5.7. Після прибуття на місце роботи провести цільовий інструктаж з охорони праці всім членам бригади з розписом кожного в наряді. Чітко розподілити обов'язки між виконавцями.

5.8. Заземлити проводи та устаткування, з яких знята напруга, переносними заземлювальними штангами відповідно до наряду. На дільницях змінного струму заземлити провід групового заземлення переносними заземлювальними штангами через кожні 200 м.

5.9. Здійснити допуск бригади до виконання робіт.

6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1. Розкочування проводу групового заземлення

6.1.1. Зупинити автомотрису з розкочувальною платформою біля опори, на якій анкерується провід групового заземлення.

6.1.2. Загальмувати платформу шляхом встановлення гальмових башмаків під обидві колісні пари з різних сторін платформи.

6.1.3. Відчепити автомотрису від платформи. Приєднати до її автозчепа кінець проводу, який розкочується, і розкотити його в першому прольоті зі швидкістю не більше 10 км/год. Зупинити автомотрису за першою опорою на відстані 10 – 15 м.

6.1.4. Від'єднати провід від автозчепа та повернути автомотрису назад до першої опори. Прошити провід навколо опори (з польової сторони), приєднати його до автозчепа автомотриси і продовжити розкочування до наступної опори.

Зазначені операції по розкочуванню і прошиванню проводу повторюються біля кожної опори з обережністю, яка виключає защемлення та пошкодження проводу. Для запобігання пошкодження проводу об фундамент на першій опорі кріпиться з польової сторони вертикальний дерев'яний брус.

6.1.5. Розкатаний до останньої опори провід від'єднати від автозчепа, автомотрису повернути до розкочувальної платформи, зчепитися з нею, вилучити з під колісних пар гальмові башмаки. Відрізати розкатаний провід від барабана.

Одночасно з розкочуванням біля кожної опори, вивантажувати арматуру кріплення, ізолятори і захисні пристрої (діодний заземлювач, іскрові проміжки).

Під час розкочування між керівником робіт, який знаходиться на автомотрисі, і електромонтерами на розкочувальній платформі для гальмування барабана повинен підтримуватися постійний радіозв'язок з використанням переносних радіостанцій.

6.1.6. Відправити автомотрису в зчепі з розкочувальною платформою на станцію примикання на правах господарчого поїзда порядком, встановленим Інструкцією з руху поїздів. При роботі на станційних коліях оформити запис у “Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і контактної мережі“ ф. ДУ-46.

6.2. Витяжка та анкеровка проводу групового заземлення

6.2.1. Окінцювати провід кінцевим затискачем (тип затискача встановлюється в залежності від марки проводу). За допомогою драбини встановити на проводі, який потрібно замінити, натяжний затискач не ближче 1 м від ізолятора анкеровки. Закріпивши на ньому і на опорі, через струбцину, поліспаст на 5 кН (500 кгс), розвантажити вузол анкеровки та від'єднати провід, який потрібно замінити, від ізолятора анкерного вузла. Замінити, при необхідності, ізолятор або зношені деталі анкерного вузла на нові.

6.2.2. Підняти “вудкою“ окінцьований новий провід і з'єднати його з ізолятором анкерного вузла. Приєднати до нового проводу звільнений кінець старого проводу двома живильними затискачами (тип їх встановлюється в залежності від марки і перерізу проводу). Перевести навантаження з поліспаста на анкеровку проводів, зняти поліспаст, струбцину і натяжний затискач.

6.2.3. За допомогою драбин на конічних залізобетонних опорах або безпосередньо з опор, завісити на сідла старого троса групового заземлення розкочувальні ролики і підняти поліспастом або капроновою “вудкою“ розкатаний по землі новий провід і укласти його в розкочувальний ролик послідовно на кожній опорі, починаючи від анкерної, на якій закріплений новий провід.

6.2.4. Після завершення підіймання та укладання проводу в ролики зробити його витяжку спочатку вручну, а потім поліспастом, закріпленим через струбцину на опорі, поруч з анкерним вузлом, і на натяжному затискачі, який встановлено на проводі.

Тяжіння в проводі не повинно перевищувати 400 кгс. Тяжіння можна відрегулювати по стрілах прогину старого проводу (вони повинні збігатися).

6.2.5. Відрізати зайвий кінець проводу з розрахунком на окінцювання в кінцевому затискачі і з'єднання його з ізолятором анкерного вузла. Встановити на проводі кінцевий затискач, тип якого вибирається в залежності від марки проводу.

6.2 6. З'єднати новий провід зі старим двома живильними затискачами, встановивши їх не ближче 1 м від опори. Навантажити поліспаст до появи слабини в анкерному вузлі. Від'єднати старий провід від ізолятора. При необхідності замінити ізолятор і зношені деталі анкерного вузла. Приєднати до ізолятора новий провід. Зняти поліспаст, струбцину і натяжний затискач.

6.3. Заміна зношеного групового заземлення

6.3.1. Закріпити на опорі поліспаст (3) струбциною (2) вище кронштейна і з його допомогою підняти новий трос і викласти його з монтажного ролика(8). За допомогою гака (7), завішеного на новий провід (6), зачепити гаком старий провід (5) і разом з новим проводом вийняти поліспастом старий провід із сідла, попередньо знявши в сідлі плашку. При необхідності замінити ізолятор, сідло або зношені деталі кронштейна. При опусканні поліспастом проводів (з'єднаних гаком) укласти новий провід у сідло і закріпити його плашкою (рис. 7.3).

Робота виконується безпосередньо з опор, а на конічних залізобетонних опорах – з приставних драбин 7 – 9 м.

6.3.2. На залізобетонних опорах замінити, при необхідності, дерев'яні або полімерні прокладки для кріплення заземлюючого спуска.

П ідняти “вудкою“ новий відрізок заземлювального спуска і приєднати його до верхнього хомута або закладної деталі на опорі і, натягнувши його вручну уздовж опори, приєднати до основних хомутів, закладних деталей, до дерев'яних прокладок і до нового проводу групового заземлення, не допускаючи контакту заземлюючого спуска з поверхнею опори, а також із кронштейном ВЛ до 1 кВ (при його наявності). З'єднання робити плашковими затискачами (деталь КС-066). Місця з'єднання очистити від фарби і зачистити наждаковим полотном до металевого блиску і нанести мастило.

Рис. 7.3. Схема перекладки проводів групового заземлення:

1 – опора; 2 – струбцина; 3 – поліспаст 5 кН (500 кгс); 4 – ведуча вітка поліспаста; 5 – старий провід групового заземлення; 6 – новий провід групового заземлення; 7 – гак; 8 – монтажний ролик

6.3.3. Перез'єднати зі старого проводу на новий заземлювальні спуски до захисних пристроїв і від опори до проводу групового заземлення. Опустити вниз поліспастом старий провід, зняти гак, монтажний ролик, поліспаст і струбцину з опори.

6.3.4. Виконати аналогічні операції по перекладці нового проводу замість старого і переключенню на нього заземлення опор по черзі на всіх інших опорах (див. п.п. 6.3.1 – 6.3.3).

6.3.5. При необхідності, замінити захисний пристрій (ІП або ДЗ), а також заземлювальні провідники від них до тягової рейки. Заміна заземлювальних провідників виконується порядком і з дотриманням технічних вимог, які викладені у п. 6.2 Технологічної карти № 7.2.

6.3.6. Послабити на анкерних опорах (із приставної драбини), а потім зняти живильні затискачі, які з'єднують старий і новий провід. Старий провід опустити на землю і змотати його в бухту.

6.3.7. Перевірити правильність монтажу всіх елементів групового заземлення і справність захисного пристрою.

7. Закінчення робіт

7.1. Зняти заземлювальні штанги.

7.2. Зібрати матеріали, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і завантажити їх на транспортний засіб.

7.3. Дати повідомлення енергодиспетчеру про закінчення робіт.

7.4. Повернутися на виробничу базу ЕЧК.

Технологічна карта № 7.4.

ЗАМІНА ІНДИВІДУАЛЬНИХ

ЗАЗЕМЛЕНЬ ОПОР НА ГРУПОВЕ

1. Склад виконавців

Електромонтер 5 розряду 2

Електромонтер 4 розряду 1

Електромонтер 3 розряду 1

2. Умови виконання робіт

Робота виконується:

2.1. Зі зняттям напруги і заземленням із застосуванням автомотриси (автодрезини) і розкочувальної платформи для розкочування проводів групового заземлення; з використанням приставних драбин 7 – 9 м для його монтажу на залізобетонних конічних опорах; з підійманням на висоту.

Розкочування проводу виконується у “вікно“, тривалістю не менше 30 хв.

2.2. По наряду і наказу енергодиспетчера. При роботі на станційних коліях - за узгодженням з черговим по станції, на перегоні та головних коліях станції, а також на ділянках обладнаних диспетчерською централізацією – з поїзним диспетчером.