1.3. Тип виробництва та форма організації робіт

Тип виробництва визначають орієнтовно [1, с.42]. Виходячи з типу виробництва, визначають відповідну форму організації робіт [1, с.42; 2,с.59].

Виробничі процеси поділяють на потокові і непотокові. Потокова форма організації робіт характерна для масового, багатосерійного і частково для серійного виробництва. Непотокова - для серійного, малосерійного і одиничного виробництва.

Для потокового виробництва такт випуску визначають за формулою:

де Ф_о - ефективний річний фонд часу роботи устаткування, год [1,с.34];

N - річна програма випуску виробів, шт.

1.4 Склад цеху

Склад виробничих відділень і дільниць цехів визначається характером виробів, що виготовляються, технологічним процесом, програмою випуску та організацією виробництва. Типовий склад механоскладального цеху приведений в [1, с.13; 2, с.41,177; 3, с.263].

В склад механоскладальних цехів входять:

1) виробничі відділення і дільниці; 2) допоміжні відділення; 3) службові приміщення; 4) побутові приміщення.

Виробничі відділення і дільниці служать для розміщення обладнання і робочих місць, які необхідні для виконання виробничого процесу обробки деталей, складання вузлів і виробів.

До допоміжних відділень цеху відносяться майстерні допоміжного характеру (заготівельні, заточні, ремонтні тощо), контрольні відділення, складські приміщення для основних матеріалів, заготовок, деталей, допоміжних матеріалів.

До службових приміщень відносяться приміщення для адміністративно-технічного персоналу, конструкторських і технологічних бюро, які розміщуються в цеху

Побутові приміщення служать для розміщення гардеробних, туалетів, душових, умивальників, медичних пунктів тощо.

1.5 Розрахунок загальної кількості технологічного устаткування, робочих місць та площі цеху

1.5.1 Основні металорізальні верстати

де Т_в - верстатомісткість механічної обробки, год.; К_з - середній коефіцієнт завантаження верстатів [1, с.65] (для укрупненого розрахунку можна приймати К_з= 0.8...0.85); отриману кількість верстатів округляють до більшого цілого числа В.

1.5.2 Робочі місця вузлового складання

де Т_с.в - трудомісткість вузлового складання, год.; Ф_р.м. -ефективний річний фонд часу робочого місця [1,с.34]; Щ - середня щільність роботи (середня кількість робітників, які приходяться на одне робоче місце); для малих виробів Щ = 1, для середніх Щ = 1.1...1.3, для крупних Щ =1.5...2.5; К_з=0.8...0.85 - коефіцієнт завантаження слюсарно - складальних місць. Отриману кількість робочих місць округляють до більшого цілого числа М_с.в