7. Позасистемні одиниці ( фізичних) величин

В багатьох галузях люди традиційно використовували специфічні одиниці вимірювання. Вони настільки увійшли в повсякденне життя, що часто використовуються навіть більш широко, ніж офіційні (державні) одиниці вимірювання. Крім того використання таких одиниць вимірювання допускається державними стандартами України поряд з одиницями системи СІ. Такі одиниці вимірювання називаються позасистемними (табл. 1.7)

Таблиця 1.7

Позасистемні одиниці, що використовуються нарівні із одиницями системи СІ

Назва одиниці	Одиниця				Примітка
	Назва	Позначення		Співвідношення з одиницею СІ
		Міжнародне	Українське
Маса	тонна	t	т	103 кг
Час	хвилина	min	хв	60 с	Допускається також використання інших одиниць, таких як: тиждень, місяць, рік, тощо
	година	h	год	3.600 с
	доба	d	доба	86.400 с
Плоский кут	градус	...°	...°	(π/180)рад= 1,745329...·10-2 рад
	минута	...'	...'	(π/10800)рад= 2,908882...·10-4 рад
	секунда	...''	...''	(π/648000)рад= 4,848137...·10-6 рад
Плоский кут	град	...g	град	(π/200) рад	В геодезії
Площа	гектар	ha	га	1·104 м2	В сільскому і лісному господарстві
Об’єм	літр	l	л	10-3 м3
Довжина	Астрономічна одиниця	ua	а.е.	1,49598·1011 м (приблизно)	В астрономії
	Світовий рік	ly	св.рік	9,4605·1015 м (приблизно)
	парсек	pc	пк	3,0857·1016 м (приблизно)
Маса	Атомна одиниця маси	u	а.е.м.	1,66057·10-27 кг (приблизно)	В атомній фізиці
	карат			200 мг	В ювелірній справі

Лекція 2 Технічні засоби вимірювання

1. Поняття про процес вимірювання. Вимірювальна техніка і засоби вимірювань.

2. Поняття про еталони

3. Міра та вимірювальний прилад

4. Метрологічне обслуговування приладів.

5. Умови застосування засобів вимірювальної техніки

1. Поняття про процес вимірювання. Вимірювальна техніка і засоби вимірювань.

Вимірюванням називають знаходження значень фізичної величини експериментальним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів вимірювання.

Під час експерименту одержують виміряне значення величини, тобто таке, що наближено відповідає її дійсному розміру. Слід мати на увазі, що є справжнє значення величини, яке виражає справжній розмір величини в даних одиницях вимірювання.

Прогрес у багатьох галузях науки, техніки, в промисловості, будівництві, в сільському господарстві значно визначається повнотою і достовірністю знання про різні процеси і явища, про властивості речовин, матеріалів, конструкцій тощо, одержаних шляхом вимірювань.

У народному господарстві країни вимірювання використовуються під час виконання таких функцій:

- обліку продукції, що підраховується в одиницях маси, довжини, об'єму, потужності, енергії тощо;

- контролю і регулювання (при автоматизованому виробництві) технологічних процесів, а також для забезпечення безперебійного функціонування транспорту і зв'язку;

- визначення значень параметрів, характеристик процесів, складу і властивостей речовин під час наукових дослідів;

- облік продукції введеної в обіг під час реалізації.

Недостатня точність, а іноді незадовільна організація вимірювань веде до значних втрат в народному господарстві.

Вимірювальна техніка – одна із складових матеріально-технічної бази забезпечення якості продукції. Вона становись сукупність методів і засобів вимірювань, яка дає повну і достовірну інформацію про властивості речовин, матеріалів і виробів, про характеристики технологічних процесів. Базуючись на єдності мір і одноманітності вимірювань, за допомогою вимірювальної техніки можна однозначно визначити рівень якості та технічні можливості її підвищення.

Процес вимірювання, в результаті якого дістають дані про значення фізичних величин, є процесом інформаційним. Характер впливу цієї інформації визначається її точністю і достовірністю.

Основна характеристика одноманітності засобів вимірювань – відповідність їх точності встановленим нормам. Досягнення цього тісно пов’язане з важливою їхньою властивістю – надійністю. Відповідність показників встановленим нормам залежить від досконалості методик і періодичності перевірки та випробування засобів вимірювання.

Під метрологічною надійністю засобів вимірювань розуміють їхню властивість зберігати на заданому рівні свої показники протягом потрібного часу.

Засоби вимірювань бувають зразкові і робочі.

Зразкові засоби вимірювання виконують функції передавальної ланки між робочими еталонами і засобами вимірювання. Послідовний ряд зразкових мір і приладів є передавальною ланкою від еталону до робочого засобу вимірювання і цим забезпечує необхідну точність і єдність вимірювань. Міри і вимірювальні прилади, що застосовуються як зразкові при перевірці менш точних мір і приладів, класифікуються за розрядами. До першого розряду відносяться найбільш точні зразкові засоби вимірювання, які перевіряють робочими еталонами. За зразковими мірами і приладами 1-го розряду перевіряються зразкові міри і прилади 2-го розряду тощо. Розряди запроваджуються перевірними схемами.

Робочі засоби вимірювання - це засоби практичного вимірювання. Суть поділу мір і приладів на робочі і зразкові не в конструкції і не в точності, а в призначенні приладів. Один і той же прилад може призначатись як для практичного вимірювання, так і для зберігання і передачі одиниць, тобто для використання як зразкового. Тільки міри і прилади найнижчої точності не можуть бути зразковими, бо нема таких мір і приладів, яким би вони могли передавати одиниці вимірювання фізичних величин.

Зразкові засоби і прилади не можна використовувати для практичного вимірювання - це одне з основних правил метрології. Зразковому приладу надається особливий стан, він ізолюється від виробництва і виконує тільки функції перевірки і градуювання. Не кожну міру і не кожен вимірювальний прилад можна використовувати як зразковий. Зразковим приладам висуваються найвищі вимоги щодо відтворення, стабільності показників, ніж аналогічним робочим приладам.