Утворення Київської держави. Теорії її походження

Поява Давньоруської держави у IX ст. - це результат взаємодії різноманітних чинників в усіх сферах не тільки тогочасного суспільства, а й сивої давнини. Система господарства східних слов'ян ґрунтувалася на землеробстві, допоміжну роль відігравало розвинуте скотарство та сільські промисли. Вдосконалення землеробських знарядь у VII - IX ст., підвищення продуктивності праці, зростання виробництва додаткового продукту спричинили кардинальні зміни в соціальній сфері. Поглиблювалася класова диференціація -землевласники перетворювалися на феодалів, а вільні общинники ставали феодально залежним населенням, що створювало передумови для активного державотворчого процесу. Відокремлення ремесла від сільського господарства, зародження товарного виробництва у VIII - X ст. зумовили помітну активізацію внутрішнього обміну та розширення зовнішньої торгівлі. Особливо жвавими були торговельні зв'язки з Великою Моравією, Болгарією, Хазарією, Візантією та іншими країнами. Розширення торгівлі, з одного боку, сприяло збагаченню слов'янської родоплемінної знаті, посилювало диференціацію суспільства, з іншого - надзвичайно гостро ставило питання про надійний захист важливих торговельних шляхів.

Проблема походження Київської Русі протягом тривалого часу була дискусійною. Ще в XVIII ст. німецькі історики Г.З. Байєр та Г.Ф. Міллер висунули норманську концепцію походження Київської держави. Її сенс полягає у тому, що Київську Русь створили виходці зі Скандинавії (нормани, варяги).

Основні аргументи норманської теорії:

23

1. Розповідь у «Повісті времінних літ» про призначення варязьких князів (Рюрик, Синеус, Трувор).

2. Термін «Русь» має скандинавське походження.

3. Перші правителі Київської Русі були скандинавами (Рюрик, Олег,

Ігор).

4. Повідомлення римських істориків про дикість і відсталість слов'ян.

Цю концепцію рішуче критикував М. Ломоносов, який написав гнівну відповідь німцям, відводячи первинну роль слов'ян у створенні Київської Русі. Твердження М. Ломоносова дістали назву антинорманської концепції. Її суть полягає у тому, що Давньоруська держава була створена самими слов'янами. Її основні положення:

1. Наявність об'єктивних соціально-економічних передумов для формування державності (удосконалення знарядь праці, відділення ремісництва від землеробства, майнова диференціація, відокремлення знаті).

2. Незначущість присутності скандинавів на землях східних слов'ян .

3. Відсутність підстав, які б зумовили більш високий рівень соціально-економічного розвитку скандинавів, ніж слов'ян.

4. Існування у слов'ян значних військово-племінних союзів.

5. Походження назви «Русь» від назви р. Рось - правої притоки Дніпра.

Звичайно, ніхто не може заперечити впливу варягів на формування давньоруської держави. Наприкінці І тисячоліття н.е. скандинави виявили неабияку воєнно-політичну активність майже на всьому європейському узбережжі - Франції, Німеччині, Англії, Іспанії та ін. Київська Русь не була осторонь цього процесу. Безперечне й скандинавське походження Рюрикової династії. Але формування державності у слов'ян - це складний і тривалий процес, що розвивався в руслі загальноєвропейської традиції, а зародження цієї державності слід шукати в першій половині І тисячоліття н.е. в Антській державі. У будь-якому випадку, з норманами чи без них, слов'яни були у змозі зробити останній крок на шляху від розпаду первіснообщинного устрою до ранньофеодальної спільноти й виникнення держави.