6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1. Демонтаж фіксатора

6.1.1. Зупинити автомотрису під старим фіксатором. Розгорнути робочу площадку убік кріплення фіксатора на опорі, кронштейні, фіксаторній стійці чи фіксуючому тросі. На огородженні вишки зробити позначку положення контактного проводу.

6.1.2. За допомогою поліспаста або блоків БР-300 зняти навантаження з фіксатора, від’єднати додаткові фіксатори від контактного проводу і підв'язати до основного стрижня фіксатора.

Розвантажити від навантаження зиґзаґа контактного проводу поліспаст чи блоки БР-300 і зняти їх.

6.1.3. Від’єднати підтримуючі косі струни, що страхують жорсткі розпірки від основного стрижня фіксатора. Від’єднати фіксатор з ізолятором від вузла кріплення на фіксаторному кронштейні консолі чи фіксаторній стійці й опустити на підлогу робочої площадки, а потім униз на підлогу автомотриси.

6.2. Монтаж нового фіксатора

6.2.1. Підняти підготовлений фіксатор у зборі на робочу площадку автомотриси. З'єднати його ізолятор із кронштейном, установленим на опорі, стійці або на консолі.

6.2.2. Приєднати до основного стрижня фіксатора підтримуючі косі, струни, що страхують чи жорсткі розпірки.

Струни, що страхують, встановлюють в основному на зворотні фіксатори зі стрижневими ізоляторами, із кріпленням їх на відстані не менш 0,5м від ізолятора.

6.2.3. За допомогою поліспаста чи блоків БР-300 установити зиґзаґ контактного проводу в колишнє положення (за оцінкою на огородженні площадки), переміщаючи фіксаторну стійку по основному стрижню фіксатора і зафіксувати контактний провід фіксуючим затискачем так, щоб зусилля від зиґзаґа було спрямовано убік основної “щоки“. Гайки (контргайки) повинні бути затягнуті і знаходитися з боку основної “щоки“, тобто з внутрішньої сторони зиґзаґа.

6.3. Регулювання фіксатора

6.3.1. Відрегулювати горизонтальне і вертикальне положення основного стрижня зчленованого фіксатора косими підтримуючими струнами чи жорсткими розпірками. Установити необхідна відстань між контактним проводом і основним стрижнем фіксатора. Воно повинно відповідати значенням приведеним у табл. 3.1.

Відстань від робочого контактного проводу до фіксуючого троса, що перетинає вітки анкеруємого проводу або фіксує відтягнення повинне бути не менше зазначених у таблиці для основного стрижня зворотного фіксатора.

Таблиця 3.1.

Місце встановлення фіксатора	Мінімальна допустима відстань від контактного проводу до основного стрежня фіксатора (мм)
	прямого	зворотнього
Прямі і криві ділянки колії радиусом більше 2000 м	350 +50	450 +50
Криві ділянки колії радиусом 2000 м та менше	300 +50	400 +50

Примітка: У вітрових місцях при швидкості руху поїздів більш 120 км/год зазначені відстані збільшують на 50 мм.

6.3.2. При заміні фіксатора на перехідній опорі спряжіння анкерних ділянок перевірити відстань між робочим контактним проводом і проводом вітки, що відходить, під її фіксатором.

Відстань повинна бути на неізолюючих спряженнях 200 мм, на ізолюючих спряженнях з неізольованими консолями 400 мм, а на ізолованих спряженнях з ізольованими консолями 500 мм.

6.3.3. При заміні простого (у т.ч. і гнучкого) чи додаткового стрижня зчленованого фіксатора перевірити величину його зсуву уздовж колії в місці кріплення до контактного проводу. Величина зсуву не повинна перевищувати при крайніх значеннях температури 1/3 довжини фіксатора в обидва боки від середнього положення.

6.3.4. При заміні гнучкого фіксатора перевірити відстань від кінця стрижня фіксатора у вузлі кріплення до рівня контактного проводу. Відстань повинна бути 90 мм. При необхідності регулювання цей розмір забезпечують шляхом зсуву місця кріплення фіксатора на консолі чи на опорі.

Примітка. Заміна подвійних рознесених фіксаторів контактного проводу (у кривих малого радіуса) проводиться одночасно для обох фіксаторів, за допомогою двох поліспастів на 5 кН (500 кгс). Один блок кожного поліспаста кріпиться за краї поділяючого фіксатори коромисла, другий блок – за контактний провід.