44

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

КАФЕДРА "Автоніка та управління на транспорті"

К О Н С П Е К Т

ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ

"Моделювання транспортних потоків"

Підготував:

доц. Стрельнікова І.О..

Луганськ – 2011

Тема 1. Актуальність моделювання та його особливості для транспортних потоків.

Роль, цілі та завдання моделювання. Види моделювання. Закон збереження транспортного потоку. Моделі Гріндшилса та Грінберга. Модель Лайтхіла-Уїзема. Кінематичні хвилі. Гідродинамічні моделі другого порядку -1. Гідродинамічні моделі другого порядку -2.

Тема №2. Визначення добової інтенсивності руху автомобілів.

Диференціальне рівняння транспортного потоку і його реалізація. Формули руху транспортного потоку у просторі та часі. Добова інтенсивність при бімодальному режимі руху автомобілів . Добова інтенсивність при унімодальному режимі руху автомобілів. Формули для визначення граничної відносної помилки добової інтенсивності при бімодальному режимі руху автомобілів. Формули для визначення граничної відносної помилки добової інтенсивності при унімодальному режимі руху автомобілів з трьома екстремальними точками . Формули для визначення граничної відносної помилки добової інтенсивності при унімодальному режимі руху автомобілів з двома екстремальними точками.

Тема №3. Фотограмметричний метод визначення параметрів транспортних потоків.

Теоретичні основи визначення параметрів транспортних потоків фотограмметричним. Методика визначення параметрів транспортних потоків фотограмметричним методом.

Тема № 4. Розрахунок ліній маневрування і злиття автомобільних доріг і міських вулиць .

Визначення безпечної величини граничного інтервалу. Оцінка швидкості транспортних потоків в зоні їх злиття. Визначення довжини ділянки пошуку прийнятного інтервалу. Визначення довжини розгінної ділянки. Визначення довжини лінії маневрування (лінії злиття транспортних потоків )

Тема №. 5 Розрахунок параметрів перехідно-швидкісних смуг в зоні в'їзду на автомагістраль

Схема перехідно-швидкісної смуги в зоні в'їзду на автомагістралі. Визначення довжини перехідно-швидкісних смуг з урахуванням коефіцієнтів швидкості на основній смузі магістралі і на з'їзді.

Тема № 5. Пропускна спроможність нерегульованих перетинів автомобільних доріг.

Методи визначення пропускної спроможності припинень і ліній злиття автомобільних потоків. Основні теоретичні положення методу імітаційного моделювання руху транспортних потоків. Експериментальна перевірка математичної моделі зустрічей в двох транспортних потоках протилежних напрямів. Пропускна спроможність ліній злиття транспортних потоків, перетинів автомобільних доріг, міських вулиць і примикань з одностороннім рухом транспорту на головному напрямі.

Тема № 6. Пропускна спроможність простих хрестоподібних перетинів автомобільних доріг.

Пропускна спроможність простих хрестоподібних перетинів автомобільних доріг, міських вулиць і примикань з двостороннім рухом транспорту на головному і другорядному напрямах. Пропускна спроможність простих хрестоподібних перетинів автомобільних доріг, міських вулиць і примикань з двостороннім рухом транспорту на головному і другорядному напрямах і роздільними смугами руху для автомобілів другорядного напряму (програма OPRS7).

Тема № 7. Моделювання фронтальних коллайдов в транспортних потоках протилежних напрямів (аналіз дорожньо-транспортних ситуацій на основі статистичних випробувань - метод Монте-Карло).

Деякі відомості про методи прогнозування дорожньо-транспортних подій і їх аналіз. Розрахунок тимчасових інтервалів в транспортних потоках. Математичні моделі взаємодії автомобілів в транспортних потоках. Аналіз дорожньо-транспортних ситуацій. Деякі можливості розвитку дорожньо-транспортної ситуації. Логістичні рівняння. Результати моделювання розвитку дорожньо-транспортної ситуації обгону в транспортних потоках протилежних напрямів. Результати моделювання розвитку дорожньо-транспортної ситуації обгону в рівномірних транспортних потоках протилежних напрямів. Результати моделювання розвитку дорожньо-транспортної ситуації обгону в бімодальних транспортних потоках протилежних напрямів.

Тема № 8. Прогнозування кінцевих результатів завершення дорожньо-транспортної ситуації обгону в транспортних потоках протилежних напрямів.

Результати моделювання завершення дорожньо-транспортної ситуації обгону в рівномірних транспортних потоках. Результати моделювання завершення дорожньо-транспортної ситуації обгону в бімодальних транспортних потоках.

Основная литература:

Васильков Ю.В. Компьютерные технологии вычислений в математическом моделировании / Ю.В. Васильков, Н.Н. Василькова. – М., 1999.

Глухов В.В. Математические методы и модели для менеджмента. 2-е изд., испр. и доп. / В.В. Глухов, М.Д. Медников, С.Б. Коробко. – СПб.: Изд. «Лань», 2005. – 528 с.

Математика для экономистов: В 6 т./ Под. ред. А.Ф. Тарасюка. – М.: ИНФРА – М, 2000. – (Серия «Высшее образование»). Т.6: Чернов В.П., Ивановский В.Б. Теория массового обслуживания.

Резниченко С.С. Математические методы и моделирование в горной промышленности: Учеб. пособие / С.С. Резниченко, А.А. Ашихмин. – 2-е изд., стер. – М.: Издательство МГГУ, 2001. – 404 с.

Фомин Г.Ф. Системы и модели массового обслуживания в коммерческой деятельности: Учеб. Пособие / Г.Ф. Фомин. – М.: Финансы и статистика, 2000.

Экономико-математическое моделирование: учебник / под общ. ред. И.Н. Дрогобыцкого. – 2-е изд., стереотипное. – М: Издательство «Экзамен», 2006. – 798 с.

Дополнительная литература:

Матюнин И.Е. Применение математических методов на про­мышленном транспорте / И.Е. Матюнин, Ю.А. Катькало. – Мн.: Высшая школа,1979. – 192 с.

Королюк B.C. Справочник по теории вероятностей и математической ста­тистике / В.С. Королюк. – М.: Наука. Главная редакция физико-математической литерату­ры, 1985. – 640 с.

1 ОСНОВЫ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ

1.1 Цели, задачи и виды прогнозов

Особую роль в современном менеджменте играет стратегическое управление, включающее:

• выработку главной цели бизнеса;

• прогнозирование как предвидение результатов развития, происхо­дящего под воздействием существующих факторов;

• перспективное планирование в качестве системы мер, необходимых для преодоления отклонения прогнозируемых итогов от установленных параметров.

Органической частью планирования является составление прогнозов, показывающих возможные направления будущего развития хозяйственной структуры, рассматриваемой в тесном взаимодействии с окружающей сре­дой. Вся как плановая, так и практическая работа в организации связана с необходимостью прогнозирования. Каждый менеджер и специалист по планированию должен владеть основными навыками и технологией при­кладного прогнозирования.

Прогнозирование- это способ научного предвидения, в котором ис­пользуется как накопленный в прошлом опыт, так и текущие допущения насчет будущего с целью его определения. Результатом является прогноз, т.е. научно обоснованное суждение о возможных состояниях объекта в бу­дущем, об альтернативных путях и сроках его существования.

Прогнозирование определяет реальность и благоприятность для хо­зяйственной структуры поставленных перед ней целей. Разумеется, что не­которые приемы и средства прогнозирования применяются и в процессе определения целей, особенно долгосрочных, но при выборе целей и опре­делении степени их достижения главную роль играют субъективные фак­торы, в то время когда прогноз опирается на объективные процессы и яв­ления.

Прогнозирование - это система количественных и качественных предплановых изысканий, направленных на выяснение возможного буду­щего состояния и результатов деятельности предприятия в перспективе.

Обычно в прогнозах указывается вероятная степень отклонения от тех или иных целей в зависимости от способа будущих действий и влияния различных объективных факторов (научно-технических, природно-климатических, социально-экономических и политических).

При проведении предплановой работы прогнозы учитывают требо­вания плана, но при этом являются самостоятельной формой предвидения объективного процесса и возможного конечного результата реализации поставленной цели .

В предвидении будущего хозяйственной системы прогнозирование, с одной стороны, предшествует планированию, а с другой- является его со­ставной частью, используется на разных стадиях осуществления деятель­ности по планированию:

• применяется на этапе анализа среды и определения предпосылок для формирования стратегии системы;

• осуществляется на стадии реализации планов для оценки возмож­ных результатов и их отклонений от плановых показателей с целью орга­низации дополнительных управляющих воздействий на систему для лик­видации отклонений.

Виды прогнозов можно классифицировать по нескольким призна­кам:

1) По периоду упреждения (временному охвату):

- оперативные, со сроком до 3-6 месяцев от начала прогноза;

- краткосрочные прогнозы - до 1 года;

- среднесрочные прогнозы - до 5 лет;

- долгосрочные прогнозы - более 5 лет.

Как правило, чем длительней период, на который составляется про­гноз, тем значительней может быть отклонение фактических данных от прогнозируемых.

В современных условиях, характеризирующихся неустойчивостью внешней среды, использование фиксированного календарного периода для разработки прогнозов часто затрудняет практическое их использование в менеджменте.