- •7.Основні теореми про рівносильність рівняння
- •8.Рівняння
- •9.Основні теореми про рівносильність рівняння
- •11.Основні елементарні функції
- •12.Тригонометричні функції
- •13.Перетворення графіків функцій
- •14.Прогресії
- •15.Арифметична прогресія
- •16.Геометрична прогресія
- •19.Елементи комбінаторики
- •20.Початки теорії імовірностей
- •21.Елементи статистики
- •1.Геометричні фігури на площині
- •3.Чотирикутники
- •4.Многокутники
- •5.Коло, круг
- •6.Координати і вектори на площині
- •7.Прямі та площини в просторі
- •8.Многогранники
- •9.Тіла обертання
- •10.Координати і вектори в просторі
11.Основні елементарні функції
|
Лінійна функція має вид і Число н |
|
Квадратична функція має вид
Її
графіком є парабола з вершиною в точці
з координатами:
|
|
Показникова функція має вид
При a > 1 функція зростаюча, а при a < 1 - спадна. |
|
Логарифмічна функція має вид
При a > 1 функція зростаюча, а при a < 1 - спадна. |
12.Тригонометричні функції
|
Візьмемо
на координатній площині коло радіуса
1 з центром у початку координат.
При
русі точки A по колу у напрямі проти
годинникової стрілки змінюється кут
α. Ордината точки A називається синусом α
(sin α);
абсциса – косинусом α
(cos α).
По визначенню тангенс і котангенс кутів:
Графік
функції y = sin α приведено на рисунку.
Функція непарна: sin(-α) = -sin α. На цьому ж рисунку приведено і графік функції y = cos α, який зсунутий вліво від функції y = sin α на π/2. Обидві функціі періодичні с періодом T = 2π. Значення кожної із них змінюється в межах [-1; 1]. Визначені вони для будь-якого числа α. |
Тангенс і котангенс візначено для всіх α крім таких значень, для яких cos α = 0 або sin α = 0 відповідно.
|
Дотична t до одиничного кола в точці P0 називається віссю тангенсів. Ордината точки Tα дорівнює тангенсу числа α. Тангенс кута β є число від'ємне. |
|
Дотична q до одиничного кола в точці Pπ/2 називається віссю котангенсів. Абсциса точки Tα дорівнює котангенсу числа α. Котангенс кута β є число від'ємне. |
13.Перетворення графіків функцій
1. Графік функції y = -f(x) симетричний графіку функції y = f(x) відносно осі Ox. При цьому точки перетину графіка з віссю Ox залишаються незмінними. |
|
2. Графік функції y = f(-x) симетричний графіку функції y = f(x) відносно осі Oy. Точки перетину графіка з віссю Oy при цьому залишаються незмінними. |
|
3. Графік функції y = f(x - a) отримують зсувом графіка функції y = f(x) вздовж осі Ox вправо на a, якщо a > 0 (вліво на |a|, якщо a < 0). |
|
4. Графік функції y = f(x) + b отримують зсувом графіка функції y = f(x) вздовж осі Oy вгору на b, якщо b > 0 (вниз на |b|, якщо b < 0). |
|
5. Графік функції y = f(ax) при a > 1 отримують стисненням графіка y = f(x) вздовж осі Ox в a разів, при 0 < a < 1 – розтягом вздовж осі Ox в 1/a разів. При цьому точка перетину графіка з віссю Oy залишається незміною. |
|
6. Графік функції y = k•f(x) при 0 < k < 1 отримують стисненням графіка y = f(x) вздовж осі Oy в 1/k разів, при k > 1 – розтягом вздовж осі Oy в k разів. Точки перетину графіка з віссю Ox при цьому залишаються незмінними. |
|
