6. Схема послідовного технологічного процесу а. Монтаж репелентного захисту

6.1. Монтаж репелентного проводу

6 .1.1. За допомогою ізолюючої знімної вишки або автомотриси і навісної драбини піднятися на ригель жорсткої поперечки. Установити на поперечині вузли кріплення (1) репелентного проводу (рис. 4.23).

Рис. 4.23. Жорстка поперечина (ригель) з електрорепелентним захистом:

1 – вузол кріплення (штанга різьба-вушко, болт крюковий, куточок опорний); 2 – жорстка поперечина; 3 – сідлообразний ізолятор; 4 – репелентний провід; 5 – опорний ізолятор ШФ-10В; 6 – електричний з'єднувач репелентного проводу; 7 – несучий трос крайньої колії (проводи і деталі інших колій не показано); 8 – антенний провід; 9 – покажчик небезпечного місця; 10 – місце підвісу для антенного проводу

6.1.2. Один кінець підготовленого репелентного проводу (4) підняти наверх “вудкою“ і пропустити усередині ригеля (2) по всій його довжині паралельно подовжньої його осі, один кінець проводу заанкерувати за штангу з “вушком“ у вузлі кріплення (1) через сідлообразні або горішкові ізолятори (3) на висоті 150 – 200 мм над нижньою площиною ригеля.

6.1.3.Витягнути провід і, аналогічним порядком. заанкерувати другий кінець проводу за вузол кріплення на іншому кінці жорсткої поперечини. Тяжіння в проводі повинне бути не більше 2,5 кН (250 кгс).

6.1.4.Закріпити на одному-двох опорних ізоляторах (5) провиснувшу середину репелентного проводу. Приєднати до репелентному проводу з боку монтажу антени (8) електричний з'єднувач (6) перерізом не менше 25 мм²

6.2. Армування ригелів і опор для антенного проводу

6.2.1. На всіх ригелях, крім крайніх, на нижній фермі ригеля обладнати місця підвісу для антени (10), для чого “вудкою“ підняти наверх деталі кріплення; підвіс, болт крюковий, сергу, ізолятор з сідлом.

В ідстань між контактною підвіскою крайньої колії і антеною повинна бути не менше 2,5 м, що забезпечує безпеку потенціалу і надійність відлякуючої дії на птахів. Величина потенціалу визначається відстанню від антени до контактної підвіски, а розрядний струм залежить від її довжини (рис. 4.24).

Рис. 4.24. Схема репелентного захисту:

1 – жорстка поперечка; 2 – репелентний провід; 3 – електричний з'єднувач; 4 – антена

Вузол I	Вузол II
1 – хомут;	1 – затискач клиновий (деталь КС-035);
2 – штанга пестик-подвійне вушко (деталь КС- 175);	2 – ізолятор ПТФ-70
3 – затискач клиновий (деталь КС-035);	3 – серга Ср-4,5 (деталь КС-075);
4 – ізолятор ПТФ-70	4 – затискач плашечний

6.2.2. На опорах, де буде анкероватися антенний провід, з робочої площадки автомотриси, безпосередньо з опори або з приставної драбини 9 м (на центрифугованій залізобетонній опорі) установити на рівні несучого тросу хомут, штангу і ізолятор для анкеровки (рис. 4.24, вузол 1).

6.3. Розкочування і монтаж антенного проводу

6.3.1. Розкотити вручну уздовж контактної мережі, із внутрішньої сторони опор жорстких поперечок, що захищаються, провід для живлячої антени з прошиванням його через нижні фіксуючі троси. При великій довжині антенного проводу зробити його секціювання (кожна секція повинна мати довжину в межах 200 – 250 м), з'єднавши секції між собою через ізолятор (рис. 4.24, вузол 2).

6.3.2. Підняти капроновою “вудкою“ кінець антенного проводу, закінцьований на кінцевим затискачем, і з'єднати його з ізолятором в вузлі анкеровки на опорі.

6.3.3. Витягаючи провід вручну, підняти його “вудкою“ і закласти в сідло місця підвісу на кожнім ригелі, не закріплюючи його плашками.

6.3.4. На другому анкеруємому кінці антенного проводу установити натяжний затискач, а на опорі в анкеровочному вузлі – струбцину і з'єднати їх між собою поліспастом на 5 кН (500 кгс), витягнути провід остаточно. Тяжіння його не повинно перевищувати 3 кН (300 кгс). Примірити кінець проводу і відрізати з урахуванням закінцювання в кінцевому затискачі. Закінцювати в кінцевий затискач і приєднати до ізолятора в анкеровочному вузлі аналогічно, як і перший кінець антенного проводу.

6.3.5. Виправити у вертикальне положення підвісні ізолятори на ригелях і закріпити антенний провід у сідлах плашками.

6.3.6. Приєднати до антени електричні з'єднувачі, установлені на репелентному проводі. Установити знаки – покажчики (червона стріла) небезпечного місця (9) на нижньому кутнику жорсткої поперечини (ригеля) (рис. 4.23).

При приєднанні електричного з'єднувача до репелентів і антенного проводу попередньо очистити контактні поверхні проводів і затискачів від бруду і змащення ганчіркою, змоченою в розчиннику, а потім зачистити до блиску металевою щіткою або наждаковим полотном. В алюмінієвих і сталеалюмінієвих проводів попередньо наноситься тонкий шар технічного вазеліну або змащення ЗЕС і, не знімаючи її, зачищається поверхня до блиску металевою щіткою.

6.3.7. Керівнику робіт перевірити змонтовану систему захисту на відповідність нормам проектної документації.