
- •Тема 5.1. «Загальні відомості про гідротехнічні споруди для водопостачання і водовідведенння визначення і класифікація гідротехнічних споруд».
- •Примітка:
- •Терміни та визначення:
- •Порядок проведення обстеження
- •Паспортизація хвостосховищ та шламосховищ
- •Організація проведення паспортизації хвостосховищ та шламосховищ
- •Заповнення Паспорта
- •Терміни вживаються у такому значенні:
- •Організація та порядок здійснення державного нагляду за технічним станом гтс
- •4. Технічна експлуатація річкових портових гідротехнічних споруд
- •Загальні положення
- •Основні вимоги до виконання Правил
- •Технічне обслуговування
- •Організаційні та інженерні заходи загального характеру
- •Технічна експлуатація причальних споруд
- •Технічна експлуатація загороджувальних споруд
- •Технічна експлуатація берегоукріплювальних споруд
- •Технічна експлуатація портових акваторій і рейдів
- •Контрольно-інспекторські і спеціальні огляди портових гідротехнічних споруд
- •Організація планового обстеження пгтс включає:
- •Заходи безпеки в період льодоходу, льодоставу і паводка
- •Організація ремонту портових гідротехнічних споруд
- •Порядок приймання портових гідротехнічних споруд до експлуатації
- •Організація спостереження за режимом експлуатації та технічним станом портових гідротехнічних споруд
- •Спостереження за технічним станом причальних споруд
Паспортизація хвостосховищ та шламосховищ
Основними цілями паспортизації хвостосховищ та шламосховищ є:
- створення державної системи обліку та моніторингового контролю за станом екологічно небезпечних об'єктів, до яких належать хвостосховища;
- створення системи зниження небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій при експлуатації хвостосховищ та їх консервації (закритті);
- захист населення та навколишнього природного середовища від наслідків експлуатації хвостосховищ.
Органи місцевого самоврядування використовують мат. паспортизації хвостосховищ при:
- обгрунтуванні управлінських рішень;
- розробці заходів по підвищенню безпеки хвостосховищ та охороні навколишнього природного середовища і здоров'я населення;
- при роботі комісій, які створюються для розгляду причин аварій і визначення їх наслідків.
Державні органи нагляду і контролю використовують результати паспортизації при:
- складанні кадастру хвостосховищ за єдиною методикою;
- обгрунтуванні системи локального моніторингу, що дозволяє впроваджувати сучасні методи обробки інформації;
- визначенні можливості видачі дозволу (ліцензії) на зберігання і переробку хвостів, золи, шламу, шлаку та інших відходів виробництва;
- для виявлення відхилень від проектних норм експлуатації і контролю за роботою хвостосховищ;
- розробці заходів і контролю їх виконання щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій на хвостосховищах.
Організація проведення паспортизації хвостосховищ та шламосховищ
Паспортизації підлягають хвостосховища та шламосховища всіх відомств і підприємств незалежно від форм власності, що утворилися як наслідок механічного та гідравлічного транспортування відходів виробництва, за формою, яка викладена в документі Паспорті і виконується у відповідності до Методики.
За результатами розгляду приймається рішення, що є обов'язковим для підприємства - власника хвостосховища, незалежно від відомчої належності. Це рішення надсилається обласним управлінням Мінекобезпеки України.
Паспортизація проводиться з метою оцінки стану екологічно-небезпечних об'єктів, а в період між інвентаризаціями інформація про їх функціонування підтримується за рахунок даних локального моніторингу стану об'єкта.
В разі виникнення відхилень показань контрольно-вимірювальної апаратури і обладнання від проектних параметрів експлуатації, після їх ретельного обстеження чи системи споруд, що забезпечують їх нормальну експлуатацію, розроблюються спеціальні заходи по усуненню недоліків і підвищенню надійності їх роботи.
Результати паспортизації надаються суб'єктам державного моніторингу навколишнього природного середовища дирекцією підприємства, що має хвостосховище, безкоштовно за їх запитом.
В зонах впливу хвостосховищ та шламосховищ обов'язково перевіряються запиленість і забрудненість атмосферного повітря та рівень грунтових вод.
При наявності пилюючих відвалів та пляжів хвостосховищ визначаються зони їх техногенного впливу, для яких створюється мережа спостережень і розроблюється система природоохоронних заходів.