Права спадкоємців

 

Статтею 3 Указу № 666/94 встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

 

Успадкування сертифіката на право на земельну частку (пай) має здійснюватися на загальних підставах згідно з нормами Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

 

Якщо спадкодавець за життя не зробив розпорядження щодо свого майна (заповіт), то успадкування майна здійснюється за законом у порядку черговості відповідно до норм ЦК України. При цьому необхідно враховувати, що строк для прийняття спадщини встановлено у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

 

Якщо спадкоємець, який закликається до спадкування, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не вчинив дій, що свідчили б про прийняття ним спадщини, він буде вважатися таким, що не прийняв її.

 

Документами, що підтверджують право особи-спадкоємця на земельну частку (пай), є видане в установленому законодавством порядку нотаріальною конторою свідоцтво про право на спадщину та сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця.

 

Не продавати!

 

Пунктом 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція 2001 р.), який набув чинності 1 січня 2002 р., встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України - власники земельних часток (паїв) не вправі до 1 січня 2005 р. продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.

 

Проте заборона щодо продажу земельних часток (паїв) діяла не завжди.

 

Відповідно до ст. 3 Указу № 666/94 право на земельну частку (пай) було об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

 

До 2001 р., тобто до прийняття Верховною Радою Закону України “Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)”, згідно з яким до врегулювання порядку реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай) ЗК України власникам земельних часток (паїв) тимчасово заборонялося укладати угоди щодо купівлі-продажу, дарування земельної частки (паю) або іншим способом відчужувати зазначені частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб, цивільно-правові

 

угоди щодо земельних часток (паїв) укладалися.

 

Таким чином, всі цивільно-правові угоди, які були укладені до набрання чинності Законом “Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)” є дійсними, а особи, які набули право на земельну частку (пай) відповідно до законодавства України, мають право на земельну частку (пай).

 

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства України набули це право, є посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай).

 

Щодо тимчасової заборони відчужувати земельні частки (паї) слід зазначити, що така заборона поширюється тільки на громадян України.

 

Набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення іноземними громадянами та особами без громадянства чинним Земельним кодексом України не передбачено. Успадкування іноземною особою або особою без громадянства сертифіката на право на земельну частку (пай) не обмежує її права розпоряджатися земельною часткою будь-яким способом, передбаченим законодавством.

 

Разом з тим, при виділенні земельної частки (паю) іноземні особи або особи без громадянства зобов’язані протягом року відчужити цю земельну ділянку, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

 

З огляду на викладене, іноземні громадяни та особи без громадянства можуть прийняти у спадщину земельну частку (пай). На іноземних громадян та осіб без громадянства дія п. 15 Перехідних положень ЗК України щодо заборони продажу земельних часток (паїв) не поширюється.