3. Основні підходи до класифікації ринків та їх характеристика. Особливості ціноутворення на окремих ринках.
Національний ринок поділяється на такі ринки: товарів (продуктів), природних ресурсів, праці, капіталів, грошей, цінних паперів, інформації (рис.).
Рис. Структура національного ринку
На схемі зображена близькість ринків грошей та капіталів, а саме: у певній частині свого змісту ці поняття і ці явища збігаються. Зображення ринків як секторів кола має на меті відбити той безперечний факт, що всі вони взаємозалежні, тобто зміни на одному з них викликають зміни й на інших.
Ринок товарів (продуктів)
На ринку товарів (продуктів) здійснюється рух предметів споживання та засобів виробництва. Він поділяється на: споживчий ринок і ринок засобів виробництва. На кожному з цих ринків обертається велика кількість різноманітних продуктів і формуються більш спеціалізовані ринки (ринки молочної продукції, взуття, предметів побутової електроапаратури, ліків; ринки паливних ресурсів, верстатів, інструментів, запчастин, виробничої деревини, металів тощо).
На споживчому ринку покупцями виступають окремі особи або домогосподарства, які шукають і знаходять продукти для особистого споживання. Продавцями є фірми й особи, що виробляють споживчі товари та надають послуги. При цьому лише незначна частка споживчих товарів і послуг надходить до покупців безпосередньо від виробника.
Покупцями на ринку засобів виробництва виступають: окремі особи та організації, яким вони необхідні для виробництва інших товарів і послуг; посередницькі організації, які стають власниками товарів з метою їхнього подальшого перепродажу або надання в оренду. Продавцями на ринку засобів виробництва виступають окремі особи та фірми, які створюють продукцію виробничого призначення.
Відмінності між споживчим і ринком засобів виробництва:
розрізняються за характером попиту (попит на продукцію споживчого ринку називається природним, оскільки його причиною є потреба споживача, попит на засоби виробництва є похідним від споживчого попиту);
попит на споживчому ринку гнучкіший, ніж попит на засоби виробництва;
на ринку засобів виробництва діє значно вужче коло партнерів (добре відомі один одному і добре інформовані) на споживчому ринку, суб’єктів набагато більше;
різні способи доведення продукції до споживача.
Посередниками між споживачами та виробниками є роздрібні та оптові торговці. Всі разом вони утворюють канали розподілу товарів (рис.).
Рис. Канали розподілу товарів на споживчому ринку і ринку засобів виробництва
Роздрібна торгівля – це діяльність з продажу речей або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їхнього особистого використання.
Оптова торгівля – це діяльність з продажу товарів і послуг тим, хто купує їх для виробничого використання або подальшого перепродажу.
Ринок природних ресурсів
Протягом певного періоду незалежно від коливання цін кількість землі в обігу залишатиметься незмінною. Тому пропозицію землі називають нееластичною: хоч би як зростала рента, кількість землі збільшити не можна. Якщо ж мати на увазі альтернативні варіанти застосування ділянки землі, можливість використати її з певною метою, то пропозиція виявляється еластичною.
Мінерально-сировинні ресурси, одержані з надр землі, часто стають об’єктами купівлі-продажу через товарно-сировинні біржі. Тут уже природні ресурси виступають у вигляді продуктів первинної переробки – видобутих і збагачених. Коли ж ідеться про ринок природних ресурсів у чистому вигляді, то мають на увазі купівлю-продаж або надання в оренду землі як ріллі, як лісової ділянки, як місця видобутку сировини або, нарешті, ділянки під забудову. Цей перелік засвідчує, що земля має альтернативне використання.
На ринку природних ресурсів (землі) продавцем може бути приватна особа, орган державної місцевої або центральної влади, навіть корпорація. Покупцями можуть бути окремі фермери, підприємства з видобутку ресурсів, окремі забудовники або будівельні компанії.
Ціна, що формується на ринку ресурсів, називається рентою (R). Вона, як і будь-яка інша ціна, формується під впливом взаємодії попиту та пропозиції (рис.).
Рис. Попит на землю, пропозиція землі, рента
Ринок землі в Україні ще не сформований. Це передусім пов’язано з традицією державної власності на землю і небажанням досить впливових у суспільстві сил допустити становлення приватної форми власності. Доти, поки не буде забезпечене повне володіння, що включає право купівлі-продажу землі, ринок землі сформуватися не може.