Ведення пологів, догляд за роділлею.

Для динамічного й наглядного спостереження за перебігом пологів, станом матері та плода, а також з метою своєчасної профілактики можливих ускладнень у пологах використовують запис партограми.

Спостереження за станом роділлі у І періоді пологів включає обов'язкові процедури, які заносять до партограми:

Оцінюють стан плода:

• підраховують серцеві скорочення плода за 1 хвилину кожних 15 хвилин протягом активної фази й кожні 5 хвилин протягом другого періоду пологів, ці показники заносять до партограми. Для своєчасної діагностики гіпоксії плода використовують дворазову аускультацію (до і після перейм або потуг);

• якщо частота серцевих скорочень плода менше, ніж 120 чи більше, ніж 160 ударів за хвилину, це розцінюється як початок розвитку дистресу плода.

Оцінюють загальний стан матері:

• вимірюють температуру тіла - кожні 4 години; визначають параметри пульсу — кожні 2 години; артеріального тиску - кожні 2 години; сеча - визначається кількість — кожні 4 години;

• визначають рівень білка й ацетону за показаннями;

• періодично визначають характер дихання.

Визначають ефективність пологової діяльності:

• частотою, тривалістю та інтенсивністю переймів — щогодини в латентній фазі та кожні 30 хвилин в активній фазі;

• даними внутрішнього акушерського дослідження — кожні 4 години;

• рівнем опускання голівки плода - при проведенні кожного зовнішнього та внутрішнього акушерського дослідження.

Якщо відбувся розрив плодового міхура, слід звернути увагу на колір навколоплодових вод:

• наявність густого меконію свідчить про необхідність ретельного спостереження і можливого втручання для надання допомоги у випадку дистресу плода;

• відсутність витікання рідини після розриву плодового міхура вказує на зменшення обсягу амніотичної рідини, що може бути пов'язане з дистресом плода. Немає доказів ефективності проведення ранньої амніотомії у разі нормальних пологів.

Особливості ведення і періоду пологів

Перший період пологів роділля проводить у передпологовій кімнаті у ліжку. Медичний персонал повинен постійно спостерігати за роділлею, не залишаючи її саму на жодну хвилину. Дуже важливо дотримувати правил деонтології: чуйно, уважно ставитись до жінки, вчасно та чітко виконувати призначення лікаря, розмовляти з нею, переконуючи у швидкому та сприятливому закінченні пологів.

Пологи супроводжуються великою витратою енергії, тому роділля потребує регулярного харчування. Проте часом створюються акушерські ситуації, коли настає необхідність застосування оперативних втручань. За таких умов слід утримуватися від їжі, оскільки наявність у шлунку вмісту може призвести до ускладнень під час наркозу.

Медсестра нагадує жінці, як проводити прийоми психопрофілактики для зменшення больових відчуттів. Якщо роділля неспокійна, скаржиться на сильний біль, необхідно вжити заходи щодо медикаментозного знеболення пологів.

Зовнішнє акушерське дослідження проводять протягом першого періоду пологів багаторазово, звертаючи особливу увагу на використання четвертого прийому Леопольда, яким визначають відношення голівки до площин малого таза.

Піхвове дослідження роділлі проводять під час пологів щонайменш двічі: вперше при поступленні роділлі в акушерський стаціонар для з'ясування акушерської ситуації, вдруге — після відходження навколоплодових вод для діагностики стану розкриття шийки матки на цей момент та можливого випадання пуповини та дрібних частин плода. Додатково проводять вагінальне дослідження за строгими показаннями для уточнення стану розкриття шийки матки, просування голівки тощо.

Неабияка увага приділяється контролю за станом плода. Серцебиття плода вислуховують акушерським стетоскопом при цілих навколоплодових водах через 20-30 хвилин, після їх вилиття — через 10-15 хвилин. Використовують кардіомоніторне спостереження за станом плода, записують кардіотахограму плода та токограму (реєстрацію скорочень матки).

Виявлення відхилень від нормальної частоти серцебиття плода є показанням до негайного призначення засобів для лікування гіпоксії плода.

Під час першого періоду пологів необхідно:

• уважно стежити за загальним станом роділлі — кольором шкірних покривів, диханням;

• за певних показань (передчасне вилиття навколоплодових вод, наявність інфекційних захворювань у роділлі) — через 2-3 год вимірювати температуру;

• через кожні дві години вимірювати артеріальний тиск та пульс і записувати в історію пологів;

• вислуховувати серцебиття плода кожні 20-30 хв при цілих навколоплодових водах і через кожні 10-15 хв після їх вилиття;

• через кожні 2 години проводити зовнішнє акушерське дослідження, звертаючи особливу увагу на відношення голівки до площин тазу, результати дослідження записувати в історію, пологів.

Медична сестра не має юридичного права самостійно вести пологи, проте, відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики, у випадках, що виключають надання спеціалізованої допомоги (за відсутності лікаря чи акушерки), може приймати неускладнені пологи. Тому для медичної сестри важливо знати, в чому полягають її функції в процесі кожного періоду пологів. Зокрема, під час першого періоду ці функції полягають у догляді за роділлею.

Догляд за роділлею:

• спостереження за загальним станом;

• забезпечення раціонального харчування роділлі;

• спостереження за пологовою діяльністю та її оцінка;

• використання прийомів знеболення пологів (психопрофілактика чи медикаментозне знеболення залежно від призначень лікаря);

• допомога лікареві під час обстеження, підготовка роділлі до внутрішнього акушерського дослідження: до і після вагінального дослідження зовнішні статеві органи роділлі обмивають розчином фурациліну або перманганату калію та обробляють розчином йодонату, під сідниці жінки підкладають стерильну підкладну пелюшку;

• зміна підкладних пелюшок у міру забруднення;

• вислуховування серцебиття плода, його оцінка і проведення антигіпок-сичної терапії при порушенні серцебиття (відповідно до призначень лікаря);

• спостереження за фізіологічними відправленнями (за необхідності дотримання ліжкового режиму роділлі подають індивідуальне, продезінфіковане після кожного використання судно).