
- •7.Основні теореми про рівносильність рівняння
- •8.Рівняння
- •9.Основні теореми про рівносильність рівняння
- •11.Основні елементарні функції
- •12.Тригонометричні функції
- •13.Перетворення графіків функцій
- •14.Прогресії
- •15.Арифметична прогресія
- •16.Геометрична прогресія
- •19.Елементи комбінаторики
- •20.Початки теорії імовірностей
- •21.Елементи статистики
- •1.Геометричні фігури на площині
- •3.Чотирикутники
- •4.Многокутники
- •5.Коло, круг
- •6.Координати і вектори на площині
- •7.Прямі та площини в просторі
- •8.Многогранники
- •9.Тіла обертання
- •10.Координати і вектори в просторі
14.Прогресії
Функцію, областю визначення якої є множина всіх натуральних чисел, називають числовою послідовністю. Зазвичай, числову послідовність задають її n - м елементом. Прикладами числових послідовностей є арифметична та геометрична прогресії.
15.Арифметична прогресія
Арифметичною прогресією називають послідовність a1,a2,a3,...,an,..., кожний член якої, починаючи з другого, дорівнює попередньому, до якого додається одне й те саме число d, яке називають різницею арифметичної прогресії:
an+1 = an + d.
Наприклад, 1, 2, 3, 4, 5, 6,..., n,... - арифметична прогресія, в якій a1 = 1, d = 1; 2, 4, 6,...,2n,... - арифметична прогресія, в якій a1 = 2, d = 2. В арифметичній прогресії n-й член визначається формулою
an = a1 + d(n - 1),
де n - номер члена, an - n-й член, a1 - перший член, d - різниця прогресії.
Кожний член арифметичною прогресії, починаючи з другого, дорівнює середньому арифметичному двох сусідніх членів:
Сума перших n членів арифметичної прогресії дорівнює середньому арифметичному першого і n-го членів цієї прогресії ,помноженому на їх кількість:
Суму перших членів арифметичної прогресії можна знайти і за формулою:
16.Геометрична прогресія
Геометричною прогресією називають послідовність b1,b2,b3,...,bn,..., кожний член якої, починаючи з другого, дорівнює попередньому, помноженому на одне й те саме число q (q ≠ 0, |q| ≠ 1), яке називають знаменником геометричної прогресії.
bn+1 = bn•q, де q ≠ 0, q ≠ 1.
Наприклад,
1,
3, 9,...,3n-1,...
- геометрична прогресія, в якій b1 =
1,q = 3;
- геометрична прогресія, в якій
В геометричной прогресії n-й член визначається формулою
bn = b1•qn-1,
де n - номер члена, bn - n-й член, b1 - перший член, q - знаменник прогресії.
Суму n перших членів геометричної прогресії можна знайти за формулою
Нескінченно спадна геометрична прогресія
Нескінченно спадна геометрична прогресія – це нескінченна геометрична прогресія, знаменник q якої за модулем є меншим від 1, тобто |q| < 1.
Сума всіх членів нескінченної спадної геометричної прогресії
Sn = b1 + b2 + ... + bn + ...
є скінченним числом, яке визначається формулою
Похідною
функції y = f(x) у точці Х називають число,
до якого прямує відношення
Похідну функції f(x) позначають f'(x).
Фізичний зміст похідної. Якщо матеріальна точка рухається прямолінійно і її координата змінюється за законом S = S(t), то швидкість її руху v(t) у момент t дорівнює похідній S'(t):
v(t) = S'(t).
|
Геометричний зміст похідної: значення похідної функції y = f(x) у точці x0 дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної до графіка функції в точці з абсцисою x0: y' = f'(x0) = k = tgα. |
Похідні основних елементарних функцій:
(C)' = 0, де С - деяка стала;
(x)' = 1;
(ex)' = ex;
(xn)' = n•xn - 1;
(sin x)' = cos x;
(cos x)' = -sin x.
Основні правила диференціювання:
(c•u)' = c•u';
(u ± v)' = u' ± v';
(u•v)' = u'v + uv';
Похідна складної функції f(g(x)) обчислюється за правилом (f(g(x)))' = f'(g(x))•g'(x).
Застосування похідної для дослідження функцій Якщо y'(x) > 0, то функція зростає. Якщо y'(x) < 0, то функція спадає. Якщо y'(x) = 0 (або не існує), то в точці x = x0 знаходиться екстремум функції (максимум або мінімум).
17. Первісна та визначений інтеграл
Функція
F(x) називається первісною для функції
f(x), якщо F'(x) = f(x), або записують (невизначений
інтеграл)
Основні
правила інтегрування:
Первісні деяких функцій:
• |
|
• |
|
• |
|
• |
|
• |
|
Визначений
інтеграл записується у вигляді формули
Ньютона-Лейбніца
Основні властивості визначеного інтеграла:
• |
|
• |
|
• |
|
• |
Якщо a < c < b, то
|
• |
|
|
Геометричний зміст визначеного інтеграла:
|
|
Площа
фігури, обмеженої графіками функцій
f(x), g(x) і прямими х = а і х = b дорівнює:
|
Приклад