Диригентське виконання витриманих звуків

Технічно цей прийом виконується так: ліва рука активним замахом на більш високій позиції фіксує витриманий звук (акорд) на один або декілька тактів, а права рука тактує всі метричні долі на більш низькій позиції.

Активні та пасивні жести

Якщо, наприклад, в розмірі 44(С) знаходяться дві половинних ноти, тоді відпадає необхідність проводити повним жестом 2 та 4 долі.

А тому 1 і 3 долі, з яких починаються ці половинні ноти, показуються активним ауфтактом та жестом на більш високій позиції, а 2, 4 долі практично є тільки замахом до них. У цьому і полягає суть розуміння активних та пасивних жестів.

Затакт. Прийоми його відображення в жестах

Якщо твір розпочинається з неповного такту, а це частіше всього слабка доля, тоді диригент проводить попередню долю без замаху для підготовки виконавців, потім робиться активний замах до цієї затактової долі відповідним диригентським жестом.

Якщо затакт складається з неповної долі (восьма нота в розмірі 34), тоді диригент робить енергійний замах з достатньо широкою амплітудою, на якому і повинна прозвучати затактова нота.

Змістовий модуль іv Паузи в процесі диригування

У музичних творах можливі загальнооркестрові паузи, або паузи перед вступом певної групи інструментів чи соліста. Тоді диригент чітко фіксує їх метричну подовженість невеликими жестами майже без замаху і, як правило, на більш низькій позиції та на ближньому плані.

Між самостійними частинами твору великої форми можливі смислові паузи, які не фіксуються диригентським жестом і їх подовженість залежить від ступенів контрасту у змісті твору та творчих устремлінь диригента. Вирішальну роль тут грає ауфтакт.

Штрихи, їх втілення в диригентських жестах

Легато – проведення диригентського жесту м’якими, плавними рухами без підкреслення точки удару.

Нон легато – це також проведення жесту плавними рухами, але з більш виразною точкою удару.

Стакато – гостре та чітке проведення диригентського жесту на малій амплітуді та з опорою на гнучку, енергійну кисть.

Маркато – проведення диригентських жестів енергійними, підкреслено вольовими рухами рук, що досягається значною амплітудою жесту та активним прагненням до точки удару і відповідним по енергії відображенням.

Специфіка використання диригентської палички

Диригентська паличка робить більш виразними та досконалими жести диригента. Паличка ніби продовжує руку, тому вона більш видима для оркестрантів. Диригенту вона дає опору для руки і одночасно є її кінцевою точкою.

З паличкою в руці зручно показувати вступи та вести ритм, фіксувати короткі акорди, гостре стакато, повільний темп штрихом легато і багато іншого.

Фразування

Музика розділяється на невеликі смислові частини, які називаються музичними фразами і з яких створюються більш значні музичні будови: речення, періоди, епізоди.

Музична фраза завжди має свій початок та завершення. Її початок проводиться достатньо активним ауфтактом та виразним жестом. Потім показується поступове збільшення амплітуди до смислової вершини фрази, а з поступовим зменшенням звучання руки переводять на більш низьку позицію та ближній план, що і підкреслює її завершення.

Вимір цих жестів залежить від інтенсивності розвитку та тривалості музичної фрази.