо складу винахідників Державна служба інтелектуальної власності України за спіль­ним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у заявці як винахідники, вносить зміни до відповідних документів у по­рядку, що встановлюється Державною службою інтелектуаль­ної власності України. У випадку відсутності договору та спільного отримання патенту виникає право спільної власнос­ті на винахід, промисловий зразок, корисну модель.

2. Також суб'єктом патентних правовідносин є роботодав­ці. Винахідник, автор знаходиться з роботодавцем у трудових відносинах і виконує творчі завдання у зв'язку із реалізацією умов трудового договору. Право на одержання патенту па службовий винахід (корисну модель) має роботодавець вина­хідника. При цьому винахідник повинен створювати об'єкт у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків згідно з до­рученням роботодавця. Воно оформлюється у письмовій формі і повинно мати безпосереднє відношення до специфіки діяль­ності підприємства або діяльності роботодавця.

Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно. Роботодавець повинен протягом чотирьох міся­ців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Державної служби інтелектуальної власності України заяв­ку на одержання патенту чи передати право на його одержан­ня іншій особі або прийняти рішення про збереження службо­вого винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформа­ції. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахід­ником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до еконо­мічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої виго­ди, яка може бути одержана роботодавцем.

Якщо роботодавець у встановлений строк не виконає вимог щодо виконання дій, спрямованих на отримання патенту, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії. Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної мо­делі) як конфіденційної інформації у разі його невикористан­ня не повинен перевищувати чотирьох років. В іншому разі право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника.

Якщо промисловий зразок створено у зв'язку з виконан­ням службових обов'язків чи доручення роботодавця, право на одержання патенту має роботодавець, за умови, що трудо­вим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботода­вець повинен укласти письмовий договір з автором і за його умовами видати винагороду автору відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної ро­ботодавцем від промислового зразка.

Представники у справах інтелектуальної власності (па­тентні повірені), це особи, які в установленому законодав­ством порядку зареєстровані для надання фізичним та юри­дичним особам допомоги і послуг, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, представлення інтересів довірителів у Державній службі інтелектуальної власності України установах, що належать до сфери його управління, а також судових органах, кредитних установах, у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами.

Відносини між патентним повіреним і довірителем оформлюються відповідним договором. Для реалізації патентним повіреним прав та обов'язків за таким договором доцільним є видача йому довіреності на право представлення інтересів пе­ред третіми особами.

3.Цивільний кодекс України у п.2 ч.1 ст. 463 визначає як суб'єктів права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок і інших осіб, які набули прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок за договором чи законом.