6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1. I етап. Роботи під напругою

6.1.1. На робочу площадку знімної вишки піднятися виконавцю робіт і помічнику, завісити шунтуючі штанги на контактний провід і фіксатор.

6.1.2. Знаходячись відносно контактного проводу з зовнішньої сторони зиґзаґа, від’єднати фіксуючий затискач від контактного проводу. Підв'язати додатковий фіксатор в'язальним дротом до основного стрижня фіксатора.

При подвійних контактних проводах після від'єднання додаткові стрижні зв'язати між собою, потім прив'язати до основного стрижня фіксатора.

6.1.3. Від’єднати косі підтримуючі струни чи жорсткі розпірки, а при наявності, і струни, що страхують, від основного стрижня фіксатора і закріпити їх за нижні частини опорних струн.

6.1.4. Не торкаючись фіксатора і струмовідних частин, зняти шунтуючі штанги вишки з фіксатора, потім з контактного проводу і дати команду від'їхати з вишкою від старого фіксатора.

6.1.5. Виконавцю і помічнику спуститися з робочої площадки вишки на землю. Одному з електромонтерів, що знаходилися на землі, відвести ізолюючою штангою фіксатор від контактного проводу, розташувати його паралельно осі колій, і підтримувати в такім положенні.

6.2. II етап. Роботи поблизу частин, що знаходяться під напругою

6.2.1. Ізолюючу знімну вишку установити під місцем кріплення на опорі (консолі) відведеного фіксатора. Двом електромонтерам піднятися на робочу площадку вишки до місця кріплення фіксатора на опорі чи на консолі. Закріпити на опорі чи на консолі струбцину з роликом і “вудкою“ вище фіксаторного кронштейна. Один кінець “вудки“ прив'язати за ізолятор старого фіксатора.

6.2.2. По команді виконавця другий кінець «вудки» натягнути до повного ослаблення ізолятора у вушку фіксаторного кронштейна. Розшплинтувати валик чи відвернути гайку болта, від’єднати фіксатор від кронштейна і опустити його на землю за допомогою “вудки“ ізолюючої штанги.

6.2.3. Прив'язати новий фіксатор до «вудки», підняти до фіксаторного кронштейна, а другий кінець підняти ізолюючою штангою до горизонтального положення. З'єднати фіксаторний ізолятор із кронштейном.

6.2.4. Електромонтерам спуститися з вишки на землю, установити вишку на колію, поблизу місця фіксації контактного проводу.

6.2.5. Електромонтеру ізолюючою штангою підвести новий фіксатор до контактного проводу на відстань 1 м, не допускаючи зіткнення фіксатора з проводом.

6.3. III етап. Роботи під напругою

6.3.1. Виконавцю і помічнику піднятися на робочу площадку знімної ізолюючої вишки, завісити одну шунтуючу штангу вишки на контактний провід, а другою штангою перевірити справність фіксаторного ізолятора, доторкаючись кінцем шунтуючої штанги до основного стрижня фіксатора.

6.3.2. Переконавшись в справності ізолятора, завісити шунтуючу штангу на фіксатор і закріпити фіксуючі затискачі на контактному проводі.

6.3.3. До основного стрижня фіксатора прикріпити косі підтримуючі струни, чи за необхідністю, жорсткі розпірки. Перевірити величину зиґзаґа контактного проводу і регулювання фіксатора.

При перевірці і регулюванні фіксатора звернути особливу увагу на правильність установки фіксуючого затискача (деталь КС-049) на контактному проводі. Затискач необхідно розташовувати так, щоб зусилля від зиґзаґа було спрямовано убік основної “щоки“. Гайки (контргайки) повинні бути затягнуті і знаходитися з боку основної “щоки“, тобто з внутрішньої сторони зиґзаґа.

Відстань між контактним проводом і основним стрижнем зчленованого фіксатора повинне бути 350 +50 мм на прямих ділянках колії і кривих радіусом 2000 м і менше. На вітрових ділянках, при швидкості руху поїздів більше 120 км/год, зазначені відстані збільшити на 50 мм.

Зсув додаткового фіксатора уздовж колії щодо середнього положення в місці кріплення до контактного проводу не повинен перевищувати при крайніх значеннях температури 1/3 довжини фіксатора .

6.3.4. По закінченні перевірки і регулювання установленого фіксатора виконавцям зняти шунтуючі штанги і зійти на землю. Від’єднати башмак заземлювальної штанги від тягової рейки. Вишку перемістити до наступного місця робіт.