
- •«Теоретичні основи харчових технологій»
- •7.05170112 «Харчові технології»
- •Загальні вказівки до вивчення курсу
- •Робоча програма дисципліни
- •Тема 9. Безпека харчової сировини і продуктів.
- •Тема 10. Якість, стандартизація та сертифікація харчових продуктів.
- •Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни!
- •Методичні вказівки до вивчення кожної теми 1. Загальна характеристика харчових виробництв
- •2. Основні закономірності харчових технологій.
- •3. Зміни властивостей основних складових сировини при технологічній обробці.
- •4. Основні методи обробки сировини в харчових технологіях.
- •5. Фізико-хімічні основи харчових технологій.
- •6. Біохімічні процеси та використання ферментів у харчових технологіях.
- •7. Мікробіологічні процеси в харчових технологіях.
- •Теоретичні основи зберігання та консервування продовольчої сировини і продуктів.
- •Тема 9. Безпека харчової сировини і продуктів.
- •Тема 10. Якість, стандартизація та сертифікація харчових продуктів.
- •Методичні вказівки до проведення практичних робіт
- •Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань
- •Перелік індивідуальних завдань:
Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни!
Курс «Теоретичні основи харчових технологій» має на меті сформувати у студентів науковий підхід до питань взаємозв'язку між базовими і прикладними дисциплінами, подання загальності закономірностей побудови різних харчових технологій.
Перед студентами стоять наступні завдання:
- вивчити основні технологічні поняття та визначення;
- вивчити основні закономірності харчових технологій;
- вивчити основні фізико-механічні властивості харчових матеріалів;
- вивчити основні методи і прилади для визначення реологічних характеристик харчових матеріалів.
Для успішного вивчення заданої дисципліни студентам рекомендується складання короткого конспекту по кожному розділу курсу.
Методичні вказівки до вивчення кожної теми 1. Загальна характеристика харчових виробництв
Вивчення цієї теми слід починати з вивчення особливостей харчових продуктів, що випускаються підприємствами харчової промисловості, їх відмінності від продукції інших хіміко-технологічних виробництв. Потім розглянути класифікацію харчових виробництв, залежно від виду і складу сировини і способу впливу на нього; за способом отримання цільового продукту і т.ін.
Всі технологічні лінії харчових виробництв розділяють на групи, кожна з яких представляється узагальненою структурною схемою, що відображає особливості цієї групи, у зв'язку з чим розглянути структуру технологічних ліній. Слід звернути увагу на сировину та асортимент продукції харчової промисловості, рассшіреніе сировинної бази і асортименту продукції. Далі слід ознайомитися з історією та етапами розвитку технології як науки. Так як харчова технологія належить до прикладних галузях знання, то слід розглянути, що є предметом і об'єктом вивчення технології, зв'язок між фундаментальними науками і технологією. Слід звернути увагу на формулювання визначення технології як науки, розглянути основну мету харчової технології, і відповідно до цього-основні та допоміжні завдання стоять перед харчової технологією.
Крім того, в цій темі слід вивчити найважливіші технологічні поняття та визначення (матеріальний та енергетичний баланси, вихід продукту, технологічна лінія, операція і процес, інтенсивність і продуктивність технологічної лінії і.т.ін.).
Також необхідно розглянути шляхи забезпечення ефективності виробництва (три основних технологічних принципи), і комплексний підхід до вдосконалення технології. Виділити, що розуміють під комплексним (системним) підходом, основне завдання, основні поняття, етапи вирішення будь-якої задачі.
Питання для самоперевірки 1. Класифікація харчових виробництв. 2. Асортимент продукції та харчова сировина. 3. Основні етапи розвитку і завдання технології як науки. 4. Особливості харчових продуктів. 5. Структура технологічної лінії. 6. Принцип оптимального варіанту. 7. Найважливіші технологічні поняття та визначення. 8. Об'єкти, предмет і завдання харчової технології. 9. Комплексний підхід до вдосконалення технології. 10. Шляхи забезпечення ефективності виробництва.