
- •2. Утворення метрологічної системи Історичні відомості про створення метрологічної системи
- •3. Поняття про одиниці вимірювань, їх відтворення та зберігання
- •4. Міжнародної системи одиниць сі
- •Деякі допоміжні одиниці сі та їх відповідність іншим одиницям
- •5. Англо-американська система одиниць вимірювання
- •6. Слов’янські одиниці вимірювання
- •7. Позасистемні одиниці ( фізичних) величин
- •Лекція 2 Технічні засоби вимірювання
- •1. Поняття про процес вимірювання. Вимірювальна техніка і засоби вимірювань.
- •2. Поняття про еталони
- •3. Міра та вимірювальний прилад
- •4. Метрологічне обслуговування приладів.
- •5. Умови застосування засобів вимірювальної техніки
- •Лекція 3. Види та методи вимірювань. Основи теорії похибок
- •1. Методи вимірювання, визначення і їх види
- •2 Прямі вимірювання
- •3. Посередні вимірювання
- •4. Сумісні та сукупні вимірювання
- •5. Основи теорії похибок. Точність та похибки вимірювань
- •6. Грубі, систематичні та випадкові складові частини похибок вимірювання
- •7. Критерії оцінки точності результатів вимірювань
- •Лекція 4. Метрологічна служба України.
- •Державна метрологічна служба
- •2. Відомчі метрологічні служби
- •Лекція 5 Предмет і завдання стандартизації.
- •1. Терміни та визначення основних понять у галузі стандартизації
- •2. Нормативні документи зі стандартизації.
- •3. Напрями та принципи стандартизації
- •4 Суб'єкти стандартизації
- •Лекція 5 Ліцензування і сертифікація.
- •1. Поняття про ліцензування. Основні терміни
- •2. Ліцензійні умови
- •3. Порядок отримання ліцензії
- •4. Нагляд і контроль у сфері ліцензування
- •5. Ліцензування у галузі землевпорядних робіт та оцінки землі.
- •6. Поняття про сертифікацію. Основні терміни.
- •Лекція 7 Метрологічне забезпечення геодезичних робіт в Україні.
- •1. Загальні поняття.
- •2 Органи державного управління в сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності
- •3. Види і умови здійснення топографо-картографічної діяльності
- •4. Нормативно-технічна документація в сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності
- •5. Метрологічне забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності
- •Кафедра геодезії та геоінформатики
- •Передмова
- •Практичне заняття №1
- •Завдання на практичну роботу
- •Практичне заняття №2
- •Практичне заняття №3
- •Періодичні перевірки теодоліта і їх послідовність виконання.
- •Періодичні перевірки нівеліра і їх послідовність виконання
- •Періодичні перевірки нівелірних рейок
- •Практичне заняття №4
- •10.3. Передпольове планування в камеральних умовах
- •10.4. Підготовка обладнання до польових вимірювань
- •10.4.1. Вимоги до gps-приймачів
- •10.4.2. Метрологічне забезпечення
- •10.4.3. Перевірка працездатності приймачів безпосередньо перед вимірюваннями
- •10.4.4. Організація базових станцій (в т.Ч. Отримання доступу до найближчої перманентної станції)
- •10.4.5. Закладання центрів (тимчасових роверних точок)
- •10.4.6. Ведення польового журналу
- •10.6. Складання технічного звіту та необхідної документації
- •Практичне заняття №5
- •2.1 Види помилок вимірювань. Властивості випадкових помилок
- •2.2 Критерії оцінки точності результатів вимірювань
- •2.2.1 Середнє арифметичне значення
- •2.2.2 Середня квадратична помилка окремого вимірювання
- •2.4 Обробка результатів багаторазових нерівноточних вимірювань однієї величини
- •2.5 Середня квадратична помилка арифметичної середини
- •Практичне заняття №6
- •Практичне заняття №7
- •Короткі теоретичні відомості
- •Рекомендована література
10.4.4. Організація базових станцій (в т.Ч. Отримання доступу до найближчої перманентної станції)
Після складання технічного проекту, але перед початком польових робіт проводять польове рекогностування з метою уточнення окремих положень технічного проекту. В результаті рекогностування остаточно вибираються місця розташування станцій – базової та роверних, узгоджується схема мережі і вирішуються організаційно-технічні питання.
Отже, основні вимоги до базової та роверних станцій:
1. Під час GPS-вимірювань повинна забезпечуватись одночасність спостереження всіма приймачами.
2. Доступ до станцій та розміщення апаратури на ній мають бути максимально зручними.
3. На місці встановлення штатива повинна забезпечуватись його стійкість на період часу вимірювань, крім того, повинна забезпечуватись достатня якість центрування антени над точкою вимірювань.
4. Необхідно, щоб біля станції спостереження були відсутні перешкоди, що перекривають небосхил на кут понад 20о.
5. Необхідно, щоб поряд були відсутні відбиваючі поверхні: водні поверхні, дерев’яні та металеві конструкції, стіни будинків тощо.
6. При використанні кінематичних методів вимірювань необхідно ретельно перевірити станції і маршрути пересування між ними для забезпечення постійного захоплення сигналу від 4-х супутників і відсутності перешкод. При наявних на шляху руху непереборних перешкод (мости, тунелі), по обидва боки перешкоди повинні бути запроектовані пункти для повторної ініціалізації мобільного приймача.
Якщо є можливість, то в якості базової станції використовують дані спостережень перманентної станції за даний період часу.
Дані спостережень перманентних станцій зберігаються на спеціальних серверах і, як правило, в кількох форматах (в тому числі у форматі RINEX). Дані спостережень перманентних станцій отримують через мережу Інтернет. Інформація може бути відкритою для будь-якого користувача і платною. Однак навіть отримання платної інформації може бути більш економічно вигідним, ніж використання власної базової станції.
10.4.5. Закладання центрів (тимчасових роверних точок)
При неможливості встановлення приймача безпосередньо на пункті (велика кількість перешкод, відбиваючих поверхонь тощо) необхідно вибрати місце розташування станції (або декількох станцій) з оптимальними умовами вимірювань для виконання позацентрового встановлення приймача. Обраний спосіб виконання позацентрового встановлення повинен забезпечувати точність проектованої мережі.
В цьому випадку поряд із супутниковими використовуються також наземні вимірювання, а також використовуються додаткові прилади та матеріали. В результаті виконують зрівноваження спільних спостережень.
10.4.6. Ведення польового журналу
Журнал спостережень повинен містити наступну інформацію:
- назву пункту спостереження і його умовне позначення;
- прізвище оператора;
- серійні номери і марки основних видів апаратури;
- висота антени над пунктом;
- час початку і кінця спостережень;
- номери супутників і їх положення;
- приблизні координати положення станції;
- примітки.
В більшості GPS-приймачів всю інформацію можна вводити безпосередньо з контролера.
Під час виконання вимірювань приймач здійснює не тільки реєстрацію виміряних величин та іншої допоміжної інформації, але й виконує цілий комплекс обчислень. Ці обчислення виконуються відповідним програмним забезпеченням приймача.
Проте деяку інформацію записують також на папері (комп’ютері), та (або) фотографують. Для кожної станції на місцевості рисується абрис з описом місця розташування і прив'язкою його до місцевих предметів, кожній станції присвоюється індивідуальний номер (назву) та код. Якщо на пункті є перешкоди для вимірювань, проводиться їх знімання зі складанням схеми перекриття горизонту.