7. Догляд за волоссям: миття, розчісування, стрижка та гоління.

Медична сестра вранці та ввечері повинна розчісувати во­лосся тим хворим, які не можуть це зробити самостійно. У кожного хворого повинен бути індивідуальний гребінець з тупими зубцями, краще користуватися щіткою, яка до того ж поліпшує кровообіг шкі­ри голови. Жінкам у разі потреби заплітають волосся в косу. Коротке волосся розчісують, рухаючи гребінець від коріння волосся до його кінця. Довге волосся розчісують у декілька прийомів. Спочатку роз­чісують кінці волосся, а потім поступово переходять до шкіри. При захворюваннях, які потребують тривалого перебування в ліжку, во­лосся доцільніше коротко підстригти.

Голову миють 1 раз на 7—10 днів, використовуючи теплу воду, шампунь, серветку, рушник. Піднімають головний кінець матраца, на сітку ліжка ставлять таз. Голову нахиляють трохи назад; нали­вають воду, намилюють шампунем, споліскують, насухо витирають і розчісують. Потім голову обв’язують сухим рушником або серветкою, щоб не допустити переохолодження, особливо в холодну пору року.

У деяких випадках тяжкохворим надають положення в ліжку упоперек, голову звішують з ліжка і промивають волосся таким са­мим способом.

8. Догляд за очима: промивання, очні ванночки.

Догляд за очима здійснюють за наявності виділень, які склеюють вії та повіки. Виділення утворюються при запаленні слизової оболонки повік (кон’юнктивітах), вони засихають і утворюють кірочки, які склеюють повіки і вії. Кірочки треба змочити теплим антисеп­тичним розчином (розчин фурациліну 1:5000, розчин калію перман­ганату 1:10000, 2 % розчин борної кислоти або ізотонічний розчин натрію хлориду). Можна використати в домашніх умовах міцну за­варку чаю. На прикриту очну щілину накладають змочену в декілька шарів стерильну марлеву серветку або зрошують око за допомогою очної піпетки. Після розм’якшення кірки легко видаляються зволо­женим антисептичним розчином тампоном. Повіки протирають у напрямку від зовнішнього до внутрішнього кута ока. Для кожного ока використовують окремі стерильні тампони, щоб запобігти перенесен­ню інфекції з одного ока на друге.

Промивання очей за допомогою ванночки. У стерильну ван­ночку наливають антисептичний розчин. Пропонують хворому взя­ти ванночку за ніжку, нахилитись над нею так, щоб повіки знаходились у ванночці, і притиснути її до шкіри, потім підняти голову, притримуючи ванночку руками (рідина при цьому не повинна витікати з неї). Пропонують хворому часто поморгати у рідині протягом 1 хв., потім, нахилившись уперед, поставити ванночку на стіл. У разі потреби повторюють процедуру, замінивши розчин у ванночці на сві­жий. Якщо немає очної ванночки, можна промити очі за допомогою піпетки, підставивши ниркоподібний лоток, у напрямку від зовніш­нього кута ока до внутрішнього.

9. Догляд за вухами, оброблення зовнішнього слухового ходу.

Догляд за вухами заключається у регулярному промиван­ні їх теплою водою з милом. Наявність гною в слуховому ході спри­чинює подразнення і запалення слизової оболонки. При переломі основи черепа з вух може виділятися кров, що є добрим поживним середовищем для мікроорганізмів, які можуть висхідним шляхом потрапити в головний мозок і призвести до його запалення. Тому за наявності гною або кров’яних виділень у слуховому ході слід своє­часно і систематично здійснювати його очищення.

Туалет слухових ходів тяжкохворого в разі гноєтечі або виді­лення крові. Голову тяжкохворого повертають на бік, вушну ракови­ну знизу і з боків обкладають пелюшкою. Злегка відтягують вушну раковину вверх і назад і за допомогою шприца або гумового балона вливають декілька мілілітрів теплого 3% розчину пероксиду водню. Ватним тампоном просушують вушну раковину. На кінець вушного зонда з винтовою нарізкою намотують стерильну гігроскопічну вату і, відтягуючи вушну раковину вверх і назад, обережно вводять зонд з намотаною ватою у зовнішній слуховий хід і легкими обертальними рухами очищають його, щоб не пошкодити барабанну перетинку.

За відсутності зонда для очищення слухового ходу використову­ють марлеву турундочку, за допомогою якої обертальними рухами прочищають зовнішній слуховий хід.

У такий самий спосіб можна видалити із слухових ходів вушну сірку.