3. Поняття про одиниці вимірювань, їх відтворення та зберігання

Якість виробів здебільшого не можна визначити без застосування вимірювальної техніки. Вироби тільки тоді правильно виготовлені, коли для визначення їх параметрів, заданих стандартами або розрахунками, використовують вимірювальні прилади, що точно передають одиниці вимірювань, відградуйовані та своєчасно перевірені.

Одиницею вимірювання є фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин.

В Україні застосовуються одиниці вимірювань Міжнародної системи одиниць (СІ), прийнятої генеральною конференцією з мір та ваги і рекомендованої Міжнародною організацією законодавчої метрології.

За рішенням Держспоживстандарту України можуть бути допущені до застосування в Україні одиниці вимірювань, які не входять до Міжнародної системи одиниць.

Характеристики і параметри експортованих товарів (зокрема засобів вимірювальної техніки) та послуг (зокрема з вимірювань, метрологічної атестації, повірки, калібрування і державних випробувань), що виконуються для іноземних держав, можуть бути подані в одиницях вимірювань, встановлених замовником.

Відтворення та зберігання одиниць вимірювань з метою передачі їхніх розмірів засобам вимірювальної техніки, які застосовуються на території України, забезпечуються державними еталонами. Еталонна база створюється та удосконалюється відповідно до державних науково-технічних програм, які розробляються Держстандартом України, з метою забезпечення потреб економіки і оборони України. Відповідальним за виконання завдань цих програм, технічний рівень державних еталонів та оптимальність структури еталонної бази є Держспоживстандарт України.

Державні еталони є виключно державною власністю, підлягають затвердженню Держспоживстандартом України і перебувають у його віданні. Відповідальність за додержання правил і умов зберігання та застосування державних еталонів покладається на керівників організацій та вчених.

В державних стандартах України затверджено ряд термінів і понять, що стосуються одиниць вимірювання:

- (фізична) величина - властивість, спільна в якісному відношенні у багатьох матеріальних об'єктів та індивідуальна в кількісному відношенні у кожного з них;

- система (фізичних) величин - сукупність взаємозв'язаних величин, в якій декілька величин приймаються за незалежні, а інші визначають як залежні від них;

- основна (фізична) величина — фізична величина, що входить у систему фізичних величин і прийнята за незалежну від інших величин цієї системи;

- похідна (фізична) величина - фізична величина, що входить у систему фізичних величин та визначається через основні величини цієї системи;

- розмірність (фізичної) величини — вираз, що відображає її зв'язок з основними вимогами системи величин.

- основна одиниця (системи одиниць) — одиниця основної фізичної величини в певній системі одиниць.

- похідна одиниця (системи одиниць) — одиниця похідної фізичної величини в певній системі одиниць.

- позасистемна одиниця (фізичної величини) — одиниця фізичної величини, що не належить до даної системи одиниць.

- кратна одиниця (фізичної) величини - одиниця фізичної величини, яка в ціле число разів більша за одиницю, від якої вона утворюється.

- частинна одиниця (фізичної) величини - одиниця, яка в ціле число разів менша за одиницю, від якої її утворено.

- однорідні (фізичні) величини - величини, які можна порівнювати між собою кількісно.

- символ (фізичної) величини - умовний знак, прийнятий для позначення фізичних величин одного роду.

- позначення одиниці (фізичної) величини - умовна абревіатура з літер, які входять до назви одиниці, або спеціальних знаків.