3.5 Норми технологічного проектування машинобудівних підприємств

Одним з питань, що вирішуються в процесі розробки технологічного планування, є встановлення норм відстаней між устаткуванням, ширини проїздів та проходів, розташування допоміжного технологічного устаткування дільниці, що забезпечують зручну та безпечну роботу обслуговуючого персоналу. Основним нормативним документом для цього служать норми технологічного проектування [7], які придатні для розробки технологічної частини проектів механообробних та складальних цехів на всіх стадіях їх проектування. Основні нормативні дані приведені в додатку Г цього методичного посібника.

В табл.Г1 приведені норми ширини проїздів при використанні різних транспортних засобів.

При визначенні відстаней між технологічним устаткуванням, а також між технологічним устаткуванням та іншими об'єктами дільниці згідно з табл. Г.2 треба базуватись на таких положеннях:

- відстані вказані від зовнішніх габаритів верстатів, з включенням крайніх положень рухомих частин, дверей, що відчиняються та постійних огороджень;

- норми відстаней між верстатами з різними габаритними розмірами вибирають по найбільшому з цих верстатів;

- габаритне креслення верстата включає виносне устаткування (пульти керування, електрошафи тощо), розташування якого визначено заводом - виготовлювачем;

- у разі обслуговування верстатів підвісними та мостовими кранами відстані від стін та колон до верстатів приймають згідно з можливостями обслуговування устаткування кранами;

- при встановленні верстатів біля площадки для складування деталей, заготовок тощо, відстань до площадок треба приймати в залежності від положення верстата рівним відповідно "л", "м" або "н";

- норми відстаней між верстатами, приведені в табл. Г.2, не розповсюджуються на роботизовані та комплексно - автоматизовані дільниці та верстати, які встановлюються на індивідуальні фундаменти; відстані між верстатами в них визначаються конкретними плануваннями дільниць з врахуванням конструкцій верстатів, транспортно - накопичувальних систем та умов їх обслуговування;

- у нормах відстаней не враховані канали для транспортування стружки, пристрої для транспортування деталей, місця для зберігання оснащення, крупних та важких деталей.

При розташуванні каналу для транспортування стружки між тильними сторонами двох ліній верстатів, встановлених на загальній фундаментній плиті, відстань між ними приймається: при транспортуванні дробленої стружки -"д" + 400 мм. Для верстатів, що встановлені на індивідуальні фундаменти, відстані між фундаментами повинно бути не менш, ніж: при транспортуванні дробленої стружки - 800 мм, витої - 1000 мм.

Норми відстаней для верстатів з механізованим міжопераційним транспортом приведені в табл. Г.3.

При використанні гнучких виробничих систем, які обслуговуються наземним індукційним робототехнічним транспортом, потрібно у місцях, де робокар робить поворот на 90 та більше градусів, розташовувати нерухомі предмети на відстані не менш, як 2600 мм від осі високочастотного кабелю, а на прямих дільницях - на відстані не менш, як 650 мм від нього.

Спосіб видалення та переробки стружки залежить від її кількості та виду. Типи конвеєрів для видалення стружки та їх основні параметри приведені в табл. Г.4 і Г.5.

При розробці технологічного планування, а також компонувальних планів, виникає необхідність визначення площі дільниці (цеху). На попередніх етапах проектування загальна площа може бути визначена за допомогою показника питомої загальної площі, яка приходиться на одиницю технологічного устаткування. Цей показник залежить від габаритних розмірів устаткування, що застосовується та розмірів транспортних засобів. В табл. Г.6 і Г.7 приведені значення питомої загальної площі, що приходиться на одиницю устаткування у залежності від виду та розмірів деталей, що обробляються, для різних типів виробництва. Слід відмітити, що у приведених таблицях питомі показники дані без урахування площі допоміжних служб (загальнозаводських складів, ремонтних баз, майстерні енергетика, дільниці для ремонту технологічного оснащення, заточувальної дільниці) та площ, які зайняті енергетичним та сантехнічним устаткуванням.

Допоміжні служби для корпусу уточняються в залежності від організаційної форми та об'єму виробництва на заводі. Орієнтовно загальну площу цеху з урахуванням допоміжних відділень можна визначити, збільшивши на 15 - 20% показники табл. Г.6 і Г.7.

Схеми розташування робочих місць складування у неавтоматизованому виробництві, а також схеми конвеєрних та автоматизованих ліній складання та відповідні їм норми відстаней, приведені на рис. Г.3 і рис. Г.4 та в табл. Г.8.

Типові норми для проектування цехових складів приведені в табл. Г.9.

Приклад виконання планування дільниці механічної обробки деталі наведено в [5, с.306].

При викреслюванні зображення верстата його контур визначають по крайнім виступаючим частинам. Деякі зображення верстатів приведені в [2, с.158 - 159].

При відсутності зображення верстата треба викреслити його контур у вигляді прямокутника на підставі відомих габаритних розмірів.

На підставі компонування визначають площу дільниць цеху і дані заносять в табл. 10.   

Таблиця 10