Показник

Форма сім'янок

округла

широко-яйцеподібна

видовжено -яйцеподібна

видовжена

Індекс

1,5-2,1

2,2-2,7

>2,7

Рис. 16. Зародок соняшника без однієї сім'ядолі (справа — зародкова вісь):

1 — сім'ядоля; 2— корінець;

З— гіпокотиль; 4— зародкові листки;

5— провідні судини

Колір сім'янок- білий, сріблястий, сірий, чорний, чорно-фіолетовий, темно-сірий або бурий. Колір смуг білий, сріблястий, грифель­но-сірий, сірий. Сім'янки гі­бридів соняшнику дрібніші, ніж сортів, за однакових умов вирощування.

Зародок соняшника скла­дається з двох сім'ядолей і за­родкової осі (рис. 16).

Сім'ядолі крупні, при­стосовані для накопичення продуктів фотосинтезу, перш за все — олії. Зарод­кова вісь (гемула) має фор­му перевернутого конуса, посередині основи якого здіймаються два шільно зімкнуті листочки, що при­кривають точку росту — верхівкову меристему зародкового сте­бельця. Під сім'ядолями розміщується гіпокотиль, який перехо­дить у зародковий корінець.

Структура зародка, тобто співвідношення мас сім'ядолей і за­родкової осі, залежить від умов вирощування, круттності насін­ня, сорту тощо.

Народногосподарське значення та біологічні особливості

Соняшник — основна олійна культура в Україні. Він займає понад 70% посівних площ олійних культур, забезпечує 80% ва­лового збору насіння й до 90% виробництва олії. На сьогодні соняшник — одна з небагатьох рентабельних культур, що обу­мовлює значне збільшення його посівних площ"

Олія соняшнику має приємний запах і смак. Рафінована олія широко використовується в консервній промисловості. При пе-РРооцміасшнн соняшнику отримують близько 30% макухи або вим ~ ^{високобі}лкового корму для тварин. Важливим кормо-ться ^{ПрОдуктом є так}°ж кошики соняшнику, вони не поступаю-^{За ко}Р^мовою цінністю сіну середньої якості, а борошно з

76

Колір сім'янок- білий, сріблястий, сірий, чорний, чорно-фіолетовий, темно-сірий або бурий. Колір смуг білий, сріблястий, грифель­но-сірий, сірий. Сім'янки гі­бридів соняшнику дрібніші, ніж сортів, за однакових умов вирощування.

Зародок соняшника скла­дається з двох сім'ядолей і за­родкової осі (рис. 16).

Сім'ядолі крупні, при­стосовані для накопичення продуктів фотосинтезу, перш за все — олії. Зарод­кова вісь (гемула) має фор­му перевернутого конуса, посередині основи якого здіймаються два шільно зімкнуті листочки, що при­кривають точку росту — верхівкову меристему зародкового сте­бельця. Під сім'ядолями розміщується гіпокотиль, який перехо­дить у зародковий корінець.

Структура зародка, тобто співвідношення мас сім'ядолей і за­родкової осі, залежить від умов вирощування, круттності насін­ня, сорту тощо.

Народногосподарське значення та біологічні особливості

Соняшник — основна олійна культура в Україні. Він займає понад 70% посівних площ олійних культур, забезпечує 80% ва­лового збору насіння й до 90% виробництва олії. На сьогодні соняшник — одна з небагатьох рентабельних культур, що обу­мовлює значне збільшення його посівних площ"

Олія соняшнику має приємний запах і смак. Рафінована олія широко використовується в консервній промисловості. При пе-РРооцміасшнн соняшнику отримують близько 30% макухи або вим ~ ^{високобі}лкового корму для тварин. Важливим кормо-ться ^{ПрОдуктом є так}°ж кошики соняшнику, вони не поступаю-^{За ко}Р^мовою цінністю сіну середньої якості, а борошно з

76

77

сухих кошиків — близьке за поживністю до пшеничних висівоЛ Крім того, соняшник— добрий медонос.

До Європи різні форми соняшнику завезені Колумбом, нак як олійну культуру його створили в Росії. Промислове ви робниптво соняшнику почалось тут з 1829 р., коли селянин слої боди Олексіївка Воронезької області Д.С. Бокарев вперше отри! мав соняшникову олію.

В Україні соняшник стає досить поширеним вже на початі XIX ст. Про це свідчить експонування насіння, вирощеного Херсонській губернії, на виставці в Єлісаветграді (Кіровоград) і 849 р. У Харківській губернії соняшник на великій площі впер| ше посіяний у 1909 р.

Сучасні гібриди й сорти соняшнику високоврожайні (д( 45 ц/га), високоолійні (48—57%), здатні забезпечити збір 1,5—2 олії з гектара.

Однак середня врожайність соняшнику останнім часом різк зменшилась і становить 9—10 ц/га, тоді як в окремі роки мину] лого століття вона сягала 20—23 ц/га.

Причин цього явища декілька: надмірне зростання посішіш площ (2,5—2,8 млн. га проти звичних 1,5—1,8 млн. га), порушенні сівозмін і технології вирощування, низька якість насіння тощо

Біологічні особливості. Виділяють 5 фенофаз онтогенезу са няшнику за морфологічними ознаками, «біологічним годинни ком» (кількість днів після сівби) і станом функцій його органі; (табл. 17).

При визначенні фази відмічають "її початок — той момент коли вона настає в 10% рослин, і кінець (повна фаза) — у 75Щ

Таблиця	17. Фенологічні фази онтогенезу соняшнику
Фаза	Дні після сівби*	Характерні процеси й ознаки
Сходи	12	Поява сім'ядолей і першої пари листків
Поява кошика	50	Поява потовщення («зірочки») на всрхівц
		стебла
Початок цвітіння	81	Розкриття язичкових квіток
Фізіологічна	106	Пожовтіння кошиків, епідерміс сім'янок
стиглість		легко шкрябається
Технічна стиглість	122	Побуріння кошиків, епідерміс сім'янок н
		шкрябається

Середнє за 25 років. Дослідне поле ХДАУ ім. В.В. Докучаєш. Сорт ВНДЮК 654(И о 1 2—

78

г няшник сходить гіпокотилем, з'являється над грунтом у °„; пртлі При цьому зародковий корінець швидко заглиб-

ТїИГЛЯДІ Псі-"'- г

п п гпунт і закріплюється в ньому, а ппокотиль, продов-чи ріст, «висмикує» з грунту сім ядолі, що розкриваються, ^Ж' онячні батареї. Розпочинається фотосинтез. ^ЯК Встановлено, що в період сходів соняшник може жити за ра-поживних речовин насіння (у темноті, без живильного '■бстрату) протягом 12 діб. При цьому рослини досягають висо­ти 24-38 см, а підсім'ядольне коліно витягується на 28—34 см. Це свідчить про можливість появи сходів з великої глибини.

Появу кошика визначають, переглядаючи та прощупуючи вер­хівки! рослин, _{де в} цей _час спостерігається потовщення діамет­ром 0,5-1,0 см, а верхівка має форму «зірочки». її утворюють скупчені радіально розташовані недорозвинені на цей час лист­ки обгортки та верхівкові листки стебла, що прикривають мініатюрний кошик.

Цвітіння кошика починається з розкриття язичкових квіток. Підраховуючи кожного дня квітучі рослини, визначають дату на­стання фази повного цвітіння. Вона дає змогу прогнозувати фа­зи фізіологічної, технічної стиглості та строків збирання. На­ступного дня після розкриття язичкових квіток (рідше — піз­ніше або одночасно) починається цвітіння трубчастих квіток. Вони цвітуть за типом протерандрії, тобто пиляки (чоловічі ор­гани квітки) у своєму розвитку випереджають маточку (жіночий орган).

Розкриваються бутони трубчастих квіток рано-вранці, нерід­ко ще до сходу сонця. Цьому передує їх посилений ріст, що розпочався ввечері. У момент розкриття віночка пилякова труб­ка та приймочка знаходяться на рівні його верхнього краю. У подальшому ріст пилякових ниток різко посилюється, і через 1,5-2 год пилякова трубка повністю виходить із віночка. У цей час пиляки пружні, заповнені зрілим пилком. Ріст стовпчика в період виходу пиляків майже припиняється, приймочка залиша­ється на попередньому рівні. Незабаром після виходу пиляків з являється пилок на верхівці пилякової трубки. Це пилякова фаза розвитку трубчастої квітки (рис. 17). Потім уздовж пиляків утво­рюються^ тріщини, пилок вільно висипається, розноситься ко-ахами й вітром. Залишки пилку виносяться в другій половині ^ДНЯ_т1^арийм°чкою, яка виходить з пилякової трубки.

говпчика посилюється після виходу пилку, і приймочка и годині досягає верхнього краю пилякової трубки.

79

12 3 4 5 6 7

Рис. 17. Фази розвитку трубчастої квітки:

І — бутон; 2— пилякова фаза; 3, 4— приймочкова фаза; 5, 6 — квітки після запліднення; 7— нсзапліднена квітка

Вихід приймочки спостерігається о 17—19-й годині. Споча¹) ку вона має вигляд конуса, а близько 21-ї години виходить пс вністю, лопаті її розкриваються, займають горизонтальне п< ложення. Починається приймочкова фаза розвитку трубчаст| квітки.

Запліднення відбувається вранці наступного дня. Приблизі через 2 год після цього лопаті приймочки завертаються дониз| а через 4 год наближаються своїми краями до стовпчика. Чере 8 год лопаті спірально закручуються й стовпчик разом з пиляко*! вою трубкою поступово втягується в трубку віночка (див. рис. Ш),| а через 24 год повністю ховається в ній. Якщо запліднення відбулося, стовпчик продовжує рости й високо піднімає приймо^ ку над віночком.

Таким чином, пилякова фаза розвитку трубчастої квітки трив^ 6—8 год, приймочкова — від однієї до кількох діб.

Цвітіння трубчастих квіток у межах кошика відбувається^ певній послідовності — від периферії до центру кошика. Оді часно розкривається кілька рядів бутонів, що утворюють цвітіння (табл. 18), тобто кожного дня зацвітає певна кількіс квіток — однієї зони.

Кошик цвіте в середньому 10 днів, найбільше бутонів р< кривається протягом першої половини періоду цвітіння. У жах лану соняшник цвіте 10—20 днів.

80

Таблиця

18. Динаміка цвітіння трубчастих квіток соняшника

12 3 4 5 6 7

Рис. 17. Фази розвитку трубчастої квітки:

І — бутон; 2— пилякова фаза; 3, 4— приймочкова фаза; 5, 6 — квітки після запліднення; 7— нсзапліднена квітка

Вихід приймочки спостерігається о 17—19-й годині. Споча¹) ку вона має вигляд конуса, а близько 21-ї години виходить пс вністю, лопаті її розкриваються, займають горизонтальне п< ложення. Починається приймочкова фаза розвитку трубчаст| квітки.

Запліднення відбувається вранці наступного дня. Приблизі через 2 год після цього лопаті приймочки завертаються дониз| а через 4 год наближаються своїми краями до стовпчика. Чере 8 год лопаті спірально закручуються й стовпчик разом з пиляко*! вою трубкою поступово втягується в трубку віночка (див. рис. Ш),| а через 24 год повністю ховається в ній. Якщо запліднення відбулося, стовпчик продовжує рости й високо піднімає приймо^ ку над віночком.

Таким чином, пилякова фаза розвитку трубчастої квітки трив^ 6—8 год, приймочкова — від однієї до кількох діб.

Цвітіння трубчастих квіток у межах кошика відбувається^ певній послідовності — від периферії до центру кошика. Оді часно розкривається кілька рядів бутонів, що утворюють цвітіння (табл. 18), тобто кожного дня зацвітає певна кількіс квіток — однієї зони.

Кошик цвіте в середньому 10 днів, найбільше бутонів р< кривається протягом першої половини періоду цвітіння. У жах лану соняшник цвіте 10—20 днів.

80

Дні цвітіння	Кількісні	> квіток
(зони)	шт.	%
1	76	5,1
2	211	14,2
3	286	19,2
4	267	18,0
5	205	13.8
6	160	10.8
7	123	8,3
8	88	5,9
9	49	3,2
10	22	1.5
Разом	1487	100,0