5 Підготовка до проведення остаточного інспектування

5.1. Якщо за результатами попередньої перевірки насінницький посів підлягає остаточному інспектуванню, визначають розміри та кількість пробних ділянок і порядок їх розміщення у посіві.

5.2 Ділянки розміщують без вибору (випадково), але таким чином, щоб вони як можна повніше охоплювали усю площу посіву. Відступ від країв посіву в глибину повинен бути не меншим, ніж ширина захвату збирального агрегату.

При виборі місць розміщення пробних ділянок рекомендується попередньо помічати їх довгими вішками (1,5-2,0 м), які для відмітності можна спорядити кольоровими стрічками або прапорцями.

5.3.Розмір та параметри пробної ділянки повинні бути не меншими, ніж 20 м² і такими, що забезпечують як найзручніше оцінювання рослин.

Для зручності оцінювання рослин рекомендуються такі розміри: довжина 10 м, ширина 2 м. При таких параметрах забезпечується доступ до кожного її місця.

5.4. Кількість пробних ділянок на інспектованому посіві повинна бути не менше 10-ти, якщо його гранична площа не перевищує 50 гектарів. На кожні наступні повні чи неповні 10 гектарів, що перевищують цю площу, додатково виділяють одну пробну ділянку.

Наприклад, якщо площа посіву складає 48 га, достатнім є 10 ділянок. Якщо ж посів за площею перевищує 50 га, то при 51-60 га - оцінювання проводять вже на 11-ти ділянках, при 61-70 - на 12-ти, при 71-80 - на 13-ти і т.д.

5.5. За інспектування посівів з виробництва сертифікованого насіння допускається зменшення кількості пробних ділянок удвічі.

5.6 Якщо посів розміщено по різних попередниках чи на ґрунтах з різним явно вираженим ступенем родючості, його відповідно розбивають на окремі частини, кожну з яких апробують окремо. Це також стосується посівів рису, розміщених на ділянках, що в попередні роки були засіяні різними сортами.

Для посівів, насіння з яких призначено для реалізації на міжнародному ринку в системі ОЕСР [4], їхня гранична площа не повинна перевищувати 10 гектарів. Якщо посів перевищує цю площу, його ділять на частини (до 10 га), кожну з яких інспектують окремо.

6. Техніка проведення остаточного інспектування

6.1. Остаточне інспектування посівів проводять у фази розвитку рослин, коли проявляється найбільше сортовирізняльних ознак (перелік наведено у додатку В). Для пшениці, жита, тритикале, ячменю, вівса, рису - це кінець воскової - початок повної стиглості зерна, для проса - поява забарвлення квіткових плівок; для гречки - побуріння нижніх плодів.

Типовість насінницьких посівів сортів-популяцій гречки за сортовирізняльними ознаками не встановлюють, підтверджуючи її документами на висіяне насіння та етикетками від паковань.

6.2. За оцінювання рослин на ділянках використовують офіційний опис сорту, а також результати ґрунтового контролю насіння, яким засіяно даний посів (якщо такі дані існують).

6.3. Проводячи оцінювання рослин, кожну пробну ділянку обходять по периметру, ретельно оглядають і підраховують окремо продуктивні стебла:

а) інших сортів та різновидів основної культури;

б) інших видів культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється за очищення;

в) бур'янів, насіння яких важко відокремлюється від насіння основної культури за очищення;

г) основної культури, уражених хворобами;

д) основної культури, ушкоджених (заселених) шкідниками.

6.4. Для встановлення загальної кількості продуктивних стебел на пробній ділянці їх підраховують на одному погонному метрі рядка (типового для ділянки), враховуючи, крім основної культури, важковідокремлювану домішку.

6.5. До культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється від насіння основної культури (за очищення), відносять:

•у пшениці - ячмінь, жито, тритикале, овес;

•у ячмені - пшеницю, жито, тритикале, овес;

•у вівсі - ячмінь, пшеницю, тритикале, жито;

•у житі - пшеницю, тритикале, ячмінь, овес;

•у тритикале - пшеницю, жито,, ячмінь, овес;

• у просі - сорго (цукрове та етичне), суданку;

• у гречці - пшеницю, тритикале, ячмінь.

6.5. До бур'янів, насіння яких важко відокремлюється, відносять:

•у пшениці - софору китниковидну і товспютіідну, головачку сірійську, гречку татарську, вівсюг;

•у вівсі - вівсюг і триходезму сиву;

• в ячмені - вівсюг, софору товстоплідну, триходесму сиву;

•у просі - мишій сизий, стоголовник, гумай, просо рисове і крутоплідне, просо куряче, комеліну, гірчак рожевий, геліотроп волосяноплідний, березку польову, вязіль різнокольоровий;

•у тритикале - софору китниковидну, головачку сірійську, гречку татарську.

6.6. До карантинних бур'янів згідно з останнім Переліком... . (додаток Г) відносять:

• відсутні на території України - амброзія багаторічна та трироздільна, бузинник пазушний, паслін каролінський, лінійнолистий, та триквітковий, соняшник каліфорнійський та війчастий, стриги (всі види);

• обмежено розповсюджені на території України - амброзія полинолиста, гірчак рожевий, паслін колючий, повитиці (всі види), сорго алепське (гумай), ценхрус якірцевий.

6.7. Отруйними бур'янами в посівах зернових є геліотроп пухнастоплідний та триходесма сива (додаток Г).

6.8. До найбільш шкідливих та злісних бур'янів (додаток Г) відноситься частина важковідокремлюваних, а також: будяк польовий та щетинистий, в'язель строкатий, гірчак березковидний та пенсільванський, іпомея ямчаста та плющеподібна, мишій зелений та сизий, молочай лозяний, монохорія, куряче просо, підмаренник чіпкий, пирій повзучий, райманія розсічена, сить бульбоносна, череда волосиста та двічіпірчаста, хрінниця крупковидна.

6.9. Серед хвороб зернових культур облік ведуть тільки по тих, що передаються насінням. До таких відносяться:

•у жита й тритикале - сажка летюча, стеблова і тверда, ріжки злаків, альтернаріоз, склеротиноз, септоріоз, фузаріоз, чорний зародок;

•у пшениці - сажка карликова, летюча, стеблова і тверда, ріжки злаків, альтернаріоз, бактеріоз базальний та чорний, пшенична нематода, септоріоз, фузаріоз, чорний зародок;

• в ячменю - сажка летюча, кам'яна і несправжня, ріжки злаків, септоріоз, фузаріоз, гельминтоспоріоз;

•у рисі - сажка листова та чорна, альтернаріоз, гельмінтоспоріоз, диплодіоз, перикуляріоз, фузаріоз;

•у вівсі - сажка летюча і тверда, септоріоз, фузаріоз;

•у гречці - переноспороз;

•у просі - сажка звичайна.

6.10. Найбільш поширеними шкідниками, що завдають шкоди посівам зернових культур, є клоп - шкідлива черепашка, трипси, хлібні жуки, хрущаки, точильники, попелиці, злакові мухи.

При визначанні видового складу бур'янів, хвороб та шкідникі користуються довідковими матеріалами (визначники, атласи та ін.).

6.11. Результати оцінювання та підрахунків на кожній пробній ділянці заносять у Журнал польового інспектування насінницького посіву

(додаток Д).