Контрольніпитання

1. Який порядок проведення інвентаризації?

2. Яке нормативне забезпечення проведення інвен­таризації?

3. Які основні вимоги висуваються щодо проведення інвентаризації?

4. Які види інвентаризацій ви знаєте?

5. Назвати основні документи процесу інвентаризації.

6. Охарактеризувати етапи проведення інвентари­зації.

7. Який порядок визначення результатів проведення інвентаризації?

8. Що називається пересортицею та правила її зара­хування?

9. Який порядок визначення природного убутку?

10. Яке документальне оформлення списання приро­дного убутку?

11 .Які способи фальсифікації результатів інвентари­зації ви знаєте?

12. Назвати особливості проведення інвентаризації по ініціативі правоохоронних органів.

13. Який порядок проведення аналізу результатів ін­вентаризації працівниками правоохоронних органів?

14. Які первинні матеріали підлягають збиранню та аналізу після проведеної інвентаризації працівниками правоохоронних органів?

12. Який порядок проведення інвентаризації членами робочої інвентаризаційної комісії та її документальне відображення?

/

ТЕСТОВІ ПИТАННЯ

1. У яких вимірах ведеться аналітичний облік:

а) у вартісних;

б) у кількісних та якісних;

в) у вартісних та кількісних.

2. Що відноситься до методів фактичної перевір­ки господарських операцій:

а) калькуляція;

б) інвентаризація;

в) оцінка.

3. Які відомі Вам види інвентаризацій:

а) первинна та повторна;

б) проста та складна;

в) раптова та суцільна.

4. На якій підставі ведеться складський облік:

а) на основі даних первинних документів;

б) на основі зведених даних;

в) на основі даних документів звітності.

5. Вимоги, що висуваються до проведення інвен­таризації:

а) синтетичні та аналітичні;

б) комісійність, раптовість, реальність ;

в) системність, публічність.

6. Назвіть основні документи процесу інвентари­зації:

а) наказ, зведені бухгалтерські документи;

б) наказ, інвентаризаційний опис, порівняльна відо­мість, протокол;

в) наказ, інвентаризаційний опис, складські карточки, порівняльна відомість, первинні бухгалтерські доку­менти.

7. Фактичні залишки більші чим облікові згідно проведеної інвентаризації — це:

а) надлишки;

б) нестача;

в) пересортиця.

8. Фактичні залишки менші чим облікові згідно проведеної інвентаризації — це: а) надлишки;

б) нестача;

в) природний убуток.

9. По результатах інвентаризації складається:

а) оборотна відомість;

б) сальдова відомість та баланс;

в) порівняльна відомість.

Розділ 5

Документальна ревізія та особливості її проведення за вимогою правоохоронних органів

1. ДОКУМЕНТАЛЬНА РЕВІЗІЯ: ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ

Найбільш ефективною та розповсюдженою з позиції правоохорон­ної практики є така форма документального і наступного контролю, як документальна ревізія.

Значна кількість злочинів, які пов’язані з розкраданнями держав­ного, приватного та суспільного майна, а також посадових та госпо­дарських злочинів викриваються шляхом проведення документальної ревізії.

Ревізія — це система контрольних дій, за допомогою яких за певний період часу, відповідно до програми ревізії, встановлюється законність, цілеспрямованість та економічна ефективність проведених господарських операцій, а також правильність дій посадових осіб при їх здійсненні. Кон­троль здійснюється на підставі вивчення бухгалтерських й інших докуме­нтів, чому ревізія і називається документальною [26, с.212].

Документальна ревізія є одним із найефективніших інструментів документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, установ, дотриманням законодавства з фі­нансових питань, достовірності обліку і звітності. З її допомогою здій­снюється також виявлення нестач, розтрат, привласнень і розкрадань коштів та матеріальних цінностей, попередження фінансових зловжи­вань [13, с.168].

Мета ревізії полягає у перевірці первинних документів, облікових реєстрів, бухгалтерської і статистичної звітності, матеріалів інвентари­зації грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, розкритті й попередженні розкрадань, порушень державної і фінансової дисциплі­ни, а також виявленні та мобілізації внутрішньогосподарських резер­вів [13. с.168].

Ревізія — перевірка на вимогу ревізійних, слідчих або судових ор­ганів законності, доцільності фінансово-господарської діяльності щодо вирішуваних завдань [13. с.169].

Види ревізій:

1. Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії поділяються: (позавідомчі ревізії; відомчі ревізії; внутрішньогосподарські ревізії). Позавідомчі ревізії, спрямовані на захист державних інтересів (повно­та внесків до бюджету платежів з прибутку підприємствами, правиль­ність використання бюджетних асигнувань тощо. Внутрішньо­господарські ревізії при збереженні великих відомчих структур у на­шій країні не отримали ще досить широкого розвитку.

Захисні функції як відомчої, так і ревізії взагалі залежать від реалі­зації у роботі контрольного апарату наступних принципів організації ревізійної перевірки: її своєчасності, раптовості, цілеспрямованості і всебічності [26, с.213].

2. За принципом організації ревізії поділяються на планові (за пла­ном) та позапланові (не передбачені цим планом) [26, с.213].

3. За обсягом операцій, що перевіряються, і документів: за пер­шою ознакою (обсяг операцій) виділяють ревізії повні, неповні, част­кові; за другою ознакою (обсяг документів, що перевіряються) розріз­няють тематичні, вибіркові, комплексні. При тематичній ревізії пере­віряється кожний документ, що належить до певного виду операцій, при вибірковій — деякі з таких документів. Комплексною вважається ревізія, де з одних видів операцій документи перевіряються суцільним методом, по інших — вибірково.

4. За ознакою повторюваності контрольних дій ревізії можуть бути: первинними; додатковими; повторними.

Первинна ревізія проводиться за первинним завданням, а також у випадках, коли вперше перевіряються відповідні документи. Повтор­на ревізія призначається тоді, коли необхідно перевірити висновки первинної, наприклад, якщо первинна ревізія була проведена поверхо­во або за відсутності матеріально відповідальних осіб (крім випадків, встановлених законом), при необґрунтованості виведення і в інших випадках. Компетенція ревізорів звичайно визначається у Законі України «Про державну контрольно-ревізійну службу України».

5. За методом проведення розрізняють ревізії суцільні й вибір­кові.

Під час суцільної ревізії перевіряють всі документи, пов’язані з певною операцією. Ця перевірка дає змогу усунути можливість про- пущення незаконних документів та повне уявлення про діяльність під­приємства.

Під час вибіркової ревізії аналізуються не всі документи бухгал­терської звітності, а тільки деякі з них. Ефективність цього методу за­лежить від способу вибору — хронологічного або систематичного.

За складом ревізійної групи розрізняють бухгалтерські та ком­плексні ревізії. До перших належать такі, які здійснюються ревізора- ми-бухгалтерами, до других — ті, що проводяться групою ревізорів рі­зних спеціальностей. Потреба у комплексній ревізії виникає тоді, коли накопичується значний обсяг інформації, що його ревізор-бухгалтер неспроможний досконально перевірити і необхідні ревізори других спеціальностей або, якщо необхідно, провести ревізію фінансово- господарської діяльності за значний період.

За наявності певних даних про здійснення розкрадань на якійсь конкретній ділянці виробництва можна точно визначити мету і обсяг перевірки та залучити відповідних фахівців, які всебічно перевірять господарську діяльність як з боку фактичного здійснення операцій, так і з боку відображення їх у бухгалтерському обліку.

Для проведення таких ревізій повинні залучатися товарознавці, технологи, економісти, будівельники і інші фахівці, що дозволить зна­чно розширити коло визначених питань.

При проведенні комплексної ревізії на вимогу слідчих органів не­має необхідності перевіряти всі сторони виробничої, фінансової й гос­подарської діяльності.