МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра ветсанекспертизи і патанатомії

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для проведення навчальної практики з

патологічної анатомії

м. Біла Церква

2006

УДК 619:616–091(07)

Затверджено радою факультету ветеринарної медицини

Протокол № 3 від 17.11.2005р.

Укладачі: кандидати вет. наук, доценти: Папченко І.В., Утеченко М.В., кандидати вет наук, асистенти: Тирсіна Ю.М., Яхновська О.В.

Методичні вказівки для проведення навчальної практики з патологічної анатомії / І.В. Папченко, М.В. Утеченко, Ю.М. Тирсіна, О.В. Яхновська. – Біла Церква, 2006. – с.

У методичних вказівках викладено програму та завдання навчальної практики; інструменти та спецодяг, що застосовуються в процесі розтину; безпеку праці; послідовність етапів патолого-анатомічного розтину трупів тварин; основи гістологічної техніки.

Для студентів факультету ветеринарної медицини.

Рецензент: д-р вет. наук, професор Рубленко М.В.

© БДАУ, 2006

Мета та завдання навчальної практики

Після вивчення теоретичних основ загальної та спеціальної патологічної анатомії навчальною програмою передбачено клінічну практику, під час якої студенти ознайомляться і відпрацюють практичні питання з дисципліни.

Мета: набуття практичних навиків проведення патоморфологічних досліджень трупів сільськогосподарських тварин різних видів, виявлення патолого-анатомічних змін в організмі, з’ясування причин захворювання і смерті, правильне оформлення документації за результатами розтину.

Завдання:

– ознайомитися з секційним залом, його обладнанням та правилами роботи в ньому;

– провести розтин трупів тварин різних видів;

– оформити документацію за наслідками розтину;

– провести відбір матеріалу для гістологічних досліджень та виконати первинну його обробку;

– ознайомитися з технікою гістологічних досліджень і освоїти деякі методи фарбування гістозрізів;

– ознайомитися з основами музейної справи та виготовити музейні препарати;

– ознайомитися з роботою Сквирського ветсанутильзаводу.

Загальні положення

Клінічна практика в обсязі 30 год на академічну групу проводиться протягом 4-х днів (7,5 год на І день). Кожна академічна група порівну розподіляється на 2 підгрупи, з кожною працює окремий викладач. Місцем проведення практики є секційний зал та лабораторія гістологічного дослідження патологічного матеріалу. За кожною підгрупою в секційному залі закріплено окремий секційний стіл, а в лабораторії гістологічних досліджень – окремі робочі місця.

Режим роботи: у зв’язку з особливостями виконання робіт (проведення розтину, фарбування гістозрізів) перерви надаються за індивідуальним графіком у міру виконання окремих етапів робіт.

Матеріальне забезпечення: інструкція безпеки праці та особистої гігієни при роботі в секційному залі і лабораторії гістологічних досліджень; спеціальний одяг і засоби індивідуального захисту для роботи з трупним матеріалом; набори інструментів для проведення розтину; секційні столи; термостат, мікротоми різних систем, реактиви й фарби для виготовлення гістологічних препаратів; мікроскопи; мийні та дезінфекційні засоби; скляний посуд та фіксуючі розчини для виготовлення музейних препаратів; трупи сільськогосподарських тварин різних видів; зафіксований патологічний матеріал, призначений для виготовлення музейних препаратів та ін.

Характеристика баз навчальної практики

Патолого-анатомічний розтин трупів тварин проводять у спеціально обладнаному приміщенні – секційній залі при ветеринарних клініках Білоцерківського ДАУ. Секційна зала відповідає таким вимогам:

а) секційне приміщення просторе і світле, з вентиляцією; має водопровід з гарячою та холодною водою й ізольовану від загальної мережі каналізацію;

б) співвідношення площі вікон до підлоги становить – 1:4–1:5;

в) витяжна вентиляція розрахована на повну заміну повітря в приміщенні за одну годину;

г) стіни покриті водонепроникним матеріалом (кахель);

д) підлога (цементована або вистелена плиткою) має необхідний ухил для стоку води, яка подається в спеціальний резервуар для знезараження дезінфекційними засобами.

Секційний зал обладнаний тельфером, столами для розтину трупів дрібних та великих тварин. Столи виготовлені з водонепроникного матеріалу, щоб їх можна було легко вимити і продезінфікувати. Крім секційних столів є маленький столик для інструментів, який використовується під час розтину; столи для запису протоколів; шафи, спеціально обладнані для зберігання інструментів, халатів, гумових рукавичок, реактивів та інших матеріалів.

Інструменти та спецодяг, що використовується в процесі розтину

Для проведення розтину потрібно мати такі інструменти: великий черевато-гостроконечний ніж; ножі різних розмірів (залежно від розмірів трупа), які є найбільш універсальними для зняття шкури, відокремлення кінцівок, виконання глибоких розрізів м’язів, розрізу паренхіматозних органів; кілька скальпелів різного розміру з череватим і прямим лезами (використовуються переважно для розтину трупів дрібних тварин і препарування); ніж для дослідження мозку (лезо ножа пряме, тонке, широке, на кінці заокруглене); кишкові ножиці двох розмірів: перші – завдовжки близько 21 см, другі – близько 30 см. Одна бранша ножиць довша за іншу приблизно на 2,5 см і має заокруглений кінець; ножиці різного розміру з ґудзиками на кінцях та із заокругленими кінцями для розрізу судин, бронхів, вивідних каналів залоз; ножиці для перерізування ребер (реберні ножиці); лучкова і листова пилки; подвійна пилка для розтину спинномозкового каналу трупів дрібних тварин; пінцети анатомічні та хірургічні різних розмірів; молоток для розтину (рис. 1–5).

З метою запобігання забрудненню верхнього одягу під час розтину використовують спецодяг: халати, шапочки, клейончасті фартухи і нарукавники, гумові рукавички та чоботи (рис. 6).

а	б	в	г	д
Рис. 1 – Ножі й скальпелі, які використовують у процесі розтину: а) мусат; б) ножі для розтину великих тварин; в) пилчастий ніж; г) великий та малий резекційні ножі; д) скальпелі різного призначення

а	б	в
Рис. 2 – Ножиці, які використовують у процесі розтину: а) кишкові ножиці; б) ножиці для розтину судин і вивідних протоків залоз; в) ножиці з прямими браншами

а б

Рис. 3 – а) лучкова пилка; б) листова пилка

а	б	в
Рис. 4 – а) реберні щипці; б) долото; в) анатомічний молоток

Рис. 5 – Анатомічні та хірургічні пінцети різних розмірів

Рис. 6 – Спецодяг, що використовують у процесі розтину