4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

4.1. Якщо в аудиторії відчувається запах реактивів і фіксуючої рідини, необхідно негайно усунути джерело розповсюдження запаху і добре провітрити приміщення.

4.2. За наявності несправностей у мікроскопі чи електроприладах негайно повідомити про це керівника практики. Самостійно усувати несправності забороняється.

4.3. При нанесенні собі травми ріжучим інструментом під час розтину роботу припинити. Рану обробити розчином йоду, зупинити кров, накласти бинтову пов’язку або залити колодієм, одягнути гумову рукавичку і закінчити розтин.

5. Вимоги безпеки по завершенні роботи

5.1. По закінченні роботи студенти прибирають робочі місця:

– мікроскопи переводять на мале збільшення і поміщають у шафу;

– музейні препарати розміщують на відповідні місця;

– миють з милом і розставляють для просушування інструменти, які використовувались у процесі розтину;

– миють з милом і дезінфікують секційні столи;

– миють з милом і розвішують для просушування фартухи, нарукавники, гумові рукавички.

5.2. По завершенні розтину в секційній залі проводять поточну дезінфекцію, перед тим ретельно очистивши поверхні об’єктів (столи, підлога). Після механічного очищення їх вимивають струменем гарячої води (70–80^оС). Для дезінфекції використовують наступні дезінфекційні засоби: освітлений (відстояний) розчин хлорного вапна; хлорамін Б; кальцинована сода; віркон-S; кристал–700.

Освітлений (відстояний) розчин хлорного вапна готують із хлористого вапна з місткістю активного хлору не менше 25 %. Застосовують розчин 5 %-ного активного хлору з розрахунку 1 л/м², експозиція 1 год.

Хлорамін Б – використовують при споровій і вегетативній мікрофлорі у вигляді 1–10 %-них розчинів, з розрахунку 1 л/м², експозиція 1 год.

Кальцинована сода – застосовують 1–2 %-ні розчини для миття і дезінфекції інструментів, кип’ятіння спецодягу.

Віркон-S – препарат широкого спектру дії відносно вірусів, бактерій, у тому числі й до спорових форм, грибів. Для вологої дезінфекції використовують 0,5–10 %-ний розчин із розрахунку 0,2–0,3 л/м³ при експозиції 30 хв.

Кристал-700 – має бактерицидні, мийні властивості. Застосовують

2,5 %-ний розчин препарату з розрахунку 1 л/м², експозиція 30 хв.

По завершенні дезінфекції необхідно провітрити приміщення протягом 1 год.

Для дезінфекції стічних вод із секційної зали використовують хлорне вапно, яке повинно містити 25 % активного хлору. Враховуючи, що будь-який дезінфекційний засіб не діє миттєво, експозиція повинна становити від 30 хв до 1 год. Витрачають хлорне вапно із розрахунку при спорових інфекціях 25–30 кг на 1 м³ стічних вод, при неспорових – 15–20 кг на 1 м³ стічних вод.

5.3. Після розтину всі присутні миють руки з милом. Прозектори, після належного миття рук з милом, дезінфікують наявними дезінфекційними засобами.

5.4. При порушенні цих правил староста групи або черговий по групі інформують про це викладача.

Послідовність етапів патолого-анатомічного розтину трупів тварин

Проводячи патолого-анатомічний розтин трупів тварин, лікар-прозектор має дотримуватися певної послідовності у виконанні цієї роботи, а саме:

1. Реєстрація і збір анамнестичних даних.

2. Зовнішній огляд, що включає в себе:

– розпізнавальні ознаки трупа;

– посмертні зміни;

– стан слизових оболонок природних отворів;

– дослідження шкіри та її похідних;

– стан підшкірної клітковини;

– дослідження молочної залози та зовнішніх статевих органів;

– дослідження соматичних (поверхневих) лімфатичних вузлів;

– дослідження скелетних м’язів;

– стан суглобів, кісток, кісткового мозку, сухожилків, зв’язок, сухожильних піхв.

3. Внутрішній огляд, що передбачає розріз стінок природних порожнин тіла (грудної, черевної) та послідовне вилучення і дослідження органів ротової порожнини, ділянки шиї, грудної, черевної та тазової порожнин. За потреби (особливо коли захворювання супроводжувались нервовими розладами) досліджують головний мозок з його оболонками, носову порожнину з придатками.

Якщо для підтвердження діагнозу необхідно провести додаткові лабораторні дослідження, то необхідний матеріал відбирають у процесі дослідження відповідних органів, дотримуючись правил відбору матеріалу. За наслідками розтину відповідальна особа (лікар-прозектор) оформляє документацію – протокол патолого-анатомічного розтину.