Ставки пдв в україні у 1992-2014 рр.

Період дії ставки	Розмір базової ставки, %	Законодавчо-нормативний акт, що регламентує справляння податку	Причини та наслідки зміни ставки
1992 р.	28	Закон України "Про податок на добавлену вартість" від 20.12.1991 р. № 2007-ХІІ	Як і в Росії, він замінив надходження від податку з обороту та податку з продажу, і ставка 28 % мала забезпечити надходження не менші, ніж від цих двох податків. Уведення ПДВ за умов товарного дефіциту, нестабільності фінансової системи і відсутності конкуренції призвело до додаткового зростання цін та інфляції
Січень-квітень 1993 р.	20	Декрет Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" від 26.12.1992 р. № 14-92	Зниження ставки у разі недостатності продукції на ринку не призвело до зниження кінцевої ціни реалізації продукції
З травня 1993 до квітня 1995 р.	28		Зміна ставки не призвела до зростання доходів бюджету, а спричинила масове ухилення від сплати ПДВ та перехід СПД, насамперед дрібних, у "тінь"
Травень 1995 р.	20		Зміна ставки сприяла пожвавленню підприємництва, зростанню обсягу оподатковуваних операцій, збільшенню кількості платників і, отже, бюджетних надходжень, однак це сталося також не відразу, а поступово
З 1 жовтня 1997 р.		Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР	Новий Закон щодо ПДВ, який досить суттєво змінив механізм справляння податку, що діяв раніше
З 1 січня 2011 р.		Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2756-УІ
З 1 січня 2014 р.	17

Податок становить 17(20) відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

202.1. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал

203.1. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

203.2. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

4. Податкове зобов’язання, податковий кредит з пдв та пдв до сплати

Податкове зобов'язання - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді;

187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню,;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

187.11. Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера.

198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

198.2. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з суми податку, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами,

Для відображення сплаченого ПДВ у складі податкового кредиту необхідно підтвердити його суму відповідними документами, до яких залежно від виду операції відносять: податкову накладну, транспортний квиток, готельний рахунок, рахунок, який виставляється платникові податку за послуги зв' язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, касові чеки на суму не більш як 200 грн за день без ПДВ, митну декларацію. Податковим кодексом передбачено обов' язок продавця перш ніж видати покупцеві податкову накладну зареєструвати її протягом 20 календарних днів після її виписки в Єдиному реєстрі податкових накладних.

200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

200.2. При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, сплати податку.