
- •Проектування механоскладальних цехів
- •1. Укрупнений розрахунок технологічних параметрів цеху
- •1.3. Тип виробництва та форма організації робіт
- •1.4 Склад цеху
- •1.6 Укрупнений розрахунок чисельності працюючих в цеху
- •1.7 Проектування складської системи
- •1.7.1 Проектування підсистеми зберігання прокату і штучних заготовок
- •1.7.2 Проектування підсистеми зберігання напівфабрикатів і виробів
- •1.7.3 Проектування підсистеми зберігання технологічної оснастки і допоміжних матеріалів
- •1.8 Транспортна система
- •1.8.1 Розрахунок кількості транспортних засобів
- •1.92. Проектування секції обслуговування інструментами виробничих дільниць [1, с.212]
- •1.9.3 Проектування відділення по відновленню різального інструменту і ремонту технологічного оснащення
- •1.10 Проектування системи ремонтного і технічного обслуговування
- •1.10.1. Проектування цехової ремонтної бази
- •1.10.2 Підсистема видалення і переробки стружки
- •1.10.3 Підсистема приготування і роздачі мастильно-охолоджуючої рідини
- •1.10.4 Підсистема електропостачання, постачання стиснутим повітрям, забезпечення мікроклімату
- •1.11. Проектування системи контролю якості виробів
- •2. Детальний розрахунок параметрів дільниці механічної обробки деталі
- •2.3. Вибір моделей устаткування
- •2.4 Розрахунок чисельності верстатників на дільниці
- •3. Компонування механоскладального цеху і планування дільниці механічної обробки
- •3.1. Вибір схематичного плану будівлі для розташування цеху
- •3.2. Компонувальний план цеху
- •3.3. Планування дільниці механічної обробки
- •3.4. Правила зображення умовних графічних позначок
- •3.5 Норми технологічного проектування машинобудівних підприємств
- •4. Основні техніко - економічні показники цеху
- •Додатки додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
1.6 Укрупнений розрахунок чисельності працюючих в цеху
Загальну кількість працюючих в механоскладальному цеху складають: основні робітники (верстатники, слюсарі-складальники, складальники на конвеєрі); допоміжні робітники; інженерно-технічні працівники (ІТП), службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП);
Методика розрахунку чисельності робітників-верстатників приведена у [1, с.131].
Кількість робітників-верстатників визначають:
а) за верстатомісткістю річного обсягу робіт:
,
де Фр - ефективний річний фонд часу робочого, год. [1, с.35]; Кб - коефіцієнт багатоверстатності. Для одиничного і дрібносерійного виробництва Кб=1.1...1.3; для середньосерійного Кб = 1.3...1.5; для крупносерійного і масового Кб = 1.9...2.2 [1, с.131].
б) за числом верстатів в цеху:
.
Кількість слюсарів-складальників для вузлового складання:
.
Кількість слюсарів-складальників для конвеєра:
.
Для слюсарної доробки на механічних дільницях кількість робітників-слюсарів приймають: у крупносерійному та масовому виробництві Рс=1...3%; у одиничному та серійному виробництві Рс=3...5% кількості робітників-верстатників [2, с.154].
Всього основних робітників
.
Кількість основних (виробничих) робітників у першу зміну (процент загальної кількості виробничих робітників) рекомендується приймати: в одиничному і малосерійному виробництві - 60, в середньосерійному - 55, в багатосерійному і масовому виробництві - 50.
До допоміжних відносяться робітники, які виконують технічне обслуговування виробничих дільниць і ліній: робітники ремонтних та інструментальних служб, транспортні і підсобні робітники, прибиральники виробничих приміщень, робітники складів та комор та ін. [1, с.136].
Кількість допоміжних робітників при укрупненому проектуванні визначається загальною кількістю в залежності від числа виробничих робітників (25-30%). При детальному проектуванні допоміжних служб кількість допоміжних робітників визначається або за нормами обслуговування, або в залежності від трудомісткості виконуваного обсягу робіт.
Слід також мати на увазі, що наведені дані є орієнтовними, оскільки склад і кількість допоміжних робітників залежить від рівня автоматизації виробничих процесів. При розподілу загальної кількості допоміжних робітників по змінах можна приймати, що в першу зміну працюють в цехах одиничного і малосерійного виробництва 65%, середньосерійного 60%, великосерійного і масового 55% допоміжних робітників.
До категорії інженерно-технічних працівників (IТП) відносяться особи, які здійснюють керівництво цехом і його структурними підрозділами (начальник цеху, його замісники, начальники відділів, дільниць, лабораторій, майстри), а також інженери-технологи, техніки, економісти, нормувальники, механіки, енергетики та ін.
При укрупненому проектуванні кількість IТП механічних цехів визначають за нормами у залежності від числа основних верстатів цеху, а IТП складальних цехів - у залежності від кількості виробничих робітників (табл.3).
Таблиця 3
Більше значення норм відповідає кількості основних верстатів механічного цеху до 50 або кількості виробничих робітників складального цеху до 75, менше значення - кількості верстатів більше 400 і кількості виробничих робітників більше 700. Проміжні значення для конкретних умов можна отримати інтерполяцією.
При детальному проектуванні кількість IТП уточнюють у відповідності з розробленою структурою цеху і схемою його управління. Передбачається, що 70% загальної кількості IТП працює в першу зміну.
До категорії службовців відноситься персонал, що виконує роботи з обліку, постачання, оформлення: бухгалтери, касири, копіювальники, секретарі, обліковці, завідувачі складів і комор. Використання ЕОМ для бухгалтерського обліку і розрахунку заробітної плати дозволяє централізувати цю роботу в масштабі заводу [1, с.138].
Кількість службовців механічних і складальних цехів визначається за нормами у залежності від кількості виробничих робітників. Для механічного цеху одиничного і малосерійного виробництва - 1.2-2.2%, середньосерійного виробництва - 0.9-1.9%, великосерійного виробництва - 0.6-1.6%, масового виробництва - 0.1-1.4%. Менше значення відповідає кількості виробничих робітників цеху більше 700 чол., більше - кількості виробничих робітників менше 75. Норми дані для умов централізації табельного обліку і бухгалтерських розрахунків на заводі, тобто ці працівники в склад працюючих не входять. Для першої зміни кількість службовців приймають рівною 70% загальної кількості службовців.
До категорії молодшого обслуговуючого персоналу відносяться прибиральники конторських і побутових приміщень. Їх кількість визначають за нормою - один чоловік на 500-600 м2 площі вказаних приміщень.
Підсумки розрахунку зводять у зведену відомість загальної кількості працюючих (табл.4).
Таблиця 4