Пологи при неправильних положеннях плода

Неправильним називають таке положення плода, при якому його поздовжня вісь не співпадає з поздовжньою віссю матки.

У разі поперечного положення плода - його вісь розташовується перпендикулярно до осі матки, при косому положенні - між поздовжньою віссю плода і матки утворюється гострий кут. Практично про поперечне положення плода кажуть тоді, коли голівка чи тазовий кінець розміщені вище від гребеня клубової кістки, про косе — нижче.

Позиція плода в цих випадках визначається за розташуванням голівки — якщо вона ліворуч — перша позиція, праворуч — друга. Вид, як і при поздовжніх положеннях, визначають за спинкою: якщо вона повернена наперед — передній вид, якщо назад — задній.

Причини виникнення неправильних положень плода: зниження тонусу матки, неповноцінність м'язів передньої черевної стінки, багатоводдя, передлежання плаценти, аномалії розвитку матки. Частіше неправильні положення плода виникають у жінок, які багато разів народжували.

Розпізнавання поперечного та косого положення плода ґрунтується на даних, отриманих під час огляду вагітної, зовнішньому і внутрішньому аку- шерському дослідженнях. Велике діагностичне значення має ультразвукове дослідження.

Під час огляду вагітної звертає на себе увагу незвичайна форма живота — він не має характерного вигляду овоїду, а розтягнутий впоперек. Прийомами Леопольда не вдається визначити передлеглу частину; голівка пальпується збоку від серединної лінії. В деяких випадках (ожиріння, багатоводдя, багатоплідність, напружена матка) діагностувати неправильне положення можна лише за допомогою ультразвукового дослідження. Вагінальним дослідженням неправильні положення можна діагностувати лише під час" пологів, при відкритті вічка не менше, ніж 4 см. Пальпують ребра плода, міжреберні проміжки, лопатку, пахвову западину, іноді ручку .

Перебіг вагітності. Вагітність при неправильних положеннях плода частіше ускладнюється передчасними пологами. Нерідко відбувається допологове вилиття навколоплодових вод, що призводить до виникнення наступних ускладнень — випадання дрібних частин, виникнення запущеного поперечного положення плода, розриву матки, смерті плода і матері.

При поперечному положенні плода немає поділу вод на передні й задні, тому при їх передчасному вилитті матка щільно охоплює плід.

Коли несвоєчасно надають кваліфіковану акушерську допомогу роділлі, — родорозрішення за допомогою кесаревого розтину або через природні родові шляхи (при наявності умов — за допомогою класичного внутрішнього повороту плода на ніжку та наступною екстракцією плода), то формується запущене поперечне положення, основною ознакою якого є повна нерухомість плода. За умов сильної пологової діяльності з огляду на відсутність передлеглої частини у порожнину малого таза вклинюється плічко плода. Далі плід просуватися не може. Нижній сегмент перерозтягується, контракційне кільце піднімається вгору і займає косе положення.

Якщо запущене поперечне положення супроводжується випаданням ручки, вона набрякає і синіє. Плід зазвичай гине. З'являються ознаки загрози розриву матки. Якщо не надати негайної допомоги, може настати її розрив.

Рис. 10.4. Запущене поперечне положення

Тому основне завдання акушерки — своєчасно запобігти тій небезпеці, яка може виникнути. У 30 тижнів вагітності можна призначити коригуючу гімнастику за методикою В. І. Грищенко та Я. В. Шулешової, І. Ф. Диканя. Ва- гітних із сільської місцевості для цього краще направити в стаціонар.

Якщо змінити положення не вдалось, можна застосувати зовнішній профілактичний поворот плода на голівку за Архангельським. Цей поворот здійснюють у терміні вагітності 34-36 тижнів, обов'язково у стаціонарі.

За наявності протипоказань або якщо вагітна відмовляється від повороту, її необхідно завчасно госпіталізувати у стаціонар не пізніше ніж за 3 тижні до очікуваного терміну пологів.

У сільській місцевості вагітну слід госпіталізувати у пологовий стаціонар центральної районної лікарні не пізніше, ніж на 36-й тиждень вагітності. Слід ретельно пояснити вагітній, що своєчасна госпіталізація може забезпечити сприятливе розродження.

У стаціонарі складають план розродження. Вагітну попереджують, що вона негайно повинна повідомити акушерку чи лікаря про початок перейм чи відходження вод. При передчасному відходженні вод — можливе випадання дрібних частин плода (ручок, ніжок), петель пуповини. Оптимальним, найбільш обґрунтованим методом розродження при живому плоді слід вважати кесарів розтин. Його необхідно проводити в плановому порядку. Ведення пологів через природні пологові шляхи з поворотом і витягуванням плода за тазовий кінець супроводжується високим травматизмом плода.

При запущеному поперечному положенні плода, мертвому плоді роблять плодоруйнівну операцію.