10.4.4. Організація базових станцій (в т.Ч. Отримання доступу до найближчої перманентної станції)

Після складання технічного проекту, але перед початком польових робіт проводять польове рекогностування з метою уточнення окремих положень технічного проекту. В результаті рекогностування остаточно вибираються місця розташування станцій – базової та роверних, узгоджується схема мережі і вирішуються організаційно-технічні питання.

Отже, основні вимоги до базової та роверних станцій:

1. Під час GPS-вимірювань повинна забезпечуватись одночасність спостереження всіма приймачами.

2. Доступ до станцій та розміщення апаратури на ній мають бути максимально зручними.

3. На місці встановлення штатива повинна забезпечуватись його стійкість на період часу вимірювань, крім того, повинна забезпечуватись достатня якість центрування антени над точкою вимірювань.

4. Необхідно, щоб біля станції спостереження були відсутні перешкоди, що перекривають небосхил на кут понад 20^о.

5. Необхідно, щоб поряд були відсутні відбиваючі поверхні: водні поверхні, дерев’яні та металеві конструкції, стіни будинків тощо.

6. При використанні кінематичних методів вимірювань необхідно ретельно перевірити станції і маршрути пересування між ними для забезпечення постійного захоплення сигналу від 4-х супутників і відсутності перешкод. При наявних на шляху руху непереборних перешкод (мости, тунелі), по обидва боки перешкоди повинні бути запроектовані пункти для повторної ініціалізації мобільного приймача.

Якщо є можливість, то в якості базової станції використовують дані спостережень перманентної станції за даний період часу.

Дані спостережень перманентних станцій зберігаються на спеціальних серверах і, як правило, в кількох форматах (в тому числі у форматі RINEX). Дані спостережень перманентних станцій отримують через мережу Інтернет. Інформація може бути відкритою для будь-якого користувача і платною. Однак навіть отримання платної інформації може бути більш економічно вигідним, ніж використання власної базової станції.

10.4.5. Закладання центрів (тимчасових роверних точок)

При неможливості встановлення приймача безпосередньо на пункті (велика кількість перешкод, відбиваючих поверхонь тощо) необхідно вибрати місце розташування станції (або декількох станцій) з оптимальними умовами вимірювань для виконання позацентрового встановлення приймача. Обраний спосіб виконання позацентрового встановлення повинен забезпечувати точність проектованої мережі.

В цьому випадку поряд із супутниковими використовуються також наземні вимірювання, а також використовуються додаткові прилади та матеріали. В результаті виконують зрівноваження спільних спостережень.

10.4.6. Ведення польового журналу

Журнал спостережень повинен містити наступну інформацію:

- назву пункту спостереження і його умовне позначення;

- прізвище оператора;

- серійні номери і марки основних видів апаратури;

- висота антени над пунктом;

- час початку і кінця спостережень;

- номери супутників і їх положення;

- приблизні координати положення станції;

- примітки.

В більшості GPS-приймачів всю інформацію можна вводити безпосередньо з контролера.

Під час виконання вимірювань приймач здійснює не тільки реєстрацію виміряних величин та іншої допоміжної інформації, але й виконує цілий комплекс обчислень. Ці обчислення виконуються відповідним програмним забезпеченням приймача.

Проте деяку інформацію записують також на папері (комп’ютері), та (або) фотографують. Для кожної станції на місцевості рисується абрис з описом місця розташування і прив'язкою його до місцевих предметів, кожній станції присвоюється індивідуальний номер (назву) та код. Якщо на пункті є перешкоди для вимірювань, проводиться їх знімання зі складанням схеми перекриття горизонту.