Тема 2. Право промислової власності

1. Поняття та ознаки патентного права;

2. Об’єкти патентного права та умови надання правової охорони об’єктам патентного права;

3. Патент. Види патентів. Строк чинності патентів;

4. Суб’єкти патентного права.

5. Порядок отримання патенту;

6. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту. Правова охорона комерційного найменування;

7. Право інтелектуальної власності на торговельну марку;

8. Право інтелектуальної власності на географічне позначення.

1. Поняття та ознаки патентного права

Патентне права є одним із важливих та найскладніших інститутів права інтелектуальної власності. Право промислової власності охоплює ширше коло об’єктів, аніж патентне право, зокрема правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг. Отже, патентне право є складовою частиною права промислової власності.

Для надання правової охорони об'єкту інтелек­туальної власності у сфері технічної творчості досягнення творчого результату замало. Необхідним є дотримання певних процедур, встановлених державою, а також отримання охо­ронного документу – патенту. Існує сукупність правових норм, які регламентують суспільні відносини в процесі ство­рення об'єктів, що охороняються за допомогою патенту, оформлення та отримання документів, необхідних для визна­ння творчого результату інтелектуальної діяльності людини об'єктом патентного права, а також захисту прав суб'єктів та­ких відносин.

Таким чином, патентне право – складова частина права промислової власності, норми якої спрямовані на регламентацію відносин зі створення, патентування, використання та охорони об'єктів ін­телектуальної власності, які охороняються за допомогою патен­ту. Такими є винаходи, корисні моделі та промислові зразки.

1.2 Об’єкти патентного права та умови надання правової охорони об’єктам патентного права

Об’єктами патентного права є результати науково-технічної творчості та художнього конструювання – винаходи, корисні моделі та промислові зразки.

Винахід – технічне рішення, що є новим, творчим, корис­ним та може бути практично застосоване у сфері технології.

Об'єктом винаходу може бути:

1. продукт (пристрій, речови­на, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

2. процес (спосіб);

3. нове застосування відомого про­дукту чи процесу.

Пристрій – це машини, механізми, вироби, прилади, деталі, вузли, конструкції або їх взаємопов'язана сукупність. Характеризуються наявністю конструктивних елементів та зв'язків між ними, їхнім взаємним розташуванням, формою виконання.

Речовина – це індивідуальні хімічні сполуки, в тому числі високомолекулярні сполуки та об'єкти генної інженерії; ком­позиції; продукти ядерного перетворення. Характеризуються штучністю створення, взаємопов'язаністю інгредієнтів.

Штам мікроорганізму, культур клітин, рослин, тварин – індивідуальні штами мікроорганізмів; консорціуми мікроор­ганізмів; культури клітин, рослин та тварин, які культиву­ються. Характеризуються спадковою однорідністю та здатніс­тю продукувати корисні речовини або використовуватися без­посередньо.

Спосіб – це процес виконання дій над матеріальним об'єк­том (об'єктами) за допомогою матеріальних об'єктів. Характе­ризується наявністю дій або їх сукупності та порядком їхнього виконання у часі.

Винаходу може бути надана правова оборона, якщо він не суперечить публічному порядку, принципам гуманності, мо­ралі та є патентоздатним. Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він:

• є новим;

• має винахідницький рівень;

• є промислово придатним.

Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Тобто, технічне рішення на сучасному рівні розвитку технологічної сфери не відомо не тільки в Україні, а і у всьому світі. Рівень техніки об'єднує всі відомості, які стали загаль­нодоступними у світі до дати подання заявки до Державної служби інтелектуальної власності або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні врахову­ватися лише окремо.

Рівень техніки визначається не тільки за вже виданими патентами, але і за інформацією, яка розкрита у документах, поданих до відповідних офіційних установ для одержання па­тенту. Так, враховується зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій за­значена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріо­ритет, то дата пріоритету) передує даті будь-якої первісної за­явки. Тобто, не буде відповідати критерію новизни технічне рішення, на яке вже хтось подав заявку на отримання патенту або отримав його. Автор не повинен розкривати інформацію про винахід стороннім особам до подання заявки на отриман­ня патенту. Проте на визнання винаходу патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередко­вано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Державного служби інтелектуальної власнос­ті або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Винахід повинен мати винахідницький рівень, зокрема бути результатом творчої діяльності та породжувати значний прогрес у технічному розвитку. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випли­ває явно із рівня техніки. В іншому разі вести мову про наяв­ність творчого характеру в отриманого технічного результату неможливо.

Винахід визнається промислово придатним, якщо його можна буде використати у промисловості або в іншій сфері ді­яльності. Тобто, винахід має вирішувати не теоретичні, а практичні завдання, давати позитивний для економіки ефект. Технічне рішення має бути таким, щоб у промисловому вико­ристанні його можна було неодноразово відтворювати, реалі­зовувати на практиці.

Корисна модель – результат інтелектуальної творчої діяльності людини у технологічній сфері, пов'язаний із кон­структивним використанням пристрою. Для нього характер­ним є внутрішнє розташування елементів та взаємозв'язок між ними.

Корисній моделі може бути надана правова оборона, якщо вона не суперечить публічному порядку, принципам гуман­ності, моралі та є патентоздатною.

Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона:

• є новою;

• є промислово придатною.

На відміну від винаходів, для патентоздатності корисних моделей наявність винахідницького рівня не вима­гається. Критерії новизни та промислової придатності корис­них моделей розкривають так само як і для винаходів.

Об'єктом корисної моделі може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування ві­домого продукту чи процесу.

Промисловий зразок – результат творчої діяльності люди­ни в галузі художнього конструювання. В сучасних умовах споживачі значну увагу приділяють зовнішньому вигляду ви­робленого товару. Саме зовнішній вигляд виробу вирізняє його з-поміж інших аналогічних товарів. Оригінальний ви­гляд пляшки, меблів, неповторне розфарбування сорочки сприяють виникненню споживацького попиту саме на ці виро­би. З метою захисту інтересів осіб, які на законних підставах використовують розробки зовнішнього вигляду товару, вико­ристовують інститут промислового зразка.

Таким чином, про­мисловий зразок спрямований на задоволення естетичних та ергономічних потреб та вирішення зовнішнього вигляду виро­бів, які тиражуються промисловим способом. Якщо виріб не­можливо відтворювати у промислових масштабах шляхом його тиражування, то його захист буде відбуватись за норма­ми авторського права.

Можливим є кумулятивний захист твору як нормами авторського права (твори декоративно-прикладного мистецтва), так і нормами патентного права, якщо можливим є його тех­нічне застосування.

Промислові зразки бувають об'ємними ( зовнішній вигляд механізмів, посуду), площинними ( візерунок килима, вигляд настільної гри) або можуть поєднувати їх.

Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовніш­ній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Окрема частина виробу може бути визнана самостійним об'єктом промислового зразка. Наприклад, зовнішній вигляд автомобіля є промисловим зразком, але і вигляд фари цього ж транспортного засобу також може бути самостійним об'єктом промислового зразка.

Не є об'єктом промислового зразка і не одержують правову охорону як такі: 1) об'єкти архітектури (крім малих архітек­турних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; 2) друкована продукція як така; 3) об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них ре­човин тощо.

Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і мо­ралі та відповідає умовам патентоспроможності, тобто є но­вим.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Державного департаменту інтелекту­альної власності або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріо­ритету. Для встановлення цього питання береться до уваги зміст усіх раніше одержаних патентним органом заявок на отримання охоронного документу, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними в офіційному порядку прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рі­шень.

На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інфор­мацію протягом шести місяців до дати подання заявки до Дер­жавної служби інтелектуальної власності України або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.