Відстань від осі обертання робочого органу до центру тяжіння бульби

Кут конусності приймемо як для серійних машин - 30⁰

Тоді мінімальне число обертів робочого органу

Збільшимо мінімальне число обертів на 20%, тобто

N₁=

Потужність, яка потрібна на підкидання бульб в конусній картоплеобчищувальній машині розраховується за формулою:

Де: К_п= 0,5.....0,7 – коефіцієнт підкидання. Приймаємо К_п= 0,6

N₂=

Потужність електродвигуна картоплеобчищувальної машини знаходимо за формулою :

,Вт

де: η – коефіцієнт корисної дії передачі (η=0,9)

Згідно розрахункової потужності за каталогом [4] виберемо електродвигун 4АА63А6У3

В) м’ясорубка

Розрахунок основних конструктивних елементів

Відповідно до продуктивності м‘ясорубки згідно ГОСТу 7411-74 приймемо діаметр ножових решіток

D_p =0,082 м;

Діаметр отворів в першій ножовій решітці :

d₁= 0,009 м

Діаметр отворів в другій ножовій решітці.

d₂= 0,005 м

Знайдемо кількість отворів у першій ножовій решітці:

Знайдемо кількість отворів у другій ножовій решітці:

З конструктивних міркувань з відповідно решіткам, які серійно випускаються, приймаємо кількість отворів:

Z₁= 30 шт.; Z₂= 110 шт.

Знайдемо зовнішній радіус останнього витка шнека:

r_з=

Знайдемо внутрішній радіус останнього витка шнека:

r_{в =} r_з – (0,010 0,025)=0,029 - 0,020=0,009 м

Кут підйому останнього витка шнека β = 7...12⁰. Приймаємо: β=7⁰, tgβ=0,123

Довжина шнека:

l_ш=(5 7,6)^. r_з=

Кількість витків шнека m =3...5. Приймаємо m = 4 шт.

Середній крок між витками:

Зовнішній радіус обертового ножа:

r_max= 0,037 м;

Внутрішній радіус обертового ножа:

r_min= 0,011 м;

Внутрішній діаметр корпуса:

Щільність продукту ρ = 1000 кг/м³ [1].

Коефіцієнт використання площі отворів першої ножової решітки

φ = 0,7...0,8.

Приймемо рівним φ = 0,8

Сумарна площа отворів першої ножової решітки:

Сумарна площа отворів другої ножової решітки:

Швидкість просування продукту через отвори першої ножової решітки:

Частота обертання шнека:

де: k_в =0,35...0,4. Приймаємо k_в =0,35

Площа ножових решіток дорівнює:

Коефіцієнт використання першої ножової решітки дорівнює:

Коефіцієнт використання другої ножової решітки дорівнює:

Потужність, необхідна на розрізування продукту в механізмі, що ріже:

де: а - питомі витрати енергії на розрізування продукту

(а =2,5^.10³...3,5^.10³ Дж/м²). Приймаємо а =2,5^.10³ Дж/м².

Z - кількість лез в одного ножа. Приймаємо Z =4.

К_пр =0,42-коефіцієнт використання підрізної решітки [1].

N₁=

Потужність, необхідна на подолання сили тертя в механізмі, що ріже:

де: Р₃ - зусилля затягування механізму, що ріже, Н

де: Р - середній тиск у поверхні стику ножів і решіток, Па.

(Р =2^.10⁶...3^.10⁶ Па). Приймаємо Р=2^.10⁶ Па;

b - ширина площі контакту ножа і решітки. Приймаємо b=0,002 м.

f - коефіцієнт тертя ковзання ножа об решітки в присутності

здрібненого продукту ( f=0,1);

ψ - кількість площин різання, шт. Приймемо ψ=4

N₂=

Потужність, необхідна на подолання тертя шнека об продукт і на просування продукту від завантажувального пристрою до різального інструмента.

де: Р₀ - тиск за останнім витком шнека ( Р₀=3,0^.10⁵...5,0^.10⁵ Па).

Приймаємо Р₀=3^.10⁵ Па.

m =4

f - коефіцієнт тертя продукту об шнек (f₁=0,3).

f_ср – середній крок між витками шнека (f_ср= 0,044 м).

Знайдемо потужність електродвигуна:

де: η - коефіцієнт корисної дії клинопасової передачі, (η=0,9).

N =

Згідно розрахункової потужності за каталогом [4] виберемо електродвигун 4А90В8У3