Урок 3

Історія України 7 клас

ТЕМА. СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВИ З ЦЕНТРОМ У КИЄВІ.

Учні мають знати: як відбувався процес формування території Київської Русі; хронологічні межі правління перших київських князів; характеризу­вати внутрішню та зовнішню політику київських князів; основні наслідки походів проти Візантії; звідки походить назва «Русь».

Основні поняття: «держава», «князь», «Русь», «династія» «східносло­в'янські племенні союзи».

Основні дати:

кінець V — 30-ті роки VI ст. — час правління Кия;

860—882 рр. — час правління князя Аскольда;

860, 863, 866, 874 - походи Аскольда на Візантію;

860 р. — прийняття Аскольдом християнства;

882 р. — вбивство Олегом Аскольда і захоплення влади в Києві;

Тип уроку: урок-конференція.

ХІД УРОКУ.

І. Організаційна частина уроку

За тиждень до часу проведення уроку вчитель знайомить учнів з питан­нями, які будуть розглядатися на уроці, та списком літератури, за допомогою якого вони зможуть підготуватися до уроку. Урок проходить у невиму­шеній, творчій обстановці. Розглядаються різні підходи у трактуванні визначених питань. Залучаються матеріали поетичного характеру. Учителі виступає при проведенні такого уроку як консультант та наставник. Від­кривається широкий простір для дитячої творчості. На уроці, опрацьовуючи новий матеріал, учні заповнюють низку таблиць, які допоможуть їм у підготовці домашнього завдання.

II. Актуалізація знань і навичок учнів.

Проблемне питання: Чи можна вважати Київ XI ст. центром східнослов'янської держави? Свою думку обгрунтуйте.

На початку уроку ставиться проблемне питання. Протягом уроку, вивчаючи новий матеріал, учні обмірковують його. Наприкінці уроку відбувається обговорений.

III. Вивчення нового матеріалу.

Розвиток виробництва у східних слов'ян зумовив зростання продук­тивності праці, вдосконалення землеробських знарядь. Зникла потреба спільно обробляти землі. Земля і все вирощене на ній переходило у влас­ність окремих родин. Сім'ї, що жили на одній території, об'єднувалися в сусідську територіальну громаду. Поміж членів громади посилювалося майнове розшарування. Родоплемінна знать, старійшини, воєначальники зосереджували у своїх руках багатства, перш за все — ділянки орної землі, на яких застосовувалася праця рабів або збіднілих членів громади. Посту­пово племінна верхівка перетворювалася на землевласників, а вільні об­щинники поповнювали категорії залежного населення.

З розкладом родоплемінного ладу замість племінних союзів поступово утворювалися нові територіальні об'єднання — князівства, на чолі яких стояли князі. Центрами їх стали «городи»: у полян — Київ, у ільменських словенів — Новгород, у сіверян — Чернігів тощо. Щоб утримати владу, за­хистити свої землі та завоювати нові території, князі формували військові загони — дружини.

Процес об'єднання слов'янських князівств у єдину державу прискорю­вало ускладнення зовнішньополітичної ситуації, зумовлене Великим пере­селенням народів. Через південні східнослов'янські землі йшли на Дунай болгари та угри, хвилями накочувалися кочовики, великого лиха завдали авари, хозари, з півночі слов'янам загрожували нормани.

Причини утворення держави у східних слов'ян
Внутрішні: економічні, соціальні, політичні			Зовнішні	Інші
1. Розвиток зем­леробства, вдосконален­ня обробки землі (заміна рала плугом), поява приват­ної власності	1. Соціальне розшару­вання, ви­никнення заможного і залежно­го насе­лення	1. Підпоряд­кування князями навколиш­ніх земель	1. Захист від тюрксько-монгольсь­ких племен: аварів, хо­зар, пе­ченігів	Сприятливий клімат, родючі ґрунти у Се­редньому Подніпров'ї, що сприяло розвитку ви­сокого рівня землеробства
2. Розвиток ре­месла, виго­товлення більш доско­налих знарядь праці	2. Виділення племінної знаті — старшини, князів	2. Поява політич­них цент­рів	2. Торговий шлях «із ва­ряг у греки», який прохо­див через Середнє По­дніпров'я, існування контактів з народами, які вже мали державу
3. Зростання виробництва додаткового продукту	3. Роль віче перебирає на себе рада старійшин	3. Спадкова князівська влада
4. Зосередження приватної власності в ру­ках племінної знаті
5. Активізація внутрішнього обміну