4. Принципи права інтелектуальної власності

До системи принципів права інтелектуальної власнос­ті входять загальні правові принципи, до яких належать: загальнообов'язковість норм права; несуперечність норм права і пріоритетність закону щодо інших нормативних актів; по­діл правової системи на загальносоціальне і юридичне право і диференціація останнього на публічне і приватне, матері­альне і процесуальне тощо; відповідність між об'єктивним і суб'єктивним правом, між нормами права і правовідносинами, між правом і процесом його здійснення; загальна формально-правова рівність суб'єктів права і водночас їх диференціація; справедливість, яка в об'єктивному праві дістає вияв у рівному масштабі оцінки поведінки й у відповідності юридичної відпо­відальності скоєному правопорушенню й ін.¹

Стосовно тих відносин інтелектуальної власності, які пере­бувають у сфері приватноправового регулювання, застосову­ються принципи приватного права, а стосовно тих відносин інтелектуальної власності, які перебувають у сфері публічно-правового регулювання, відповідно, діють принципи публіч­ного права. Зокрема, принципами приватного права є: авто­номія; добровільність; юридична рівність; диспозитивність; координація; загальний дозвіл; правовий захист приватного інтересу й ін.² Публічне право характеризують принципи: юридичної нерівності сторін; субординації; імперативності; обов'язковості; захисту публічних інтересів; захисту приват­них інтересів через захист інтересу публічного тощо.

Цивілістичними принципами у сфері регулювання відно­син інтелектуальної власності є такі загальні засади цивільного законодавства, сформульовані у ст. З ЦК України: 1) неприпус­тимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) свобода договору; 3) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 4) судовий захист цивільного права й інтересу; 5) справедливість, добросовісність і розумність. Ці принципи стосуються й права інтелектуальної власності. За­гальними для адміністративного права є принципи: законнос­ті; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівності громадян перед законом; демократизації нормотворчості й реалізації права; взаємної відповідальності держави і людини; принцип гуманізму і справедливості у взаєминах між держа­вою і людиною¹. Такі принципи певною мірою перетинаються із загальноправовими та цивілістичними принципами, однак мають і деякі особливості, які можуть проявлятися при регу­люванні відносин інтелектуальної власності.

Спеціальними принципами законодавства про інтелек­туальну власність є: непорушність права інтелектуальної власності; свобода творчості. До них може бути віднесений і принцип невідчужуваності особистих немайнових прав.

Зрештою, існують і мають ураховуватися принципи окре­мих правових інститутів законодавства про інтелектуальну власність. Зокрема, характерними для авторського права вва­жають принципи: поєднання особистих інтересів з інтересами суспільства; матеріального та морального заохочення автора; всебічної охорони прав та законних інтересів авторів; прин­ципами патентного права є: визнання за патентоволодільцем виключного права на використання запатентованого об'єкта; поєднання особистих інтересів автора з інтересами суспіль­ства; надання охорони лише патентоспроможним винаходам, корисним моделям, промисловим зразкам тощо.