5. Загальні відомості про віл-інфекцію, снід (шляхи передавання, характерні ознаки преСніДу, групи підвищеного ризику інфікування віл, профілактика).

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) — надзвичайно небез­печна і на сьогодні невиліковна інфекційна хвороба, яку спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Масове поширення цієї хвороби у всьому світі та в Україні створює загрозу особистій, громад­ській та державній безпеці.

Держава гарантує соціальний захист медичних працівників, зай­нятих у сфері боротьби із захворюванням на СНІД, що зазначено в V розділі закону України “Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення”.

Заходи безпеки медичних працівників щодо зараження вірусними гепатитами В, С, СНІДом

Основний ризик зараження виникає під час контакту з кров’ю та її компонентами.

Необхідно:

• бути особливо обережними в процесі роботи з голками та го­стрим інструментарієм;

• накладати на порізи і садна непромокальну пов’язку;

• застосовувати під час процедур захисний одяг (халат, одноразові рукавички, фартух, захисні окуляри);

• завжди ретельно мити руки після контакту з пацієнтами;

• повідомляти адміністрацію про будь-які випадки потрапляння біоматеріалу на слизові оболонки або на ушкоджену шкіру, навіть найнезначніші;

• якщо медичний працівник не був раніше імунізований, то в разі поранення голкою чи інструментом або потрапляння біоматеріалу на слизові оболонки імуноглобулін гепатиту В потрібно ввести протя­гом доби.

Універсальні заходи щодо запобігання поширенню інфекції застосовуються щодо крові та її препаратів; сперми; піхвових виділень; спинномозкової рідини; плевральної, перикардіальної та перитонеальної рідин; слини.

При забрудненні кров’ю, сечею, фекаліями, блювотними масами, виділенням із носа, мокротинням, потом, сльозами застосовуються також універсальні заходи щодо запобігання поширенню інфекції.

6. Загальні відомості про інфекційний контроль: його мета та шляхи забезпечення.

Інфекційний контроль - комплекс організаційних, профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення та розповсюдження ВЛІ, що базується на результатах епідеміологічної діагностики.

Включає:

1) облік реєстрацію захворювань на ВЛІ;

2) розшифрування етіологічної структури, вивчення циркуляції патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів.

3) контроль за здоров’ям медичного персоналу:

- регулярна якісна диспансеризація медичного персоналу спеціалістами різного профілю.

- планове і бактеріологічне обстеження.

- своєчасне виявлення інфекційних захворювань.

- щоденний контроль за станом здоров’я.

4) дотримання санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів в ЛПЗ.

5) аналіз захворюваності на ВЛІ 1 раз на місяць з розробленням конкретних рекомендацій по виконанню профілактичних і протиепідемічних заходів.