Тема 5. Податок на додану вартість

1. Характеристика непрямих податків

До групи непрямих податків (податків на внутрішню торгівлю і послуги та міжнародну торгівлю згідно з Бюджетною класифікацією) належать три загальнодержавні податки: податок на додану вартість, акцизний податок і мито. За формою оподаткування ці податки належать до непрямих, оскільки:

встановлюються в цінах товарів і послуг

їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів

їх платники і їх носії - різні особи.

Існує три види непрямих податків:

акцизи (специфічні та універсальні),

фіскальна монополія

мито.

Нині в Україні стягуються акцизи і мито. ПДВ є універсальним акцизом, а акцизний податок - специфічним. За економічним змістом об' єкта оподаткування ці податки належать до групи податків на споживання.

Податки на споживання (непрямі податки) на відміну від податків на доходи (прямих податків) мають свої переваги і недоліки, що впливає на їх роль у формуванні доходів бюджету.

Основними перевагами податків на споживання є:

- більша ефективність з фіскальної точки зору, оскільки ними оподатковується споживання, яке є більш стабільною і негнучкою величиною, ніж доходи та прибутки;

- від них важче ухилитись і досить легко контролювати їх сплату (в Україні ця теоретична перевага на практиці не реалізується);

- вони безпосередньо не впливають на процеси нагромадження;

- за допомогою специфічних акцизів можна впливати на структуру споживання.

Серед недоліків податків на товари та послуги (податків на споживання) виділяють:

- регресивність у соціальному аспекті, оскільки їх частка в доходах заможніших верств населення меньшою, ніж у доходах менш забезпечених громадян;

- досить значний вплив на загальні процеси ціноутворення (особливо це стосується універсальних акцизів).

Специфічні акцизи виникли набагато раніше, ніж універсальні. Характерними їх рисами є обмежений перелік товарів, за якими вони стягуються, та диференційовані ставки по окремих групах товарів. Універсальні акцизи відрізняються від специфічних ширшою базою оподаткування та універсальними ставками на всі групи товарів.

Перевагами універсальних акцизів порівняно зі специфічними є:

- широка база оподаткування, що забезпечує стійкі надходження до бюджету, які не залежать від змін в уподобаннях споживачів та асортименті реалізованих товарів;

- менш складний механізм податкового контролю завдяки застосуванню універсальних ставок;

- нейтральність до процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар рівномірно розподіляється між усіма групами товарів.

Однак і такі недоліки непрямих податків, як значний вплив на інфляційні процеси і регресивність у соціальному аспекті, виражені в універсальних акцизах яскравіше, ніж в інших непрямих податках.

Універсальні акцизи стягуються у 3-х формах:

1. Податок з обороту в однорівневій формі ( податок з продажу, податок х купівлі)

2. Податок з обороту у багаторівневій формі ( обкладається валовий оборот)

3. ПДВ ( обкладається додана вартість)

частка податків на товари та послуги і міжнародну торгівлю у доходах Зведеного бюджету України є стабільно високою (понад 30 %), що підтверджує тезу про фіскальну ефективність цих податків, спричинену стабільним об'єктом оподаткування - споживанням. Так, у кризовий 2009 р. їх частка була найбільшою - 41,5 % (для порівняння питома вага податків на доходи та прибуток у цей самий рік становила 30 %). Одночасно в стабільні 2000-2004 рр. частка податків на внутрішнє та зовнішнє споживання була меншою - від 27 до 33 %.

Найбільшою є частка ПДВ, другий за величиною - акцизний податок і третій - мито. При цьому частка мита серед інших податків цієї групи останніми роками має тенденцію до зниження.