Розміщення плода в порожнині матки. Акушерська термінологія.

Для характеристики розміщення плода у матці користуються спеціальними термінами.

Членорозміщення — це співвідношення окремих частин плода (голови, кінцівок, тулуба). Фізіологічним вважається згинальне членорозміщення плода, коли тулуб зігнутий, голівка нахилена до грудної клітки, верхні кінцівки схрещені на грудях, ніжки зігнуті в колінних і кульшових суглобах і притиснуті до живота.

Положення плода — це відношення осі плода до вертикальної осі матки. Вісь плода — це умовна лінія, що проходить від потилиці до куприка. Розрізняють поздовжнє, косе і поперечне положення.

Поздовжнє положення — вісь плода збігається з вертикальною віссю матки.

Поперечне положення — вісь плода і вісь матки перетинаються під прямим кутом.

Косе положення — вісь плода і вісь матки перетинаються під гострим кутом.

Позиція плода — розташування спинки плода щодо правого або лівого боків матки. Розрізняють першу та другу позиції.

Перша позиція — спинка плода обернена до лівого боку матки.

Друга позиція — спинка плода обернена до правого боку матки.

При поперечних і косих положеннях плода позицію визначають за голівкою.

Вид позиції— відношення спинки плода до передньої чи задньої стінки матки. Розрізняють передній та задній вид.

При передньому виді спинка плода обернена до передньої стінки матки, при задньому — до задньої.

Передлежання плода — розташування крупної частини плода (голівки чи тазового кінця) щодо площини входу в таз. Відповідно розрізняють головне і тазове передлежання.

Передлегла частина — це та частина плода, розміщена ближче до входу в малий таз і першою проходить через родові шляхи. Якщо при головному передлежанні найнижче розміщується потилиця, то таке передлежання називається потиличним.

Вставлення голівки — розміщення сагітального шва відносно симфіза і крижового миса (промонторію).

Зовнішнє акушерське дослідження за допомогою прийомів Леопольда — Левицького

При зовнішньому обстеженні вагітних і роділь для визначення розташування плода в матці застосовують пальпацію, яку проводять послідовно, використовуючи 4 прийоми, запропоновані Леопольдом і Левицьким.

Вагітна лежить на твердій кушетці на спині. Той, хто досліджує, стає або сідає) праворуч від вагітної обличчям до її обличчя.

Перший прийом. Долоні обох рук кладуть горизонтально, в ділянці дна матки, щільно охоплюючи її (пальці при цьому зближені). Обережно натискають на дно.

Визначають при цьому рівень стояння дна матки і частину плода, розташовану в дні.

Другий прийом. Обидві руки розмішують на бокових поверхнях матки рівні пупка. Почергово правою і лівою рукою проводять пальпацію частин —плода. Обережно натискуючи долонями і пальцями рук на бічні поверхні матки, визначають з одного боку щільну, гладеньку, широку частину — спинку плода, з протилежного — дрібні частини (ручки, ніжки).

Цим прийомом визначають положення, позицію, вид і рухи плода, а також тонус матки, кількість вод.

Третій прийом. Правою рукою охоплюють передлеглу частину плода (великий палець з одного боку і чотири — з протилежного боку нижнього сегмента матки).

Визначають характер передлеглої частини і її відношення до входу в малий таз. Голівка при цьому пальпується у вигляді щільного кулеподібного утвору з чіткими контурами. Намагаються змістити голівку праворуч і ліворуч. Якщо голівка ще не вставилася в малий таз, вона легко переміщується, «балотує». При тазовому передлежанні визначається об'ємна частина м'якуватої консистенції, не здатна до балотування. При поперечному і косому положенні плода передлегла частина не пальпується.

Четвертий прийом. Застосовується для визначення відношення перед-леглої частини до площин малого таза. Для проведення четвертого прийому стають праворуч від вагітної обличчям до її ніг. Долоні обох рук кладуть на бокові поверхні нижнього сегмента матки і обережно кінчиками пальців намагаються проникнути між передлеглою частиною і боковими відділами входу в малий таз. Якщо при цьому пальці рук підводяться під голівку, то вона розміщена над входом у малий таз. Якщо це не вдається, — голівка фіксована у вході в малий таз малим або великим сегментом.