3. Проблеми реконструкції народного господарства Украї­ни в контексті завдань прискорення науково-техніч­ного прогресу

В перспективі необхідно значно посилити виробничий потен­ціал при його якісному перетворенні на основі прискорення нау­ково-технічного прогресу, широкої інтенсифікації економіки. З цією метою розроблена нова структурна та інвестиційна політика.

Інвестиційна політика — сукупність господарських рішень, які ви­значають основний напрям капітальних вкладень, заходи щодо їх кон­центрації у галузях пріоритетного розвитку. Інвестиційна політика на сучасному етапі передбачає покращання співвідношення між капіталь­ними вкладеннями в ресурсозберігаючі, перероблюючи і споживаючі галузі, перерозподіл коштів на користь галузей, що забезпечують при­скорення науково-технічного прогресу.

Капітальні вкладення (інвестиції) як фінансове джерело на­рощування основних фондів є найважливішим економічним інст­рументом, що забезпечує зрушення в розміщенні продуктивних сил. В умовах формування ринкових механізмів господарювання головним джерелом розширеного відтворення основних фондів є власні кошти підприємств, а також банківський кредит. Центра­лізовані державні капіталовкладення спрямовуються переважно на фінансування великих народногосподарських програм.

Основний шлях розширення виробничого потенціалу — його інтенсивний розвиток через технічне переозброєння і реконструк­цію діючих підприємств.

У ході нової реконструкції народного господарства доцільно перепрофілювати окремі великі підприємства відповідно до галу­зевих факторів і регіональних умов (знизити металомісткість ви­робництв, віддалених від металургійних баз, і т.п.), розчленити технологічні цикли з передислокацією їх частин, вивести з вели­ких міст шкідливі в екологічному відношенні підприємства тощо.

Великі масштаби капітального будівництва на найближчі деся­тиліття визначаються пріоритетністю розвитку галузей, що забез­печують науково-технічний прогрес. Серед них виділяють такі наукомісткі галузі, як електроніка, точне верстатобудування тощо.

Нині першочергові заходи щодо широкого оновлення техніки і технології, докорінного покращання якості продукції планують­ся на великих підприємствах і в об'єднаннях провідних промис­лових районів. Встановлення таких пріоритетів щодо інтенсифі­кації саме за цими районами пояснюється тим, що вони мають потужний виробничий і науково-технічний потенціал, великі ін­дустріальні (особливо машинобудівні) центри з наукомісткими виробництвами і великими контингентами кваліфікованих, до­свідчених кадрів. Це дозволяє одержувати більш високу віддачу капіталовкладень за рахунок реконструкції підприємств, швидке та ефективне нарощування виробництв.

Основні поняття теми:

Автоматизація виробництва — напрям науково-технічного прогресу, який забезпечує повне усунення і заміщення фізичної праці робітників системою машин, обладнання, апаратів і приладів, включаючи ЕОМ.

Механізація виробництва — напрям науково-технічного прогресу, заснований на заміні ручних виробничих операцій машинами і механіз­мами. За ступенем оснащеності виробничих процесів технічними за­собами механізація виробництва поділяється на часткову і комплексну. При частковій механізації окремі операції чи види робіт (переважно трудо­місткі) замінюють на усіх основних операціях технологічного процесу І допоміжних роботах при збереженні значної частки ручної праці.

Міжгалузевий науково-технічний комплекс (МНТК) — форма спо­лучення науки з виробництвом, яка покликана по пріоритетних напря­мах науково-технічного прогресу здійснювати швидке і ефективне фор­мування циклу «наука—виробництво», сприяти прискоренню розробки нових ідей і ефективному використанню їх на практиці. Для вирішення важливих народногосподарських завдань в МНТК, який являє собою єдину науково-виробничу одиницю, включаються науково-дослідні інсти­тути, конструкторські бюро і технологічні організації, науково-виробничі і виробничі об'єднання, підприємства різних міністерств і відомств.

Національний інтелект — це синтетичний показник розвитку нації та її індивідів. Він виражає рівень знань природних і суспільних проце­сів, рівень мислення, національного самоусвідомлення, гуманістичних відносин, моралі, етики, естетики, ідеології, міжнародних зв'язків то­що. Це той елемент трудового потенціалу суспільства, який виражає Його працездатність, творчість, винахідливість, пошук нового, раціо­нального, оптимального в усіх сферах життя нації, суспільства, держа­ви. Носіями національного інтелекту є вчені, інженери, конструктори, письменники, працівники культури, мистецтва, вчителі, лікарі, робітники, селяни, керівники всіх рівнів.

Нововведення — запуск у виробництво нового продукту, впрова­дження нового виробничого цеху чи застосування нової форми органі­зації бізнесу.

Об 'єднання науково-виробниче — єдиний науково-виробничий і го­сподарський комплекс, прогресивна форма зв'язку науки з виробницт­вом, одна з форм основної ланки промисловості для розробки і вироб­ництва в стислі строки високоефективних комплексів машин, облад­нання, приладів, технологічних процесів і матеріалів, що визначають науково-технічний прогрес у відповідних напрямах і мають важливе народногосподарське значення. Вони створюються на базі науково-дослідних (проектно-конструкторських, технологічних) організацій чи підприємств (виробничих об'єднань), які мають конструкторську і до­слідно-експериментальну базу. Деякі з них входять до складу міжгалу­зевих науково-технічних комплексів.

Патентно-ліцензійна діяльність — структурна складова інформа­ційної діяльності підприємств, науково-дослідних і проектно-конструк­торських організацій, науково-виробничих об'єднань, яка полягає у ви­явленні науково-технічних рішень, спроможних стати предметом па­тентного захисту чи ліцензійних узгоджень, її значення визначається, з одного боку, сприянням науково-технічного прогресу шляхом активно­го впливу на створення і розробку нових машин, приладів, обладнання, матеріалів і технологічних процесів, які за своїми техніко-економічними показниками перевершували б вітчизняні і зарубіжні аналоги; з іншого боку, — сприянням розширенню практики міжнародного роз­повсюдження патентної інформації, використання якої дозволяє вироб­ляти і реалізовувати нову продукцію на основі відкриттів і винаходів.

Прикладні дослідження — вид наукових досліджень, основна мета яких — вирішення практичних проблем, їх результати безпосередньо втілюються в практику, знаходять втілення в нових технологічних про­цесах, конструкціях, матеріалах тощо.

Ресурсозберігаюча технологія — узагальнена назва технологій, за яких виробничий процес забезпечується мінімальною витратою ресур­сів і енергії, матеріалів і т. п. при заданій кількості щодо випуску про­дукції і необхідній продуктивності.

Технічна підготовка виробництва — сукупність робіт, пов'язаних із створенням і впровадженням у виробництво нових та вдосконаленням раніше освоєних видів продукції і технологічних процесів. Включає проектування нових і вдосконалення раніше освоєних конструкцій ма­шин із забезпеченням їх виробництва технічною документацією; проек­тування нових і вдосконалення діючих технологічних процесів; роз­робку технічних норм; впровадження нової техніки. Роботи по техніч­ній підготовці виробництва ведуться в галузевих науково-дослідних, дослідно-конструкторських бюро. На підприємствах у них беруть участь відділи головного конструктора і технолога, відділ чи бюро планування підготовки виробництва.

Технологія безвідходна і маловідходна — система технологічних про­цесів, що забезпечує комплексне використання природної сировини проміжних продуктів і відходів. Необхідність її розробки і впровад­ження обумовлюється вирішенням завдань ресурсозбереження і охоро­ни навколишнього середовища. Організація безвідходних і маловідходних виробництв може бути здійснена на рівні окремого підприємства, промислового комплексу, галузі чи регіону. Розробка такої технології — один з важливих сучасних напрямів науково-технічного прогресу, їх впро­вадження забезпечує значний економічний і соціальний ефект.

Фундаментальні дослідження — вид наукових досліджень, головне призначення яких — одержання нових знань, виявлення законів розвитку природи, суспільства, мислення, їх результати є основою проведення прикладних досліджень. Щоб забезпечити прискорення науково-технічного прогресу, фундаментальні дослідження повинні випереджа­ти в своєму розвитку прикладні дослідження, створюючи для них тео­ретичну базу.

Економічна ефективність нової техніки — співвідношення еконо­мічних результатів від застосування нової техніки та затрат суспільної праці на її виробництво і впровадження. Найновіша техніка потребує великих капітальних вкладень на освоєння, передачу в масове вироб­ництво, просування у сфері її застосування. Проте вона може дати знач­ний ефект. Нова техніка потребує менших капітальних вкладень на впровадження і удосконалення, дає обмежений за розмірами ефект, що може бути одержаний у короткі строки і швидко реалізований.

Електронізація народного господарства — процес широкого засто­сування електроніки в усіх галузях народного господарства. Електроні­ка є основою автоматизації управління технологічними процесами, важ­ливим елементом верстатів з програмним управлінням, калькуляторів і т. п. Вона сприяє прогресу засобів інформації. Завдяки їй стала можли­вою значна частина досягнень сучасної фізики, астрономії, хімії, біології, медицини. Широке застосування електроніка має у банківській справі, складському господарстві, роздрібній торгівлі та інших галузях. Темпи розвитку електроніки знаходять відображення у зростанні парку ЕОМ.