Державний контроль за сортовими і посівними якостями насіння

Вишенаведену концепцію стандартизації покладено в осноиуЯ першого національного стандарту — ДСТУ 2240-93 «Насіння сіль-Я ськогосподарських культур. Сортові та посівні якості». ОсновніЯ принципові відміни його від «союзних» стандартів такі:

• замість поділу насіння на класи за посівними показникам™ й категорії за сортовою чистотою введено диференціацію його заЯ етапами насінництва — від оригінального до насіння репродукцій;Я

• оптимізовано окремі показники якості насіння, зокрема лабо-Я раторної схожості, чистоти, домішок насіння інших видів, вологості;Я

• ліквідовано невідповідність окремих норм якості насінняЯ передбачених відповідними ГОСТами, чутливості методів їх виЯ значення (сортова чистота, домішки насіння інших видів);

• удосконалено структуру стандарту: він став комплексним

48

(об'єднує більше 50 ГОСТів зі 120 культур), вміщує ряд довідко­вих відомостей у вигляді переліку бур'янів, шкідників і хвороб, а також містить алфавітний покажчик культур для полегшення по­шуку необхідної інформації.

Таким чином, визначені принципи розбудови національного стандарту на сортові й посівні якості насіння передбачають су­часний підхід до стандартизації посівного матеріалу, а сам стан­дарт за структурою, вимогами до якісних показників наближає­ться до зарубіжних стандартів. Він сприятиме не лише підви­щенню ефективності державного та внутрішньогосподарського насіннєвого контролю, а й переходові галузі насінництва на нові відносини між виробниками та споживачами насіння.

У відповідності до ДСТУ 2240-93 введено нову інструкцію з апробації сортових посівів (1995). Вона містить ті положення щодо регламентації показника сортової чистоти, що й націо­нальний стандарт. Категорії сортової чистоти (І, II і III), наведе­нні в «Руководстве по апробации сельскохозяйственньїх культур» (М.: Колос, 1976), трансформовано в категорії сортових і посів­них якостей насіння — оригінального (ОН), елітного (ЕН) і ре­продукційного (РН₁₃ і РН_Н). Відповідно до кожної з них вста­новлено граничні норми сортової чистоти.

ДСТУ 2240-93 узгоджується із законом «Про насіння», шо регулює виробництво, реалізацію та використання посівного ма­теріалу (прийнятий Верховною Радою України 21 квітня 1993 р.). У цьому законі чітко визначено порядок введення насіння в то­варообіг. Насіння вводиться до обігу, якщо воно:

• належить до сорту (гібрида), занесеного до Реєстру сортів рослин України, або визнано перспективним;

" за сортовою чистотою й посівними якостями відповідає вимогам державного стандарту.

Не менш важливе значення має стандартизація термінології, якою користуються в насіннєзнавстві, насінництві, контрольно-насіішєвій справі, у навчальному процесі. Для цього Селекцій­но-генетичний інститут УААН та Одеський сільськогосподарсь­кий інститут розробили стандарт — ДСТУ 2949-94 «Насіння сіль­ськогосподарських культур. Терміни й визначення», узгоджений з ДСТУ 2240-93. Він включає 173 терміни, розподілені за такими розділами: загальні поняття (29), стан і властивості насіння (40), розмноження насіння (24), методи обробки та підготовки насін­ня до сівби (12). контроль якості (33), документи на насіння ")■ У ньому стандарті відповідні терміни подані німецькою, ¹ нгліиською, французькою й російською мовами.

49

Вчені Селекційно-генетичного інституту підготували та опуб-] І лікували в 1994 р. практичний посібник «Внутрішньогосподар-. І ський насіннєвий контроль». У ньому містяться рекомендації І щодо поліпшення насіннєвого контролю в насінницьких госпо-І дарствах. Ця сама наукова установа разом з МінагрополітикиИ України та УААН випустила «Порядок організації насіннєвого! контролю суб'єктами насінництва в Україні» (2001), де поданої науково обгрунтовану схему ведення елітного, репродукційного! насінництва та порядок організації насіннєвого контролю суб'єк-! тами насінництва. Дотримання спеціалістами господарств тако-І го контролю усуває причини сортового й видового засмічування посівів, погіршення якості посівного матеріалу.